справа № 759/2514/21 головуючий у суді І інстанції Войтенко Ю.В.
провадження № 22-ц/824/5637/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
15 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Солом'янського районного суду міста Києва про відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю суду,-
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив відшкодувати шкоду, заподіяну йому, у розмірі 1 000 000 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 рокупозовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що у позовній заяві було написано клопотання відповідно до ст. 22 ЦПК України, на яке згода відповідача не потрібна. Оскаржувана ухвала - це розпалювання ненависті, провокування силових методів у вирішенні суперечок. Судом порушена ст. 22 ЦПК України та пов'язані з нею статті ЦПК України. Відповідно до ст. 6 Конституції, починаючи з 24 серпня 1991 року на території України не створена законодавча та судова влада, а виконавча влада не може існувати без утворення законодавчої та судової влади, відповідно до Розділу VI Конституції України Держава Україна не створена. Звертатися у суди у контексті Закону України «Про судоустрій і статус суддів» немає сенсу, коли судову владу підміняє злочинне угрупування: тому було написане клопотання відповідно до ст. 22 ЦПК, на яку згода відповідача не потрібна. Схоже на те, що внаслідок неосвіченості осіб, які приймають судові рішення, відбувається саме таке: неосвіченість осіб - є маса словників, які тлучамать значення слова «суд».
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено зловживання процесуальними правами, а саме ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що «…на території України не створена законодавча т судова влада…Держава Україна - не створена..», «...судову владу в Україні підміняє злочинне угрупування…», «…судову владу підміняють злочинні анархічні структури…», «…дії осіб, як суддів, не легалізовані…», «...судів в Україні не існує…». Окрім того, позивач зазначає про свою незгоду розгляду його позову в судах держави України та просить визначити підсудність цієї справи - іноземному суду.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК Українизалежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що наведений в цій же нормі закону, не є вичерпним.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави(ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що «учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України».
Обґрунтування поданої позовної заяви з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Зі змісту позовної заяви, поданої ОСОБА_1 , вбачається, що він ототожнює судову владу зі злочинним угрупуванням. Так, позивач вказує на те, що звертатися у суди у контексті Закону України «Про судоустрій і статус суддів» немає сенсу, коли судову владу підміняє злочинне угрупування. Так як дії осіб, як суддів, не легалізовані державною реєстрацією «Ради суддів України» - суддів в Україні не існує вирішити будь-які справи у суді України неможливо.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.
Відповідно до вимог ст. 1, 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У той же час, в силу положень ст. 28 КК України злочинне угрупування (злочинна організація) є стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп.
Ототожнення суду зі злочинним угрупуванням є проявом неповаги до суду, подібні висловлювання є образливими як для конкретного суду, так і судової влади в цілому, а, відтак, суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та повернув заяву позивачу.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в якій останній також ототожнює судову владу зі злочинним угрупуванням, не спростовують висновків суду першої інстанції, які містяться в оскаржуваній ухвалі.
За таких обставин, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.