03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 755/3854/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2644/2021Головуючий у суді першої інстанції - Яровенко Н.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
15 квітня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розмір у аліментів,
У березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив зменшити розмір аліментів, який визначено судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 07.02.2020 у справі № 755/16674/19 та стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј, до 1/6 з його заробітку.
Вказував на те, що під час винесення судового наказу, суд першої інстанції не врахував наявність у нього на утриманні окрім сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ще й доньки від другого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружини ОСОБА_3 до досягнення дитини трьох років. Тому сплата аліментів у визначений судовим наказом розмірі за теперішніх умов є непосильним тягарем та може призвести до заборгованості по аліментам (а.с. 1-2).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2020 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, встановлених судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 07.02.2020 по справі № 755/16674/19 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки до 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.10.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , щомісячно аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
Відкликано судовий наказ № 755/16674/19; 2-н/755/69/20 від 07.02.2020 виданий Дніпровським районним судом м. Києва. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 57-61).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що оскільки зазначена обставина щодо народження доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виникла до видачі судового наказу, тому дана справа повинна розглядатись в порядку ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Заявнику при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів не було відомо про народження у ОСОБА_2 доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивачем було обрано неправильних спосіб захисту його порушених прав.
Також звертає увагу на те, що стягнення аліментів у новій сумі має відраховуватись з дня набрання рішенням законної сили, а не з дня подачі судового наказу, як-то зазначено у оскаржуваному рішенні (а.с. 65-69).
12.01.2021 ОСОБА_2 подано заяву, в якій посилаючись на ч. 7 ст. 170 ЦПК України вказує, що ним обрано правильний спосіб захисту, а апелянт в свою чергу намагається відтянути дату набрання рішенням законної сили (а.с. 101-102).
В той же день, третьою особою - ОСОБА_3 подано аналогічну заяву, в якій зазначено, що як на момент винесення судового наказу, так і на момент звернення позивача до суду в позовному провадженні, було відомо про його одруження та народження у нього дитини, тому такі обставини не можуть бути нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України (а.с. 104-105).
Судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2020 видано Дніпровським районним судом м. Києва судовий наказ, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 4).
Позивач має двох дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та судовим рішенням.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
З матеріалів справи вбачається, що при видачі Дніпровським районним судом м. Києва судового наказу від 07.02.2020 про стягнення аліментів на утримання сина, не було враховано того, що на утриманні ОСОБА_2 окрім сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його дружина ОСОБА_3 , оскільки вона на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність підстав для зменшення розміру аліментів.
Посилання апелянта на те, що звертаючись до суду з позовом, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки питання про зменшення розміру аліментів мало бути розглянуто як нововиявленні обставини та в порядку ч. 2 ст. 423 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не бере до уваги. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У пункті 4 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 5 статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїх поясненнях та в апеляційній скарзі не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, не є підставою для перегляду судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами.
При цьому, видаючи судовий наказ, судом першої інстанції було правильно роз'яснено, що у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, чим і скористався позивач (ч. 7 ст. 170 ЦПК України).
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розмір у аліментів залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська