1[1]
Іменем України
14 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12020105050002611 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_5 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганська, громадянки України, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
та обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
Згідно з вироком Оболонського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та засуджено до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України суд звільнив ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, та поклавши на неї обов'язки, передбачені законом.
Цим же вироком судом вирішені питання щодо речових доказів.
Як встановлено вироком суду, 13 грудня 2020 року, близько 10 год. в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр» (ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»), розташованого за адресою місто Київ, вул. Полярна, 20-Д, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), взяла з торгової вітрини належний ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» товар, а саме: «Оливки з кісточкою 850 мл ТМ Ellada Colossal», артикул 51624683, вартістю 113 грн. 25 коп. (без урахування ПДВ); «Маслини з кісточною 850 мл Ellada Colossal», артикул 51624663, вартістю 108 грн. 25 коп. (без урахування ПДВ); «Чай Richard Royal Ceylon», артикул 52232039, вартістю 70 грн. 35 коп. (без урахування ПДВ); інші продукти харчування перераховані у вироку, а також «Чайник 1,5 л. скло КРМ», артикул 52243096, вартістю 276 грн. 25 коп. (без урахування ПДВ); «Чайник - заварник з металевим фільтром Thermo Wilmax, 1,5 л. скло», артикул 52229397, вартістю 463 грн. 40 коп. (без урахування ПДВ); «Взуття жіноче La Nuit Home» р. 38/40, артикул 51969611, вартістю 124 грн. 98 коп. (без урахування ПДВ), а всього товару на загальну суму 1866 грн. 03 коп. (без урахування ПДВ).
Після цього, близько 11 год. 00 хв., впевнившись у тому, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_5 помістила перелічений товар частково до належної їй сумки світлого кольору, яку мала при собі, а частково під куртку, в яку була одягнена, та, не маючи наміру розрахуватись за вказаний товар, вийшла з торгової зали та направилася до виходу з приміщення ТОВ «Епіцентр К», однак свій умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, так як за межами розрахункових кас була зупинена працівниками охорони ТОВ «Епіцентр К».
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичних обставин вчиненого кримінального проступку, доведеності своєї вини та правильності правової кваліфікації своїх дій, просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року змінити в частині призначеного покарання та призначити їй покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
В обґрунтування вимог поданої скарги обвинувачена посилається на те, що призначене їй покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через його суворість, а тому просить врахувати, що санкція статті КК України, за якою кваліфіковані її дії, передбачає й інші, альтернативні види покарання, однак, незважаючи на це, суд першої інстанції призначив їй майже граничне покарання, належним чином не врахувавши, що вона, ОСОБА_5 , свою вину визнала повністю та щиро покаялась у вчиненому, сприяла досудовому розслідуванню, позитивно характеризується за місцем проживання, має три вищі освіти, а обставин, які б обтяжували її покарання, судом не встановлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а вирок суду - без змін; провівши судові дебати; вислухавши останнє слово обвинуваченої; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у закінченому замаху на таємне викраденнячужого майна (крадіжку), тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, встановленим органом досудового розслідування, оскільки вирок суду був ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України.
Порушень при розгляді обвинувального акта щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку у спрощеному порядку, колегія суддів не вбачає, а тому встановлені органом досудового розслідування обставини, як і правова кваліфікація дій обвинуваченої, відповідно до вимог ч. 1 ст. 394 КПК України, не є предметом апеляційного розгляду, у зв'язку з чим, згідно положень ч. 1 ст. 404 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду лише в межах поданої обвинуваченою апеляційної скарги, а саме в межах призначеного їй покарання.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції, як прямо зазначено у вироку, послався на те, що за змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
При цьому, обставиною, яка, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнав щире каяття. Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено, так само як і підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченої, тяжкості вчиненого кримінального проступку, фактичної відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності в обвинуваченої сталого матеріального стану, обставини, що пом'якшує покарання, суд визнав, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та 6 місяців, однак зі звільненням від його відбування, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Таке покарання, на переконання суду першої інстанції, відповідатиме положенням ст.ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
Крім цього, як зазначив суд у своєму вироку, оскільки обвинувачена не працює, хоча має освіту, а кримінальне правопорушення вчинила бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, тож залучення її до праці створить процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Приймаючи до уваги наведені у вироку мотиви призначеного ОСОБА_5 покарання, колегія суддів знаходить їх обґрунтованими та такими, що дозволяють зробити висновок про те, що призначене обвинуваченій покарання, як за своїм видом, так і розміром, відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею кримінального проступку та особі винної.
Підстав для висновку про те, що призначене ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців зі звільненням від його відбування з випробуванням, на підставі вимог ст. 75 КК України, за своїм видом чи розміром, є явно несправедливим через суворість, колегія суддів не вбачає, оскільки, як прямо передбачено ч. 2 ст. 65 цього Кодексу, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, відповідно до положень, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченої, суд першої інстанції хоча і обрав стосовно неї найбільш суворий вид покарання, передбачений санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, однак, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної та інші обставини справи, в тому числі на які посилається у своїй скарзі сама обвинувачена, дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання, а тому прийняв рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Більш того, незважаючи на доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не має правових підстав для зміни оскаржуваного вироку та призначення обвинуваченій ОСОБА_5 більш м'якого виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в тому числі громадських робіт, оскільки таке покарання підлягатиме реальному відбуванню, а ОСОБА_5 , згідно оскаржуваного вироку, незалежно від виду та розміру призначеного їй покарання, звільнена від відбування цього покарання.
У зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає будь-яких даних для висновку про неправильне звільнення обвинуваченої від відбування покарання, оскільки, відповідно до вимог закону, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України, це є підставою не для зміни, а для скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення нового вироку.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 421 КПК України, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано, в тому числі через неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Оскільки вирок суду щодо ОСОБА_5 з цих підстав ніким із зазначених у законі осіб не оскаржувався, крім самої обвинуваченої, колегія суддів не вбачає жодних правових підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення з підстав, які наведені в апеляційній скарзі обвинуваченої ОСОБА_5 .
За таких обставин, за наслідками розгляду апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_5 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року щодо неї, колегія суддів вважає необхідним залишити вказаний вирок суду без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року, ухвалений щодо ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_8 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 756/17028/20
Номер провадження : 11-кп/824/1654/2021
Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_9
Доповідач - суддя ОСОБА_1