Справа №359/919/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/5574/2021
31 березня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Гаращенка Д.Р., Мостової Г.І., із участю секретаря Ткаченко Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
02 лютого 2021 року представник позивача - адвокат Гопкало В.В. звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив забезпечити позов ОСОБА_1 до Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3» про визнання незаконним і скасування рішення правління Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3», оформлене протоколом №1 засідання правління від 04.01.2021 року, в частині зобов'язання його підключити дріт 220v до лічильника №007128017008943, 2009 р. Ц36807П (РОССИЯ) по АДРЕСА_1, прямим видимим вводом в лічильник з електричної опори та надати пояснення щодо відсутності пломби в верхній частині лічильника на кришці на місці для встановлення пломби, а також запропоновано вище вказаний лічильник встановити на електричній опорі, шляхом заборони громадській організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3» вчиняти певні дії, а саме відключати будинок буд. АДРЕСА_1 від електромережі ГО «СТ «Буревісник-3» або іншим чином припиняти електропостачання даного будинку.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є членом Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3» ( далі ГО СТ «Буревісник-3» ) та має у власності земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3220882600:04:001:1304, площею 0, 0641 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщений його садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
03 січня 2021 року головою правління ГО СТ «Буревісник -3» та членами правління проведено перевірку належного позивачу електролічильника, цілісність пломб та стану розрахунків за спожиту електроенергію.
За наслідками вказаної перевірки акти, які б вказували на будь-які порушення та їх фіксацію на місці, не складалися, позивачу не вручалися.
04 січня 2021 року відбулося засідання правління ГО СТ «Буревісник-3», без повідомлення позивача, за результатами якого ухвалено рішення, яке оформлено протоколом №1.
Відповідно до зазначеного рішення від 04.01.2021, позивача зобов'язано підключити дріт 220v до лічильника №007128017008943, 2009 р. Ц36807П (РОССИЯ) по АДРЕСА_1, прямим видимим вводом в лічильник з електричної опори та надати пояснення щодо відсутності пломби в верхній частині лічильника на кришці на місці для встановлення пломби, а також запропоновано вище вказаний лічильник встановити на електричній опорі.
У разі ігнорування ОСОБА_1 виконання рішення правління, будинок по АДРЕСА_1 , відключити від електромережі ГО СТ «Буревісник-3».
Вказане рішення позивач вважає незаконним та необґрунтованим, а можливі санкції у вигляді відключення від електромережі за його невиконання можуть завдати шкоди позивачу, а тому позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним цього рішення правління ГО СТ «Буревісник-3».
Позивач вважає, що відповідач у будь-який час може відключити електроустановки належного позивачу будинку від електромережі ГО СТ «Буревісник-3», так як ні в протоколі, ні в статуті відповідача не визначені терміни упродовж яких відповідач має право реалізувати своє право на відключення від електромережі.
У випадку відключення відповідачем електроустановок позивача від електромережі, останній не зможе користуватися електроенергією, що неминуче призведе до того, що позивач і члени його сім"ї, особливо у зимовий період, не зможуть проживати у своєму будинку.
Крім того, позивач є інвалідом та особою похилого віку, має незадовільний стан здоров'я, а тому є ризик, що у випадку погіршення здоров'я через відсутність електроенергії, він не зможе викликати допомогу.
Позивач зазначає, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення права позивача на безперешкодне користування електроенергією, яке оспорюється відповідачем.
Ухвалою Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
На обґрунтування постановленої ухвали суд першої інстанції зазначив, що заявником не наведено посилань на те, що існують обставини, які істотно можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, підлягають оцінці судом під час розгляду цивільної справи по суті.
Крім того, заявником не надано жодних доказів, щодо наявності та підтвердження намірів відповідача по відключенню від електромережі ГО «СТ «Буревісник-3» або іншим чином припиняти електропостачання садового будинку позивача.
Зазначено, що застосування заходу забезпечення має бути співмірним і відповідним заявленим позовним вимогам, однак така співмірність та відповідність судом при розгляді заяви про забезпечення позову не встановлена.
Також судом першої інстанції вказано, що забезпечення захисту прав позивача на майбутнє від інших можливих порушень не є метою застосування заходу забезпечення позову в порядку ст. 150 ЦПК України.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Гопкало В.В. подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неправильне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильність оцінки наданих доказів, що призвело до порушення норм процесуального права та ухвалення незаконного судового рішення.
Просить ухвалу Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення поданої заяви.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та ( або ) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є членом ГО СТ «Буревісник-3», має у власності земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3220882600:04:001:1304, площею 0,0641 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на вказаній земельній ділянці ( а.с. 11, 12 ).
03 січня 2021 року головою правління ГО СТ «Буревісник -3» та членами його правління проведено перевірку належного позивачу електролічильника, цілісність пломб та стан розрахунків за спожиту електроенергію за результатами якого 04 січня 2021 року відбулося засідання правління ГО СТ «Буревісник-3», за результатами якого ухвалено рішення, оформлене протоколом №1.
Відповідно до його змісту, позивача зобов'язано підключити дріт 220v до лічильника №007128017008943, 2009 р. Ц36807П (РОССИЯ) по АДРЕСА_1, прямим видимим вводом в лічильник з електричної опори та надати пояснення щодо відсутності пломби в верхній частині лічильника на кришці на місці для встановлення пломби, а також запропоновано вище вказаний лічильник встановити на електричній опорі.
У разі ігнорування ОСОБА_1 виконання рішення правління, будинок по АДРЕСА_1 , відключити від електромережі ГО СТ «Буревісник-3» відповідно до п. 4.9 Статуту ГО СТ «Буревісник -3» ( а.с. 7 ).
Вважаючи вказане рішення незаконним та необґрунтованим, одночасно з заявою про забезпечення позову позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним цього рішення правління ГО СТ «Буревісник-3».
Обґрунтовуючи необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони громадській організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3» вчиняти певні дії, а саме відключати будинок АДРЕСА_1 , від електромережі ГО «СТ «Буревісник-3» або іншим чином припиняти електропостачання даного будинку, заявник вказує, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення його права на безперешкодне користування електроенергією, яке оспорюється відповідачем.
При вирішенні заявлених апеляційних вимог суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року у п.п. 4, 5, 6 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.
Однак, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, на переконання апеляційного суду, не містить доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких той звернувся до суду.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, заявником, в порушення вимог ч. 3, 4 ст. 12, ст. 76, ч. 1 ст. 81, 83 ЦПК України, не надано жодних доказів реального наміру відповідача без завчаного письмового попередження по відключенню від електромережі ГО «СТ «Буревісник-3» садового будинку позивача.
Також, суд першої інстанції вірно зазначив, про те, що у відповідності до п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Доводи апеляційної скарги, про те, що Правила роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 не можуть бути застосовані у даному спорі з огляду на специфіку правового регулювання надання послуг з електропостачання колективним побутовим споживачам є необґрунтованими та спростовуються наступним.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» ( далі - Закон ) побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач ( фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач ( далі - КПС ) (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність ); постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги.
При цьому, відповідно до частини другої статті 58 та частини першої статті 63 Закону, побутові споживачі та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг відповідно до цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, садові товариства в контексті Закону є КПС, отже, відповідно до Закону, мають право на отримання універсальних послуг.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником ( електропостачальниками ) та споживачем ( для власного споживання ), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 ( далі - ПРРЕЕ ).
Отже на взаємовідносини позивача з відповідачем щодо використання електричної енергії поширюються Правила роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.
За таких обставин, місцевий суд, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 149-154 ЦПК України, положень постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Відтак, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст. 3 ЦК України, ст.ст. 149, 263 ЦПК України, Правил користування електричною енергією, Правил роздрібного ринку електричної енергії, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.
Інші мотиви, зазначені в апеляції, зокрема, про те, що відповідач має право за статутом відключати електроустановки члена ГО «СТ «Буревісник-3», заявлений спосіб забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам, є спів мірним, який не може завдати шкоди правам та інтересам відповідача, позивач не має заборгованості за спожиту електроенергію, своєчасно сплачує її вартість, з точки зору суду другої інстанції та в силу викладеного, не спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову і не є правовою підставою для задоволення заявлених апеляційних вимог.
Зазначені доводи, окрім іншого, спростовуються відзивом ГО «СТ «Буревісник-3» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( а.с. 55-60 ).
А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Д.Р. Гаращенко
Г.І. Мостова