ПОСТАНОВА[1]
29 березня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участю ОСОБА_1 , його захисника Александрова Д.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Александрова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2020 року, -
Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 28 жовтня 2019 року о 23 год. 15 хв. керував автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по пр-ту Визволителів, 5 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння визначався за допомогою тесту «Драгер» прилад «ARJL» - 0309, тест №1220, відповідно до якого проба на алкоголь позитивна і становить 1,08%, огляд проводився у передбаченому законом порядку в присутності двох свідків. ОСОБА_1 порушив п. 2.9(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2020 року, захисник Александров Д.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2020 року та закриття провадження у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності; не взяв до уваги те, що огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням встановленого законом порядку: після незгоди з результатами приладу «Драгер» ОСОБА_1 погодився пройти огляд в медичному закладі, що зафіксовано на відеозапису з нагрудної камери поліцейського, але на огляд у медичному закладі поліцейські не направляли.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Александрова Д.О., які просили задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вказаних вимог, а суддя місцевого суду у порушення положень ст.ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об'єктивно не з'ясував обставини справи, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також не з'ясував інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чогодійшов помилкового висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції формально послався на те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; результатом тесту «Драгер» прилад «ARJL» - 0309, тест №1220; даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського,- без належного аналізу зазначених доказів та оцінки їх у розумінні ст. 252 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №367463 від 28.10.2019 року, ОСОБА_1 28 жовтня 2019 року о 23 год. 15 хв. керував автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по пр-ту Визволителів, 5 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння визначався за допомогою тесту «Драгер» прилад «ARJL» - 0309, тест №1220, відповідно до якого проба на алкоголь позитивна і становить 1,08%, огляд проводився у передбаченому законом порядку в присутності двох свідків. ОСОБА_1 порушив п. 2.9(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою тесту «Драгер» не погодився, оскільки алкоголю не вживав; крім того, після його незгоди з результатом тесту працівники поліції запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога, на що він погодився, однак у медичний заклад його не доставляли, а натомість склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі результату тесту «Драгер».
У судовому засідання апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 пояснив, що він був свідком того, як працівники поліцій запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спец засобу «Драгер», він його пройшов, але не погодився з результатами огляду, та водночас погодився на огляд у лікаря-нарколога, але поліцейські до медичного закладу ОСОБА_1 не повезли, а дали йому ( ОСОБА_2 ) підписати щодо ОСОБА_1 за керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сап'яніння протокол та пояснення.
Із переглянутого відео з нагрудної камери поліцейського в судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального засобу драгер «Драгер», результат склав 1,08%, з яким він не погодився, поліцейські запропонували пройти йому огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився, однак, відеозапис закінчується (обривається) на цьому і продовження події не зафіксовано.
Частиною 4 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності свідчать про те, що вимоги ст. 266 КУпАП та положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при проведені огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння інспекторами поліції не дотримані, а відтак на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд є недійсним.
Частина 1 ст. 7 КУпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, вважаю, що доводи апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, а постанова судді місцевого суду як незаконна на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя -
Апеляційну скаргу захисника Александрова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційногосуду О.М. Сітайло
Справа № 33/824/336/2021Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий суддя у 1-й інстанції: Виниченко Л.М.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.