Справа № 521/19633/20
Провадження № 2/521/1733/21
12 квітня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Коваль Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 05.11.2015 року, що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, про що було зроблено актовий запис № 1970. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причиною звернення до суду стало те, що спільне життя з відповідачем не склалося внаслідок відсутності взаєморозуміння, різні погляди на життя та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, несумісність характерів. Позивач вважає, що подальше спільне проживання та збереження сім'ї є неможливим та суперечить її інтересам. Переконана, що сенсу в підтриманні сімейних відносин не має, оскільки не підтримують шлюбних відносин та проживають окремо один від одного більше року. На теперішній час спору щодо майна не мають.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання слухання справи повідомлявся за адресою згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області.
Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого 05.11.2015 р., який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, про що було зроблено актовий запис № 1970. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності ст.51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Відповідно до положень ст. 279 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Судом встановлено, що шлюбні відносини припинені через відсутність взаєморозуміння. Сім'я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім'ї неможливе, сторони спільного господарства не ведуть більше року. Строк на примирення позивач просила не надавати.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За даних обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст.ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 24, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 05 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1970, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН