08 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/6991/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Капітал»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021
у складі колегії суддів: С. І. Буравльов - головуючий, С. А. Пашкіна, В. В. Андрієнко
та на рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2020
суддя: М. В. Данилова
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Капітал»
до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників учасників:
позивача: Є.І. Кушнарьов,
відповідача: І.В. Герасименко
третьої особи: не з'явилися,
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-Капітал» (далі - ТОВ «Рента-Капітал», позивач) звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «Київводоканал», відповідач) про зобов'язання вчинити дії шляхом проведення коригування нарахувань (перерахунку) за послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення за січень та грудень 2018 року, та за період з січня по травень 2019 року включно, а саме, здійснити нарахування за фактичний обсяг спожитої холодної води.
Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно нарахував заборгованість за послугу з централізованого постачання холодної води та водовідведення за січень, грудень 2018 року та з січня по травень 2019 року згідно з кількістю зареєстрованих осіб, в той час як в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживала лише одна особа.
Крім того, позивач вказує на те, що періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії відповідно до п. 15 Постанови № 630 проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі №910/6991/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, у задоволенні позову ТОВ «Рента-Капітал» відмовлено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що вимога позивача здійснити перерахунок за послуги центрального постачання та водовідведення холодної води зводиться до вимоги провести коригування нарахувань наданих послуг за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 12-А, кв. 87, відповідно до показань непрацюючого квартирного приладу обліку, який не пройшов повірку, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки не можуть братися за основу для розрахунків показання приладу обліку, який визнаний непридатним для експлуатації.
Крім того, апеляційний господарський суд вказує на те, що обов'язок здійснити повірку лічильника нормами чинного законодавства покладено на позивача.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-Капітал» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 910/6991/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
З тексту касаційної скарги вбачається, що скарга обґрунтовується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 15.07.2019 у справі №235/499/17 (суб'єкт господарювання несе відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту засобів вимірувальної техніки), від 03.04.2020 у справі № 815/5326/16 (обов'язок проведення періодичної повірки та відповідальність за своєчасність її проведення покладається виключно на постачальників послуг), від 29.04.2020 у справі №521/6670/18 (зобов'язано відповідача здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг за водопостачання і водовідведення за показаннями лічильника, який встановлено в квартирі позивача).
Позивач наголошує на тому, що під час здійснення повірки засобу обліку відповідач зобов'язаний був здійснити нарахування на підставі середньомісячних показань засобу обліку за попередні три місяці, чим порушив п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.
Також позивач зазначає, що нарахування з розрахунку на одну особу за послугу з постачання холодної води та водовідведення може здійснюватися лише у тому випадку, якщо відсутні засоби обліку як у квартирі, так і в будинку.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-Капітал» є власником квартири НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Копилівська, буд. 12-А, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 23.09.2015, відповідно до п. 4 якого ОСОБА_1 має право на підставі встановленого сторонами сервітуту довічно безкоштовно проживати у вищевказаній квартирі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рента-Капітал» та Приватним акціонерним товариством «АК «Київводоканал» не було укладено договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, буд. 12-А.
Відповідно до акта, складеного мешканцями будинку № 12-А , підписи яких було підтверджено начальником дільниці КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» ОСОБА_1 фактично проживає в квартирі НОМЕР_1 з 2016 року, інші зареєстровані особи разом з нею фактично не проживають.
12 червня 2018 року ПрАТ «АК «Київводоканал» складено припис-попередження про те, що остання повірка приладу обліку холодного водопостачання та водовідведення: тип Е-Т № 101862586 здійснювалася в 2012 році. Було зафіксовано показання приладу обліку: 00191 куб.м. У даному приписі зазначено, що для повірки приладу обліку (лічильника) необхідно оформити заявку.
До кінця 2018 року ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснювало нарахування водопостачання та водовідведення за показаннями приладу обліку. З грудня 2018 року ПрАТ «АК «Київводоканал» почало нарахування за кількістю зареєстрованих осіб.
23 квітня 2019 року ТОВ «Рента-Капітал» укладено договір повірки з ТОВ «РВУ «Укрсервісмонтаж». На дату повірки складено акт виконаних робіт, в якому зазначено показання приладу обліку: 00221 куб. м.
Відповідно до довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданої 07.05.2019 ДП «Укрметртестстандарт», лічильник води крильчастий Е-Т 1,5-U DN 15 не відповідає вимогам ДСТУ 3580.
ТОВ «Рента-Капітал» замінено прилад обліку, внаслідок чого 21.06.2019 ПрАТ «АК «Київводоканал» складено акт про приймання на абонентський облік засобів обліку води (тип: GSD8 заводський № 190688878, діаметр 15 мм.). У цьому акті зазначені попередні показання приладу обліку: 00227 куб. м.
11 жовтня 2019 року ПрАТ «АК «Київводоканал» направило за адресою: м.Київ, вул. Копилівська, 12-А попередження про наявність заборгованості в розмірі 98 609,13 грн.
21 жовтня 2019 року позивач надіслав на адресу відповідача заяву про здійснення коригування нарахувань за вказані послуги, та зазначив, що у період з грудня 2018 року по травень 2019 року прилад обліку було знято з обліку для повірки, та за вказаною адресою проживала лише одна особа.
02 грудня 2019 року відповідач направив на адресу позивача лист № 12888/8/8/0219, в якому повідомив про те, що нарахування в період з 01.12.2018 по 31.05.2019 за адресою: вул. Копилівська, буд. 12-А, кв. 87, проводилось на 185 зареєстрованих осіб відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», згідно з якою у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку. Для проведення коригувань нарахувань за надані послуги ТОВ «Рента-Капітал» відсутні правові підстави, оскільки власником квартири не було надано документів, які підтверджують придатність старого лічильника до експлуатації.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Предметом позову у даній справі є вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії шляхом проведення коригування нарахувань (перерахунку) за послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги) регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила № 630).
Відповідно до п. 9 Правил № 630 у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Згідно з абз. 2 п. 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
У пункті 11 Правил № 630 передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у випадках, зокрема, у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення.
Пунктом 15 Правил № 630 передбачено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку:
з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці;
з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період.
У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
За приписами п. 21 Правил № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Підпунктом 4 п. 32 Правил № 630 встановлено обов'язок виконавця контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.
Відповідно до пп. 6 п. 29 Правил № 630 споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.
При цьому, обов'язком споживача відповідно до пп. 1 п. 30 Правил № 630 є оплата послуг.
Тобто споживач має право на періодичну повірку засобів обліку, а виконавець зобов'язаний проводити таку повірку і контролювати міжповіркові інтервали.
Схожа за змістом позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах №917/2085/19, № 235/499/17.
Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.
Відповідно до п. 6 ст. 1 вказаного Закону вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Пунктом 10 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.
Згідно з ч. 2 ст. 6 вказаного Закону обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.
Виконавець комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, забезпечує функціональну перевірку приладів - розподілювачів теплової енергії. Порядок, періодичність такої перевірки визначаються договором між споживачем та виконавцем послуги або іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев'ять років для засобів інших типів.
Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа (підприємство, установа, організація) незалежно від організаційно-правової форми і форми власності (далі - підприємства та організації) та фізична особа - підприємець, які провадять діяльність на території України.
Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» внесено зміни до абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та викладено в наступній редакції:
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання, якщо інше не встановлено договором, укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферах електроенергетики та газопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Така ж редакція зазначеної статті була на момент звернення ПрАТ «Київводоканал» з приписом-попередженням.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» замінено вищезазначені абзаци частини 4 статті 17 «Про метрологію та метрологічну діяльність» на 5 нових абзаців.
Абзацами 3 - 5 передбачено, що відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року.
Відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав на відсутність у відповідача обов'язку проводити повірку лічильника за власний рахунок, а суд апеляційної інстанції зазначив про обов'язок саме позивача проводити повірку лічильника, однак суди не встановлювали обставин оформлення заявок на повірку приладу обліку, обставини забезпечення відповідачем такої повірки, перешкоджання позивача у здійсненні такої повірки, як не досліджували й питання можливості самостійного розпломбування та демонтажу приладу обліку споживачем.
У приписі-попередженні ПрАТ «Київводоканал» зазначено, що заявку на повірку лічильника можливо замовити по телефону та перелічено спектр послуг сервісного центру: повірка лічильника з демонтажем; бездемонтажний спосіб повірки; повірка (самостійна доставка на повірку), які передбачають виклик представника Товариства.
Позивач у позові вказує на те, що двічі оформлено заявку на повірку приладу обліку, однак представники відповідача на виклики не прийшли. Суд апеляційної інстанції в постанові зазначає, що представники споживача на виклик не з'явилися.
Суди попередніх інстанцій при встановленні обставин оформлення позивачем заявки на повірку приладу обліку, повинні з'ясувати обставини забезпечення відповідачем виконання свого обов'язку стосовно повірки такого засобу обліку.
Судами слід взяти до уваги, що невиконання відповідачем свого обов'язку не може тягнути за собою збільшення грошових зобов'язань позивача.
Крім того, судами не надавалася оцінка правомірності нарахування відповідачем плати за послуги з постачання холодної води та водовідведення з грудня 2018 року по травень 2019 року за нормативами (нормами) споживання, з урахуванням приписів пунктів 11, 15, 21 Правил №630.
Суди попередніх інстанцій вказують на те, що відповідачем проводились розрахунки на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018.
Однак, відповідач у листі № 12888/8/8/0219 зазначає, що розрахунки здійснено відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Також судами не надавалася оцінка правомірності нарахування відповідачем плати за послуги з постачання холодної води та водовідведення за січень 2018 року за нормативами.
З огляду на зазначене, судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір.
7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухваленню нового рішення. З урахуванням викладеного, доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. Судові витрати
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа має бути направлена на нових розгляд, згідно зі ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Капітал» задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №910/6991/20 скасувати.
Справу № 910/6991/20 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя О. М. Баранець
Суддя В. І. Студенець