07 квітня 2021 року Справа № 915/1732/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участю секретаря Берко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Хекало О.О. ;
від відповідача - Чебан В.О. ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Високий врожай”, 02160, м. Київ, Харківське шосе, 50,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро”, 57220, Миколаївська область, Вітовський район, с. Пересадівка, вул. Леніна, 152,
про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 452829,78 грн основного боргу, 49156,04 грн інфляційних втрат та 16004,12 грн - 3 % річних, -
СУТЬ СПОРУ: 15.07.2019 ТОВ “Високий врожай” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 69 від 04.07.2019, в якій просить стягнути з ТОВ “Родіна-Агро” заборгованість за поставлений товар у розмірі 452829,78 грн основного боргу, 49156,04 грн інфляційних втрат та 16004,12 грн - 3 % річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факти отримання товару за видатковими накладними № 25 від 20.02.2018, № 26 від 20.02.2018, № 27 від 20.02.2018, № 73 від 01.04.2018, № 74 від 01.04.2018, № 75 від 01.04.2018 на загальну суму 704077,80 грн, часткову оплату у сумі 100473,02 грн, повернення товару згідно накладної на повернення № ВН-0000006 від 30.04.2018 на суму 150705,00 грн та вказує на наявність заборгованості у розмірі 452829,78 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2019 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1732/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2019 о 10:00, а також, з-поміж іншого, запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Від відповідача 22.08.2019 до суду надійшов відзив, за змістом якого він не визнає позовні вимоги, та вказує, що ним було отримано товар за видатковими накладними № 25, 26, 27 на загальну суму 170762,02 грн, а також у зв'язку з неналежною якістю було повернуто товар на суму 150705,00 грн згідно накладної на повернення № ВН-0000006 від 30.04.2018. Крім того відповідач заперечує факт поставлення товару за накладними № 73, 74, 75.
16.09.2019 позивачем було надіслано на адресу суду відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 17.09.2019 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 22.10.2019 о 11:30.
Проте у зв'язку з перебуванням головуючого у справі у відпустці підготовче засідання, призначене на 22.10.2019 не відбулось, про що учасникам справи направлено повідомлення.
22.10.2019 від відповідача - ТОВ “Родіна-Агро” у справі № 915/1732/19 до Господарського суду Миколаївської області надійшла зустрічна позовна заява вих. № 1 від 05.09.2019, в якій він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Високий врожай” 80416,00 грн надмірно сплачених грошових коштів.
Ухвалою суду від 25.10.2019 зустрічну позовну заяву вих. № 1 від 05.09.2019 про повернення надмірно сплачених за товар грошових коштів у розмірі 80416,00 грн з доданими до неї документами було повернуто позивачу за зустрічним позовом - ТОВ “Родіна-Агро”.
Ухвалою суду від 25.11.2019 у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ “Родіна-Агро” на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.10.19 постановлено зупинити провадження у справі до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2019, направити всі матеріали господарської справи № 915/1732/19 до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ “Родіна-Агро” та додані до неї документи було повернуто без розгляду, матеріали справи № 915/1732/19 постановлено повернути до Господарського суду Миколаївської області.
Враховуючи, що 23.12.2018 матеріали справи повернуто до суду першої інстанції, ухвалою суду від 02.01.2020 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 29 січня 2020 року о 11:00.
26.11.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про витребування від Очаківського управління ГУ ДПС у Миколаївській області:
- письмової інформації, чи були включені до податкової декларації з ПДВ ТОВ “Родіна-Агро” податкові накладні ТОВ “Високий врожай” № 20027, 20028, 20029 від 20.02.2018; № 1042, 1043, 1044 від 01.04.2018, розрахунок кількісних і вартісних показників № 30049 від 30.04.2018 (в якості додатку № 2 до податкової накладної №20029 від 20.02.2018);
- копію податкової декларації з ПДВ ТОВ “Родіна-Агро”, що охоплює період 01.03.2018 по 30.04.2019 включно з додатком №5 до декларації;
- копію акту або довідки за результатами податкової перевірки, якщо вона проводилась та охоплювала період з 01.03.2018 по 31.12.2018 щодо ТОВ “Родіна-Агро”, а саме щодо нарахування і плати ПДВ даним платником податку.
Також 26.11.2019 позивачем подано клопотання про витребування додаткових документів від ТОВ “Родіна-Агро”, у тому числі письмових пояснень головного бухгалтера, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за період з 01.02.2018 по 30.04.2018. з метою підтвердження факту отримання та відображення відповідачем в обліку товару, наявності у відповідача та в його обліку первинних документів щодо поставленого позивачем товару.
24.01.2020 від відповідача до суду надійшли пояснення із запереченнями по суті позовних вимог, за змістом яких він заперечує факт поставки товару за видатковими накладними № 73, № 74, № 75, вказуючи на допущені порушення п. 2.4. затвердженого наказом Міністерства фінансів України Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки при складанні вказаних бухгалтерських документів не вказано посади особи відповідальної від відповідача за здійснення господарської операції, а також ПІБ, яка підписала видаткові накладні від ТОВ “Родіна-Агро”. Також відповідач вказує на відсутність в матеріалах справи актів приймання-передачі товару та інших доказів, які б свідчили про фактичне постачання товару за видатковими накладними № 73, № 74, № 75 на адресу відповідача.
27.01.2020 подано клопотання про призначення експертизи.
У підготовчому засіданні 29.01.2020 судом було оголошено перерву до 27.02.2020 о 10:00.
26.02.2020 відповідачем до суду подано заперечення на клопотання позивача про витребування додаткових документів, за змістом якого він вказує на пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним клопотанням.
Також 26.02.2020 відповідачем подано клопотання про призначення експертизи з метою вирішення питання належності підпису на видаткових накладних № 73, 74, 75 саме Кучер Т.О., а також дослідження питання виконання печатки на видаткових накладних та акті звірки розрахунків.
Ухвалою суду від 27.02.2020 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 18 березня 2020 року о 15:00.
Проте у зв'язку з перебуванням в період з 17.03.2020р. по 27.03.2020р. суддів Господарського суду Миколаївської області у відпустці, судове засідання, призначене на 26.03.2020 не відбулось, про що учасникам справи було направлено відповідне повідомлення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (в редакції постанови від 25.03.2020р. № 239) на період з 12.03.2020р. по 24.04.2020р. на всій території України карантину, а також те, що встановлений до 01.04.2020 строк карантину, через погіршення епідеміологічної ситуації у країні вже був продовжений, з 16.03.2020р. на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради були застосовані обмежувальні та профілактичні заходи (розпорядження голови Миколаївської обласної ради “Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом” № 35-р від 13.03.2020), якими з 16.03.2020 було обмежено доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” від 04 травня 2020 року № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” від 20 травня 2020 року №392 з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, а також постановлено запровадження послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” від 17 червня 2020 року № 500, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів”, зокрема уряд продовжив карантин до 31 липня 2020 року на усій території України.
Разом із тим, відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 20.05.2020 №392 на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією було запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
В подальшому супровідним листом від 26.03.2020 на вимогу, у зв'язку з надходженням касаційної скарги ТОВ “Родіна-Агро” на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2019 року, справу № 915/1732/19 було надіслано до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції, а також перебування головуючого у справі судді у плановій відпустці, ухвалою суду від 02.07.2020 розгляд справи у підготовчому засіданні було призначено на 18.08.2020 о 10:30.
До судового засідання 18.08.2020 від позивача надійшло обґрунтування неможливості подання клопотання у встановлений строк, за змістом якого він вказує на обставини вступу у справу іншого представника - адвоката Хекало О.О. та подання адвокатського запиту до податкових органів.
Ухвалою суду від 18.08.2020 було постановлено, зокрема, зобов'язати Очаківське управління ГУ ДПС у Миколаївській області (вул. Старофортечна, 27, м. Очаків, 57500) надати суду:
1) у письмовій формі інформацію, чи були включені до податкової декларації з ПДВ ТОВ “Родіна-Агро” податкові накладні ТОВ “Високий врожай” № 20027, 20028, 20029 від 20.02.2018; № 1042, 1043, 1044 від 01.04.2018, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 30049 від 30.04.2018 (в якості додатку № 2 до податкової накладної №20029 від 20.02.2018);
2) копію податкової декларації з ПДВ ТОВ “Родіна-Агро”, що охоплює період 01.03.2018 по 30.04.2019 включно з додатком №5 до декларації;
3) копію акту або довідки за результатами податкової перевірки, якщо вона проводилась та охоплювала період з 01.03.2018 по 31.12.2018 щодо ТОВ “Родіна-Агро”, а саме щодо нарахування і плати ПДВ даним платником податку.
У підготовчому засіданні 18.08.2020 судом було оголошено перерву до 27.08.2020 об 11:30.
27.08.2020 до суду позивачем було надано оригінали видаткової накладної № 25 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 227), № 26 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 228), № 27 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 229), № 73 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 230), № 74 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 231), № 75 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 232), оригінал накладної на повернення № ВН-0000006 від 30.04.2018 (Т.1 а.с. 233), оригінал акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2018 (Т.1 а.с. 234).
З метою надання відповідачем вільних зразків відтиску печатки ТОВ “Родіна-Агро” та відібрання експериментальних зразків відтиску печатки та зразків підписів у підготовчому засіданні судом було оголошено перерву до 08.09.2020 о 09:30.
07.09.2020 на виконання вимог ухвали суду від 18.08.2020 від Очаківського відділу ГУ ДПС у Миколаївській області надано інформацію, що ТОВ “Родіна-Агро” включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2018 року, за квітень 2018 року, податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від контрагента-постачальника ТОВ “Високий врожай” від 20.02.2018 № 20027, від 20.02.2018 № 20028, від 20.02.2018 № 20029 на загальну суму 170762,02 грн, в т.ч. ПДВ 28460,34 грн; від 01.04.2018 № 1042, від 01.04.2018 № 1043, від 01.04.2018 № 1044 на загальну суму 533245,78 грн, в т.ч. ПДВ 88874,29 грн. Також надано копії податкових декларацій з ПДВ за період лютий - квітень 2018 року.
У підготовчому засіданні 08.09.2020 у відповідності до вимог п. 3.8. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до вказаної Інструкції судом було відібрано експериментальні зразки відтиску печатки ТОВ “Родіна-Агро” на восьми аркушах (Т.2 а.с.32-39).
Також у підготовчому засіданні 08.09.2020 представником відповідача вказано про звільнення робітника Кучер С.В. на підставі наказу №19к від 23.05.2019, а також не забезпечено явку бухгалтера ОСОБА_1 . З огляду на викладене представником відповідача заявлено усне клопотання про виклик Кучер С.В. та бухгалтера ОСОБА_1 до судового засідання.
Як свідчать наявні оригінали видаткової накладної № 25 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 227), № 26 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 228), № 27 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 229), № 73 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 230), № 74 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 231), № 75 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 232) від імені ТОВ “Родіна-Агро” вони підписані Кучер Т.О., оригінал акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2018 (Т.1 а.с. 234) підписано бухгалтером Смоквіною А.Ю.
У відповідності до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечуючи факт підписання вказаними особами зазначених вище документів, та заявляючи клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, відповідач не забезпечив явку осіб, підписи яких клопоче дослідити, що унеможливлює надання експериментальних зразків підписів та, відповідно, проведення експертизи щодо дослідження підписів.
З огляду на викладене ухвалою суду від 08.09.2020 у справі № 915/1732/19 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та
призначено у справі № 915/1732/19 судову технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Січеславська Набережна, 17, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000). На вирішення експертів поставлено наступне питання:
1) Чи нанесено відтиск печатки у видаткових накладних № 25 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 227), № 26 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 228), № 27 від 20.02.2018 (Т.1 а.с. 229), № 73 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 230), № 74 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 231), № 75 від 01.04.2018 (Т.1 а.с. 232) та на акті звірки розрахунків станом на 30.04.2018 (Т.1 а.с. 234) печаткою ТОВ “Родіна-Агро”, експериментальні та вільні зразки відтисків, якої надані для порівняльного дослідження?
Також вказаною ухвалою суду від 08.09.2020 витрати по оплаті судової експертизи покладено на відповідача - ТОВ “Родіна-Агро”, матеріали справи направлено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.
12.02.2021 до суду разом з матеріалами справи надійшов лист експертної установи щодо закриття без виконання експертного провадження у зв'язку з нездійсненням оплати вартості судової експертизи.
Враховуючи, що 12.02.2021 матеріали справи повернуто до суду першої інстанції, ухвалою суду від 15.02.2021 провадження у справі поновлено, підготовче засідання у справі призначено на 04.03.2021 об 11:30.
Ухвалою суду від 04.03.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 24 березня 2021 року о 10:00.
Ухвалою суду від 24.03.2021 було постановлено відкласти розгляд справи по суті у судовому засіданні 07.04.2021, а також за клопотанням сторін проводити судове засідання в режимі відеконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 07.04.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вказав на наявність доказів поставки товару за видатковими накладними № 25 від 20.02.2018, № 26 від 20.02.2018, № 27 від 20.02.2018, № 73 від 01.04.2018, № 74 від 01.04.2018, № 75 від 01.04.2018 на загальну суму 704077,80 грн, а відтак на виникнення у відповідача обов'язку з оплати у відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України після отримання товару. Також представник позивача вказав на помилковість пункту 6 прохальної частити позовної заяви, який просив не враховувати при прийнятті судового рішення у справі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, визнав факт поставки товару лише по видатковим накладним № 25 від 20.02.2018, № 26 від 20.02.2018, № 27 від 20.02.2018, підтвердив факти часткової оплати на суму 100473,02 грн та повернення товару на суму 150705,00 грн згідно накладної на повернення від 30.04.2018 № ВН-0000006.
Також представник відповідача вказував на істотні недоліки оформлення видаткових накладних № 73 від 01.04.2018, № 74 від 01.04.2018, № 75 від 01.04.2018. Крім того представник відповідача у судовому засіданні 07.04.2021 не погодився з вказаним позивачем розрахунком 3% річних та втрат від інфляції, вказуючи, що дані нарахування повинні проводитись з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, тобто з наданням боржнику семиденного строку для виконання обов'язку від дня пред'явлення до нього вимоги кредитором, а саме з 15.10.2018.
У судовому засіданні 07.04.2021 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати.
Після повернення з нарадчої кімнати 07.04.2021 судом у відповідності до вимог ст. 233, ст. 240 ГПК України було підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази, господарський суд встановив.
Як вказано у позовній заяві, позивачем (як постачальником) було передано відповідачу (покупцю) товар (агрохімікати та регулятори рости) за видатковими накладними: №25 від 20.02.2018 на суму 473,02 грн, №26 від 20.02.2018 на суму 16524,00 грн, №27 від 20.02.2018 на суму 153765,00 грн, №73 від 01.04.2018 на суму 177451,94 грн, №74 від 01.04.2018 на суму 48263,84 грн, № 75 від 01.04.2018 на суму 307530,00 грн; всього на загальну суму 704007,80 грн.
Як вказує позивач, товар за вказаними видатковими накладними був отриманий представником відповідача Кучер Т.О.
При цьому на самих видаткових накладних №25 від 20.02.2018, №26 від 20.02.2018, №27 від 20.02.2018, № 73 від 01.04.2018, № 74 від 01.04.2018, № 75 від 01.04.2018 в графі «Отримав(ла)» при наявних відтиску печатки відповідача, прізвищі, ім'я, по-батькові та підписі особи, що отримала товар, відсутні відомості про посаду даної особи.
Сторонами підтверджується факт повернення товару позивачу згідно накладної на повернення № ВН-0000006 від 30.04.2018 на суму 150705,00 грн.
Також надана позивачем копія банківської виписки від 13.04.2018 свідчить про перерахування відповідачем оплати за товар у розмірі 100473,02 грн, що не заперечується відповідачем у відзиві та наданих поясненнях.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем 15.08.2018 було направлено відповідачу листа про оплату товару вихідний №92 від 14.08.2018 рекомендованим поштовим відправленням. Також, позивачем 03.10.2018 було направлено вимогу погасити заборгованість листом за №112 від 03.10.2018 цінним поштовим відправленням з описом вкладення (Т. 1 а.с. 41-44).
Проте на зазначені листи відповідач відповіді не надав, заборгованість за товар не сплатив.
Позивач ґрунтує позов на тому, що відповідач не виконав у повному обсязі своє зобов'язання щодо оплати вартості товару.
Відповідач, не погодившись з позовом, вказує, що товар, за який позивач просить стягнути грошові кошти в сумі 1161953,80 грн, - не отримував. При цьому відповідач наголошує, що оскільки у видаткових накладних, наданих позивачем №73, №74, №75 не зазначено посаду особи, відповідальної за здійснення господарських операцій, то вони не підтверджують факт отримання відповідачем товару та наявність у нього заборгованості перед позивачем.
Позивачем з метою спростування твердження відповідача про відсутність факту перевезення поставленого товару надано копії документів стосовно перевезення товару, що переданий відповідачу 20.02.2018 (Т. 1 а.с. 68-71):
1) заявки-договора №1856 від 20.02.2018;
2) акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №50/1856 від 21.02.2018;
3) рахунка-фактури №50/1856 від 21.02.2018;
4) платіжного доручення №119 від 22.02.2018 з відміткою банку про оплату;
та стосовно перевезення товару, що переданий відповідачу 01.04.2018 (Т.1 а.с. 72-75):
1) заявки-договора №1886 від 30.03.2018;
2) акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №85/1886 від 02.04.2018;
3) рахунка-фактури №85/1886 від 02.04.2018;
4) платіжного доручення №196 від 03.04.2018 з відміткою банку про оплату;
По усім зазначеним операціям поставки позивачем були оформлені відповідно податкові накладні №20027 від 20.02.2018, №20028 від 20.02.2018, №20029 від 20.02.2018, №1042 від 01.04.2018, №1043 від 01.04.2018, № 1044 від 01.04.2018, які додані до позову. (Т. 1 а.с. 17-32)
Крім того, 07.09.2020 на виконання вимог ухвали суду від 18.08.2020 від Очаківського відділу ГУ ДПС у Миколаївській області надано інформацію, що ТОВ “Родіна-Агро” включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2018 року, за квітень 2018 року, податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від контрагента-постачальника ТОВ “Високий врожай” від 20.02.2018 № 20027, від 20.02.2018 № 20028, від 20.02.2018 № 20029 на загальну суму 170762,02 грн, в т.ч. ПДВ 28460,34 грн; від 01.04.2018 № 1042, від 01.04.2018 № 1043, від 01.04.2018 № 1044 на загальну суму 533245,78 грн, в т.ч. ПДВ 88874,29 грн. Також надано копії податкових декларацій з ПДВ за період лютий - квітень 2018 року. (Т. 1 а.с. 239-254)
З огляду на встановлені обставини господарський суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Статтями 202 та 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю на настання відповідних наслідків.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів - для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК України).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Господарським законодавством України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).
При цьому суд звертає увагу на наступне.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з нормами цього Закону:
операції обліковуються відповідно до їх сутності (абзац сьомий ст. 4 Закону), що безумовно передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правильне визначення її змісту і обсягу та відповідного дебітора або кредитора, а отже виключає можливість відображення у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку нереальних операцій з псевдоконтрагентами;
операція з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг, будучи дією (подією) у взаємовідносинах між підприємством і його відповідним контрагентом, що викликає зміни в структурі активів та зобов'язань обох сторін, які брали участь у її здійсненні, є господарською операцією, а підставою для її відображення в облікових регістрах є первинний документ (наприклад, видаткова накладна, акт або інший документ, що містить відомості про дії з передачі-приймання товару/послуги, платіжне доручення) (абзаци п'ятий і одинадцятий ст. 1 та частина перша ст. 9 Закону);
первинний документ повинен містити обов'язкові реквізити, зокрема зміст та обсяг господарської операції, а також посади, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції й відповідають за її здійснення, правильність оформлення та достовірність (частини друга і восьма ст. 9 Закону). Тобто, первинний документ при здійсненні постачання-придбання товарів/послуг (проведенні за них безготівкових розрахунків) повинен об'єктивно визначати основні дані щодо взаємопов'язаних двосторонніх (односторонніх - при списанні коштів з банківського рахунка) дій підприємства і його контрагента та осіб, відповідальних за їх вчинення (тобто, мати достовірні дані);
господарська операція у тому звітному періоді, в якому вона була фактично здійснена, підлягає відображенню (на підставі первинного документа) в облікових регістрах, відповідальність за достовірність даних яких несе особа, яка їх склала і підписала (частини п'ята ст. 9 Закону).
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Згідно з абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної регулюються статтями 187, 198 і 201 Кодексу і регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.
Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
Тобто, виходячи з вищевикладеного, суми ПДВ відносяться до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених і зареєстрованих в ЄРПН особою (платником ПДВ), яка постачає товари/послуги, на особу, якій постачаються такі товари/послуги, за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Як встановлено судом, видаткові накладні №25 від 20.02.2018, №26 від 20.02.2018, №27 від 20.02.2018, № 73 від 01.04.2018, № 74 від 01.04.2018, № 75 від 01.04.2018 в графі «Отримав(ла)» містять відтиск печатки відповідача, прізвище, ім'я, по-батькові та підпис особи, що отримала товар - ОСОБА_2 . Проте на даних видаткових накладних відсутні відомості про посаду даної особи.
Крім того в підтвердження факту реальності здійснення господарської операції, позивачем надано первинні документи, що свідчать про транспортування товару до місця призначення. (Т. 1 а.с. 68-75)
Крім того, по зазначеним операціям поставки позивачем були оформлені відповідно податкові накладні №20027 від 20.02.2018, №20028 від 20.02.2018, №20029 від 20.02.2018, №1042 від 01.04.2018, №1043 від 01.04.2018, № 1044 від 01.04.2018 (Т. 1 а.с. 17-32), які згідно відповіді Очаківського відділу ГУ ДПС у Миколаївській області були відповідачем - ТОВ “Родіна Агро” включені до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2018 року, за квітень 2018 року.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що наявні у справі докази у своїй сукупності та, зокрема, дії відповідача - ТОВ “ Родіна Агро ” щодо включення до податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2018 року, за квітень 2018 року податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних від контрагента-постачальника ТОВ “Високий врожай”, свідчать про визнання відповідачем факту отримання товару від позивача згідно всіх видаткових накладних №25 від 20.02.2018, №26 від 20.02.2018, №27 від 20.02.2018, № 73 від 01.04.2018, № 74 від 01.04.2018, № 75 від 01.04.2018.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, оскільки відповідач заперечував факт отримання товару за видатковими накладними № 73, № 74, № 75 та підписання вказаних видаткових накладних, саме на відповідача чинними нормами ГПК України покладено обов'язок довести такі обставини.
26.02.2020 відповідач, заперечуючи факт отримання товару згідно видаткових накладних № 73, № 74, № 75 до суду подано клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи.
У відповідності до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечуючи факт підписання вказаними особами зазначених вище видаткових накладних, та заявляючи клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, відповідач не забезпечив явку осіб, підписи яких просив дослідити, що унеможливило надання експериментальних зразків підписів та, відповідно, проведення експертизи щодо дослідження підписів.
З огляду на викладене ухвалою суду від 08.09.2020 у справі № 915/1732/19 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та
призначено у справі № 915/1732/19 судову технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Січеславська Набережна, 17, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).
Проте, як встановлено вище, призначена ухвалою суду від 08.09.2020 року у справі судова технічна експертиза не були проведена у зв'язку з нездійсненням відповідачем оплати вартості експертиз. (Т. 2 а.с. 53)
Встановивши обставини справи, розглянувши всі вищевказані докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними №25 від 20.02.2018, №26 від 20.02.2018, №27 від 20.02.2018, № 73 від 01.04.2018, № 74 від 01.04.2018, № 75 від 01.04.2018 та, відповідно, отримання товару відповідачем свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Обов'язок оплатити поставлений товар після його прийняття випливає з припису вказаної статті незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими та матеріалами справи підтвердженими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача залишку заборгованості за поставлений товар у розмірі 452829,78 грн. (704007,80 грн - 100473,02 грн - 150705,00 грн)
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних за загальний період з 21.02.2018 по 03.07.2019 (з врахуванням дат отримання товару та здійсненої відповідачем часткової оплати), розмір яких становить 16004,12 грн, а також втрати від інфляції за березень 2018 року - травень 2019 року у сумі 49156,04 грн.
Враховуючи, що сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, з урахуванням статті 692 ЦК України, суд доходить до висновку, що відповідач як покупець був зобов'язаний оплатити вартість товару після прийняття від позивача, а тому не приймає до уваги заперечення відповідача, які стосуються необхідності врахування передбачених ст. 530 ЦК України строків виконання боржником обов'язку при визначенні у даній справі періоду нарахування 3% річних та втрат від інфляції.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 16004,12 грн та інфляційних втрат у сумі 49156,04 грн також підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 7800,45 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 129, 219, 220, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро”, 57220, Миколаївська область, Вітовський район, с. Пересадівка, вул. Леніна, 152, ЄДРПОУ 36587305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Високий врожай” (02160, м. Київ, Харківське шосе, 50, ЄДРПОУ 22952095) заборгованість за поставлений товар у розмірі 452829,78 грн основного боргу, 49156,04 грн інфляційних втрат та 16004,12 грн - 3 % річних та 7800,45 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний: «19» квітня 2021 року.
Cуддя О.В. Ткаченко