ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.04.2021Справа № 910/5906/21
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЛС ФУД СЕРВИСЕЗ" (04080, місто Київ, вулиця Терьохіна, будинок 8 А, офіс 44/2) про видачу судового наказу про стягнення у розмірі 20 000,00 грн.,
12.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЛС ФУД СЕРВИСЕЗ" (04080, місто Київ, вулиця Терьохіна, будинок 8 А, офіс 44/2) про видачу судового наказу про стягнення у розмірі 20 000,00 грн. та передана 13.04.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що боржником підписано Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщенні в мережі Інтернет та на сайті заявника.
На підставі вищевказаних документів боржник став користувачем послуги «Еквайринг (прийому до оплати карт будь-яких банків з урахуванням коштів на Ваш рахунок)».
За умовами п. 3.7.1.1 Умов, предметом домовленості на надання послуги Еквайрингу є відносини між Торговцем і Банком з проведення платежів та розрахунків, що здійснюються з використанням електронного платіжного засобу (далі Платіжний Засіб), встановлення загальних принципів діяльності Сторін щодо використання сервісу «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» та реалізації програми «Бонус Плюс», з організації обслуговування та проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжних засобів «Бонус Плюс», що володіє додатковими властивостями накопичення бонусів і / або знижок, «АіrРау», що дозволяє здійснювати безконтактну оплату, а також реалізації сервісу «Поповни Тут!», «Облік робочого часу», сервісу DCC.
Боржник користувався послугою "Еквайринг" за допомогою банківського устаткування: POS-терміналів, які є власністю АТ КБ "ПРВАТБАНК".
Відповідно до Умов на Боржника покладено обов'язок забезпечити збереження обладнання (п. 3.7.1.2.2.6 Умов), а при втраті або розкраданні устаткування - відшкодувати його вартість у розмірі 5 000,00 гри. за POS-термінал (п. 3.7.1.2.2.10 Умов).
01.02.2021 року АТ КБ "ПРВАТБАНК" відправило Боржнику вимогу від 21.01.2021 року щодо повернення банківського майна, а саме:
- POS-терміналу Ingenico іСТ220 GPRS, серійний номер 13078СТ20124682;
- POS-терміналу Ingenico іСТ220 GPRS, серійний номер 12241СТ71738094;
- POS-терміналу Ingenico іСТ220 GPRS, серійний номер 13110СТ20222240;
- POS-терміналу Ingenico іWL220 CL, серійний номер 16216WL24775436.
У випадку втрати устаткування АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вимагало відшкодувати його вартість.
Вимога банку була отримана Боржником 18.02.2021 року, однак станом на дату складання даної заяви про видачу судового наказу устаткування банку не повернуто, а відшкодування його вартості не здійснено.
При передачі обладнання для прийому платежів за допомогою програми іРау акт прийому - передачі сторонами не підписується (п. 3.7.1.9.6 Умов).
П. 3.7.1.9.6 Умов передбачено, що банк передає, а торговець приймає обладнання для обслуговування платіжних засобів. Датою/фактом передачі обладнання є успішна комунікація з торговцем.
Розглянувши подану Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» заяву разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Згідно із ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 Господарського процесуального кодексу України. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76-78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із приписів наведених норм, під час звернення заявника до господарського суду із заявою про видачу судового наказу та при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, останнім мають бути зазначені та надані належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази у підтвердження заявлених ним вимог та обставин їх виникнення.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що позивачем передано наступні термінали: - POS-терміналу Ingenico іСТ220 GPRS, серійний номер 13078СТ20124682; POS-терміналу Ingenico іСТ220 GPRS, серійний номер 12241СТ71738094; POS-терміналу Ingenico іСТ220 GPRS, серійний номер 13110СТ20222240; POS-терміналу Ingenico іWL220 CL, серійний номер 16216WL24775436, проте доказів, які б підтверджували передачу вищевказаних терміналів у заявленій кількості, а також що були передані саме визначені моделі заявником нічим не підтверджено.
З огляду на вищевикладене вбачається, що документів, які б підтверджували передачу вищевказаних терміналів заявником до суду разом з заявою про видачу судового наказу подано не було.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заявником не надано повного переліку доказів у підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За приписами ч.2 ст.154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи, що до заяви про видачу судового наказу заявником не було додано повного переліку доказів, на яких ґрунтуються вимоги заявника до боржника, не надано достатніх документів у підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.
За змістом п.1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що відповідно до ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЛС ФУД СЕРВИСЕЗ" (04080, місто Київ, вулиця Терьохіна, будинок 8 А, офіс 44/2) про стягнення у розмірі 20 000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 19.04.2021.
Суддя В.О. Демидов