ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2021Справа № 910/6111/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши матеріали
заяви Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича (01024, м. Київ, пров. Козловського Івана, 4, офіс 1)
про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду
у справі № 910/6111/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стибин Агро" (03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-А, офіс 49)
про видачу судового наказу за вимогою
до боржника Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, буд. 11)
про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг №47 від 03.03.2020 у розмірі 180 000,00 грн.
Представник сторін:
Від стягувача не з'явилися;
Від боржника не з'явилися;
Приватний виконавець Бережний Я.В. не з'явився.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стибин Агро" (03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-А, офіс 49, код ЄДРПОУ - 41838365) про видачу судового наказу за вимогою до боржника Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, буд. 11, код ЄДРПОУ - 31306940) про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг №47 від 03.03.2020 у розмірі 180 000,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Господарським судом міста Києва (суддя Шкурдова Л.М.) за вказаною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стибин Агро" 07.05.2020 року видано судовий наказ на стягнення з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стибин Агро" заборгованість у розмірі 180 000,00 грн. та 210,20 грн. витрат по сплаті судового збору.
Зазначений судовий наказ набрав законної сили 04.08.2020 року та був виданий стягувачу 18.08.2020 року.
Приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. постановою від 12.11.2020 року відкрито виконавче провадження № 63594366 з примусового виконання судового наказу у справі № 910/6111/20, виданого Господарським судом міста Києва 18.08.2020 року.
Через канцелярію суду 30.12.2020 року від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича надійшла заява № 635946/366/1 від 24.12.2020 року про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду, в якій заявник просить суд затвердити мирову угоду у справі № 910/6111/20, укладену між ТОВ "Стрибин Агро" та НВ ТОВ "Агро - Інтер" від 25.11.2020 року в процесі виконання судового наказу у даній справі. Заява разом з доказами надсилання її на адресу сторін у справі судом долучена до матеріалів справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2020 року у зв'язку з відпусткою судді Шкурдової Л.М. заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року розгляд заяви призначено на 03.03.2021 року.
У судове засідання 03.03.2021 року уповноважені представники стягувача, боржника та приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Бережний Я.В. не з'явилися.
Про дату, час і місце розгляду даної справи стягувач, боржник та приватний виконавець Бережний Я.В. повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105474473194, 0105477262127 та 0105474473186.
Так, до початку судового засідання по розгляду заяви 03.03.2021 року через канцелярію суду від стягувача 26.02.2021 року надійшла заява № 22/02/21-1 про розгляд заяви без участі уповноваженого представника та задоволення поданої приватним виконавцем заяви; 26.02.2021 року від боржника надійшла заява б/н б/д, в якій останній просить задовольнити заяву приватного виконавця та здійснювати розгляд справи за відсутності уповноваженого представника боржника; 02.03.2021 року від приватного виконавця Бережного Я.В. надійшла заява б/н від 01.03.2021 року про розгляд справи за його відсутності та задоволення заяви, оскільки мирова угода відповідає приписам Закону України "Про виконавче провадження". Подані заяви долучено судом до матеріалів справи.
Розглянувши подану приватним виконавцем заяву про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження та додані до неї докази суд зазначає, що згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), який регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій виконавців та є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державних та приватних виконавців.
Частиною 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
У відповідності до ч. 7 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 330 ГПК України в процесі виконання рішення суду між сторонами може бути укладена мирова угода. Мирова угода подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно абзацу 7-8 п. 3.19. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.
З доданих до заяви матеріалів вбачається, що приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. постановою від 12.11.2020 року відкрито виконавче провадження № 63594366 з примусового виконання судового наказу у справі № 910/6111/20, виданого Господарським судом міста Києва 18.08.2020 року.
Мирова угода на стадії виконання судового рішення у справі № 910/6111/20 укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стибин Агро" як стягувачем та Науково - виробничим Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" 23 грудня 2020 року і разом із спільним клопотанням сторін у виконавчому провадженні № 63594366 була подана 23 грудня 2020 року приватному виконавцю Виконавчого округу м. Києва Бережному Я.В., про що свідчить відповідна відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на копії спільної заяви сторін.
Як вбачається зі змісту вказаної мирової угоди, сторони дійшли згоди, що в рахунок погашення заборгованості за судовим наказом у справі № 910/6111/20 боржник - Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" передає нерухоме майно у власність стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Стибин Агро", серед якого, зокрема, нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, с. Петрушин, вул. Чернігівська, буд. 82, гараж (бокс № 17) та гараж (бокс №16), загальною площею 967 кв.м, який належить НВ ТОВ "Агро - Інтер" на підставі свідоцтва про право власності серія САС № 630206 від 20.05.2009 року, серія САС № 630205 від 20.05.2009 року, реєстраційний номер 27321337.
Суд зазначає, що відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV із змінами та доповненнями, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно їх та обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року (далі - Порядок).
Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав па нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Частина 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.
Положення ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачають, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; речові права на нерухоме майно, похідні від права власності; обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва. У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
При цьому згідно наданої заявником інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно реєстраційного номеру 27321337 зареєстовано право власності НВ ТОВ "Агро - Інтер" на частину гаражу загальною площею 49,7 кв.м (бокс № 17), за адресою: Чернігівська область, с. Петрушин, вул. Чернігівська, буд. 82на підставі свідоцтва про право власності САС/630205 від 20.05.2009 року та САС/630206 від 20.05.2009 року.
Окрім цього до заяви про затвердження мирової угоди додані свідоцтво про право власності НВ ТОВ "Агро - Інтер" САС№830205 від 20.05.2009 року на частину гаражу площею 49,7 кв.м (бокс № 16), за адресою: Чернігівська область, с. Петрушин, вул. Чернігівська, буд. 82, що становить частку 550/10000 від загальної площі об'єкту 967,0 кв.м, а також свідоцтво про право власності НВ ТОВ "Агро - Інтер" САС№630206 від 20.05.2009 року на частину гаражу площею 49,7 кв.м (бокс № 17), за адресою: Чернігівська область, с. Петрушин, вул. Чернігівська, буд. 82, що становить частку 539/10000 від загальної площі об'єкту 967,0 кв.м
Тобто, дослідивши мирову угоду стягувача та боржника в даній справі, судом встановлено, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику належить право власності на частину гаражу площею 49,7+49,7 кв.м, в той час як згідно мирової угоди до стягувача переходить право власності на весь гараж як цілісний об'єкт загальною площею 967,0 кв.м.
Доказів на підтвердження перебування у власності боржника - НВ ТОВ "Агро - Інтер" гаражу загальною площею 967,0 кв.м, за адресою Чернігівська область, с. Петрушин, вул. Чернігівська, буд. 82, сторонами та приватним виконавцем суду не надано.
Окремо суд звертає увагу, що умови наданої на затвердження мирової угоди суперечать вимогам господарського процесуального законодавства, оскільки згідно наявних доказів суд позбавлений можливості встановити беззаперечний факт того, що дана мирова угода не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб з огляду на обмежений розмір підтвердженого документально права власності боржника на майно, яке останній зобов'язується передати у власність стягувача за мировою угодою.
Таким чином, за висновками суду подана на затвердження приватним виконавцем мирова угода сторін від 23.12.2020 року з огляду на невідповідність її змісту реальному обсягу прав сторін, затвердженню в порядку ст. 330 ГПК України не підлягає.
Керуючись ст. 191, 234, 235, 330 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду у справі №910/6111/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 19.04.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон