номер провадження справи 27/25/21
19.04.2021 Справа № 908/369/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування” (01024 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, ідентифікаційний код юридичної особи 36086124)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997)
про стягнення 32 794 грн. 37 коп.
Без виклику представників сторін
15.02.2021 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування” про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” 31 086 грн. 36 коп. страхового відшкодування, 1 366 грн. 29 коп. пені, 341 грн. 72 коп. 3 % річних.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/369/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 19.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/369/21, присвоєно справі номер провадження 27/25/21 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Розгляд справи по суті розпочався 19.03.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
Станом на 01.04.2021 суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
Від позивача на адресу суду не надходило додаткових пояснень.
Від відповідача відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв або клопотань не надходило, про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 19.02.2021 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач своїм правом не скористався.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу, за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 19.03.2021.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
20.02.2020 між ОСОБА_1 (страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю “Експрес страхування” (страховик) укладено договір № 777.20.2513593 добровільного страхування наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 3.1 договору предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користування та/або розпорядженням застрахованим на умовах даного договору транспортним засобом «MERCEDES BENZ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований транспортний засіб).
Відповідно до п. 10 частини А Договору страхування строк дії договору з 06.02.2020 по 05.03.2021.
18.02.2020 о 08 годині 25 хвилин в м. Одеса по пров. Курортний навпроти будинку 1 вул. Генуезька водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом GREAT WALL M4, реєстраційний номери НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «MERCEDES BENZ» НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився позаду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 у справі № 186/294/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та покладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
19.02.2020 страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за подією, що трапилась 18.02.2020 та має ознаки страхового випадку, на розрахунковий рахунок СТО Філія «Автомобільний Дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто».
Згідно ч. 4 ст. 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 13 частини «А», п. 9.8.2 частини «Б» договору № 777.20.2513593 розмір завданих збитків визначається і страхове відшкодування виплачується Страховиком на підставі кошторису ремонтних робіт, рахунків-фактур, нарядів-замовлень, актів виконаних робіт та інших документів, що підтверджують вартість відновлювального ремонту на СТО.
Позивачу було надано рахунки-фактури № 0000000872 від 24.02.2020, № 0000001798 від 21.04.2020 СТО Філія «Автомобільний Дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто».
Згідно рахунку Філії «Автомобільній дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» № 0000000872 від 24.02.2020 вартість відновлювального ремонту «MERCEDES BENZ GLE 250», д.н.з. НОМЕР_1 склала 30 006 грн. 36 коп.
В процесі ремонту було виявлено приховані дефекти (розлом на решітці радіатора), згідно з рахунком Філії «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» № 0000001798 від 21.04.2020 вартість ремонту решітки радіатора склала 1 080 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування)/страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно страхових актів № 3.20.489-1, № 3.20.489-2 страхове відшкодування склало 31 086 грн. 36 коп.
Відповідно до умов договору № 777.20.2513593 ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмір: 31 086 грн. 36 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № ЦО01303 від 27.02.2020, № ЦО02328 від 24.04.2020.
Відповідно до висновку ФОП «Залуцький Сергій Владиславович» у справі № 3.20.489 вартість відновлювального ремонту «MERCEDES BENZ GLE 250», д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0) становить 31 086 грн. 36 коп.
Оскільки цивільно-правова відповідальність володільця GREAT WALL M4, реєстраційний номери НОМЕР_2 , станом на 18.02.2020 була застрахована у відповідача на підставі полісу АО/0524585, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів нами було подано до відповідача заяви № 07 - 3.20.489 від 28 квітня 2020 року та № 3416/07 - 3.20.489 від 18 червня 2020 року про відшкодування шкоди в порядку суброгації по зазначеній події.
Полісом АО/0524585 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну -100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. (інформація з бази МТСБУ для страховиків з ВЕБ-сторінки https://cbd.mtibu.kiev.ua/MTSBU_Pages/Tree.aspx).
Отже, відповідач є боржником перед позивачем на основну суму 31 086 грн. 36 коп., яка позивачу не відшкодована.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР “Про страхування”.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вже зазначалося вище, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (водій транспортного засобу GREAT WALL M4, реєстраційний номери НОМЕР_2 ), станом на 18 лютого 2020 року була застрахована у ПАТ «УАСК «АСКА» на підставі полісу АО/0524585 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Отже, до позивача перейшло право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 даного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом № АО/0524585 встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду майну в розмірі 100 000 грн. 00 коп., франшиза - 0 грн. 00 коп.
Отже, за вказаним полісом відповідальність страховика обмежується сумою 100 000 грн. 00 коп.
Оскільки відповідач не надав відповіді на заяву позивача та не виплатив страхове відшкодування, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 31 086 грн. 36 коп.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів” передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має прав на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом “а” пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
За приписами ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Частиною 1 ст. 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання та сплатив страхове відшкодування у сумі 31 086 грн. 36 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № ЦО01303 від 27.02.2020 та № ЦО02328 від 24.04.2020.
У Законі України “Про страхування” міститься кореспондуюча норма - згідно зі ст. 27 до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, при виплаті потерпілому страхового відшкодування за Договором майнового страхування відбувається позадоговірна заміна кредитора із збереженням предмету та змісту зобов'язання.
Статтею ж 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи те, що відповідач є страховиком за полісом № АО/0524585, який на момент ДТП 18.02.2020 був діючим, а вина водія застрахованого за цим полісом транспортного засобу встановлена постановою суду, яка набрала законної сили, позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача страхову шкоду в межах ліміту відповідальності страховика в розмірі 31 086 грн. 36 коп.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 366 грн. 29 коп. пені та 341 грн. 72 коп. 3 % річних.
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошового зобов'язання, незалежно від підстави їх виникнення - договору або делікту.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання з відшкодування іншому страховику шкоди, однак цей строк пов'язаний із моментом пред'явлення відповідною особою (в цьому випадку страховиком) зворотної вимоги до відповідача.
Зокрема, приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Оскільки правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а також те, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, то враховуючи, що відповідач отримав вимогу позивача, однак не виплатив суму страхового відшкодування у визначений ст. 530 ЦК України строк, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 341 грн. 72 коп. 3 % річних за період з 29.09.2020 по 09.02.2020.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 вказаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із вимогою (заявою на виплату страхового відшкодування) № 07 - 3.20.489 від 28 квітня 2020 року та доповненням № 3416 /07 - 3.20.489 від 18 червня 2020 року до заяви про відшкодування шкоди по полісу АО/0524585, яке отримано відповідачем 30.06.2020 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0420526507389), в яких просив здійснити відшкодування шкоди в загальній сумі 31 086 грн. 36 коп. на відповідні реквізити.
Отже, строк для здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 31 086 грн. 36 коп. на користь позивача настав через 90 днів, тобто прострочка виникла з 29.09.2020.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що сума відповідає вимогам законодавства, зокрема розрахована з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача пені за загальний період прострочки з 29.09.2020 по 09.02.2021 у розмірі 1 366 грн. 29 коп.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України, в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування”, м. Київ до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування” (01004 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, ідентифікаційний код юридичної особи 36086124) 31 086 (тридцять одна тисяча вісімдесят шість) грн. 36 коп. відшкодування, 1 366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн. 29 коп. пені, 341 (триста сорок одна) грн. 72 коп. 3 % річних, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 19.04.2021.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.