16 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1047/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - позивач, ГУПФУ в Херсонській області, Управління, боржник) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (далі - відповідач, ВПВР УЗПВР у Херсонській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Огородника Євгена Івановича (далі - державний виконавець) від 09.03.2021р. про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що штраф застосовано за невиконання вимог виконавчого листа №540/2663/19 від 08.07.2020р. про зобов'язання виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2016р. по 31.10.2019р. у сумі 168207,22 грн. На виконання судового рішення в частині стягнення пенсійних виплат в межах стягнення за один місяць на картковий рахунок ОСОБА_1 21.02.2020р. зараховано заборгованість в сумі 3659,50 грн. та надано витяг зі списку зарахування суми пенсії. В частині виплати заборгованості по пенсії у сумі 164547,72 грн., відповідача повідомлено, що виплата суми боргу буде здійснена з урахуванням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014р. №637 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №788) після прийняття Кабінетом Міністрів України передбаченого вказаною нормою окремого порядку. Таким чином, позивачем у цій справі належним чином повідомлено відповідача про повне виконання рішення суду в добровільному порядку в межах своїх повноважень з доданням підтверджуючих документів. Державний виконавець безпідставно не врахував, що в частині виплати заборгованості з пенсії рішення не виконується з поважних причин, оскільки в даному випадку боржник не є тією особою, яка вирішує питання про надання відповідного фінансового забезпечення для виконання рішення. Оскільки рішення суду в частині повноважень Управління виконано повністю, то штраф накладено незаконно і постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою від 24.03.2021р. вказаний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову. Ухвала суду виконана, недоліки позову усунуті.
Ухвалою від 07.04.2021р. відкрито провадження у справі та вирішено, що вона буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень 268-272, 287 КАС України. Судове засідання призначено на 16.04.2021р. о 10:00 год. Також цією ухвалою відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву - до 15.04.2021р. і зобов'язано його у той самий строк подати до суду докази, а саме засвідчені належним чином копії усіх матеріалів виконавчого провадження №62668830.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, будучі належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, жодних заяв і клопотань не подав, як не подав і витребованих судом доказів. Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі в письмовому провадженні.
За правилами частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути цю справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. у справі №540/2663/19, зміненим постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020р., зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2016р. по 31.10.2019р. у сумі 168207,22 грн. Також було допущено негайне виконання рішення у межах суми стягнення пенсії за один місяць.
Херсонським окружним адміністративним судом 08.07.2020р. видано у справі №540/2663/19 виконавчий лист № 631 2020р., який було звернуто до примусового виконання.
Постановою головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Херсонській області від 06.08.2020р. ВП №62668830 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного вище виконавчого листа від 08.07.2020р. № 631 2020р. у справі №540/2663/19. Цією постановою визначено, що боржник (у даному випадку - ГУПФУ в Херсонській області) повинен виконати судове рішення протягом 10 робочих днів.
Позивачем у даній справі на виконання судового рішення в частині, допущеній до негайного виконання, на картковий рахунок банківської установи ОСОБА_1 зараховано заборгованість за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 в сумі 3 659,50 грн. та надано витяг зі списку зарахування суми пенсії про що повідомлено виконавчу службу.
В подальшому ГУПФУ в Херсонській області листом від 04.09.2020р. №2100-0802-5/36562 повідомило державного виконавця, що на виконання судового рішення на картковий рахунок банківської установи ОСОБА_1 21.02.2020 зараховано заборгованість за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 в сумі 3 659,50 грн. та надано витяг зі списку зарахування суми пенсії. Щодо виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 у сумі 164 547,72 грн. повідомлено, що виплата суми боргу буде здійснена з урахуванням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №788) після прийняття Кабінетом Міністрів України передбаченого вказаною нормою окремого порядку, а відтак рішення в цій частині ГУПФУ в Херсонській області виконано.
Уважаючи, що боржник не виконав без поважних причин рішення, державний виконавець постановою від 08.02.2021р. наклав на ГУПФУ в Херсонській області штраф в розмірі 5100,00 грн. за невиконання вимог виконавчого листа від 08.07.2020р. № 631 2020р. у справі №540/2663/19 та зобов'язав боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Ця постанова визнана протиправною та скасована рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.04.2021р. у справі №540/823/21, яке на час розгляду цієї справи ще не набрало законної сили.
Листом від 08.02.2021р. № 2100-0802-8/5973 ГУПФУ в Херсонській області повторно повідомило державного виконавця про вчинені на виконання судового рішення дії, зокрема, про виплату в лютому 2020р. ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 в сумі 3 659,50 грн., а також про те, що інша частина заборгованості в сумі 164547,72 грн. буде здійснена при наявності фінансових ресурсів за відповідною бюджетною програмою. З посиланням на приписи актів Кабінету Міністрів України, Бюджетного кодексу України, боржник роз'яснив державному виконавцю, що рішення суду виконано ГУПФУ в Херсонській області в межах наданих повноважень та відповідно до діючого законодавства.
Оскаржуваною у цій справі постановою від 09.03.2021р. державний виконавець за повторне невиконання рішення без поважних причин наклав на ГУПФУ в Херсонській області штраф в розмірі 10200,00 грн.
Позивач вважає, що належним чином повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку в межах своїх повноважень і з доданням підтверджуючих документів, а в іншій частині рішення суду не виконується з поважних причин, що виключає відповідальність і тому вказана постанова державного виконавця є протиправною.
Вирішуючи спір, суд у сукупності із установленими обставинами справи виходить з наступних приписів законодавства .
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Згідно статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами статті 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VІІІ).
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону №1404-VІІІ).
Згідно частини 6 статті 26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Положеннями частини 1 статті 63 Закону №1404-VІІІ встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VІІІ).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. (ч.3 ст.63 Закону №1404-VІІІ).
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. (ст.75 Закону №1404-VІІІ).
З аналізу вказаних правових норм слідує, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення. При цьому умовами настання такої відповідальності, зокрема, є такі: на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, не повинно бути виконано боржником повністю або частково; рішення має бути не виконаним без поважних причин.
Перевіряючи наявність умов для притягнення позивача до відповідальності згідно із Законом України «Про виконавче провадження», суд враховує наступне.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Як видно з матеріалів справи, боржник повідомляв відповідача про обставини, які він вважав поважними причинами, унаслідок яких судове рішення виконано частково. Також боржник надавав документальне підтвердження цих обставин, як і виконання рішення в частині виплати пенсії в межах стягнення за один місяць. Крім того, боржником було доведено, що заборгованість у сумі 164 547,72 грн. зарахована до списку зарахування суми пенсії, тобто взята на облік до виплат.
Причиною невиконання рішення суду в частині виплати грошових коштів у сумі 164547,72 грн. стала відсутність окремого порядку проведення таких виплат з урахуванням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014р. № 637 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №788), а також відсутність бюджетного фінансування для здійснення виплат (видатків) з перевищенням бюджетних призначень. Тобто, фактичне та у повному обсязі виконання боржником судового рішення буде можливим лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які нараховані за попередні періоди. До затвердження вказаного окремого порядку Позивач не може виконати у повному обсязі вказане судове рішення.
Суд погоджується з такими доводами позивача, і зазначає, що відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені судом обставини та на які посилається позивач у цій справі, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі нарахованої пенсії за згаданим рішенням суду зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне очікуванням змін у правовому регулюванні порядку виплати пенсій та фінансування витрат на виплату цих пенсій.
Таким чином, фактичне та у повному обсязі виконання Управлінням судового рішення на час виникнення спірних правовідносин буде можливим лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які нараховані за попередні періоди. До затвердження вказаного окремого порядку позивач не може виконати у повному обсязі вказане судове рішення.
Тому в даному випадку суд приходить до висновку, що позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення у зазначеній частині, а причини його невиконання є поважними в розумінні статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018р. у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018р. у справі № 757/29541/14-а та від 21.08.2019р. у справі №754/3105/17) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у головного державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з ГУПФУ в Херсонській області штрафу за невиконання судового рішення у повному обсязі.
Постанова про накладення на ГУПФУ в Херсонській області штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.
У зв'язку з тим, що ГУПФУ в Херсонській області є суб'єктом владних повноважень, розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється відповідно до приписів частин 1 - 3 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139, 242, 243-246, 250, 255, 287 КАС України, суд
вирішив:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (73011, м. Херсон, вул. Комкова, 87, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Огородника Євгена Івановича від 09 березня 2021 року ВП №62668830 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу у розмірі штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 105000000