15 квітня 2021 року Справа № 160/13175/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В.
за участі секретаря судового засіданняДудко Ю.С.,
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_1., Шпак В.І., Борисенка А.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
16.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому, з урахування уточнених позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.08.2020 № 1342К «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Жовтоводського ВП ГУНП» в частині: висновків про допущені порушення вимог законодавчих актів капітаном поліції ОСОБА_1 ; п.2 наказу щодо накладення на заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП.
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення, 25.08.2020, до дати прийняття судом рішення в даній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах Національної поліції України з 07.11.2015 по 14.09.2020 року. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1342к від 25.08.2020 позивача, який займав посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.09.2020 № 249 о/с до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 14.09.2020.
Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є висновки матеріалів службового розслідування, яке проводилось за фактами можливого порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Жовтоводського ВП ГУНП.
Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності стало проведення службового розслідування відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, за висновком службового розслідування видано наказ від 25.08.2020 року № 1342к про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та наказом від 14.09.2020 року № 249 о/с звільнено останнього зі служби.
ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, оскільки результати службового розслідування, які слугували підставою звільнення позивача зі служби, в повній мірі не доводить обставин, що свідчили б про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, а процедура службового розслідування проведена з істотним порушенням законодавчих актів, що позбавляє доказового значення письмових доказів, які складені за наслідками проведення службового розслідування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 відкрито провадження у справі, та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
01.02.2021 представник відповідача надав до суду відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити повністю. Відповідач зазначив, що підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку, а саме порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1, пункту 5 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ, пунктів 1, 3 розділу ІІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, вимог наказів НПУ від 23.06.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України» та ГУНП в Дніпропетровській області від 10.02.2017 № 545 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Головного управління», посадових інструкцій, що виразилося у безпідставному затриманні гр. ОСОБА_2 більше 3-х годин без складання відповідних документів і стало підставою для повідомлення останнім про спричинення йому тілесних ушкоджень поліцейськими, ненаданні невідкладної домедичної і медичної допомоги травмованому, нездійсненні вивчення побутових умов поліцейських, їх соціальної захищеності як складових, що впивають на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків, вчинені дій проти інтересів служби, які не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та суперечать покладеним на нього обов'язкам,підривають довіру, як до носія влади і завдають шкоду авторитету органу Національної поліції України.
Таким чином, при накладенні дисциплінарного стягнення та звільненні позивача, відповідачем не було допущено порушень порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки таке відбулось за результатами проведеного службового розслідування та в межах строків, визначених законодавством. Таким чином, вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
В судовому засідання позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін та їх представників, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах Національної поліції України з 07.11.2015 по 14.09.2020 року.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1061 від 27.06.2020 призначено службове розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських Жовтоводського ВП ГУНП.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1342к від 25.08.2020 позивача, який займав посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.09.2020 № 249 о/с до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є висновки матеріалів службового розслідування, яке проводилось за фактами можливого порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Жовтоводського ВП ГУНП.
За результатами висновку службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Жовтоводського ВП ГУНП, зокрема, запропоновано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1, пункту 5 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ, пунктів 1, 3 розділу ІІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, вимог наказів НПУ від 23.06.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України» та ГУНП в Дніпропетровській області від 10.02.2017 № 545 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Головного управління», посадових інструкцій, що виразилося у безпідставному затриманні гр. ОСОБА_2 більше 3-х годин без складання відповідних документів і стало підставою для повідомлення останнім про спричинення йому тілесних ушкоджень поліцейськими, ненаданні невідкладної домедичної і медичної допомоги травмованому, нездійсненні вивчення побутових умов поліцейських, їх соціальної захищеності як складових, що впивають на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків, вчинені дій проти інтересів служби, які не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та суперечать покладеним на нього обов'язкам,підривають довіру, як до носія влади і завдають шкоду авторитету органу Національної поліції України, застосувати до заступника начальника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
З метою реалізації наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 14.09.2020 ГУНП в Дніпропетровській області прийнято наказ № 249 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погодившись з таким звільненням та прийнятим наказом, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна полягає у дотриманні поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
У статті 13 Дисциплінарного статуту зазначено, що Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, зокрема, як звільнення із служби в поліції.
Так під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Приписами Статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуваний наказ був прийнятий за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 25.08.2020, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області.
У Висновку від 25.08.2020 зазначено, що аналіз матеріалів службового розслідування вказує на те, що підполковник поліції ОСОБА_3 , капітан поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_4 , як поліцейські, мали неухильно дотримуватись законодавства, формувати у населення правову культуру та негативне ставлення до суспільно небезпечних явищ, піднімати імідж поліції та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, але останні знехтували вказаними принципами, Присягою працівника поліції, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, своїми посадовими інструкціями. Так 24.06.2020 у період часу з 02.07 до 04:00 підполковник поліції ОСОБА_3 , та капітан поліції ОСОБА_1 , перевищивши надані їм службові повноваження, застосували до ОСОБА_2 заходи фізичного впливу, внаслідок чого останньому було спричинено тілесні ушкодження. Незважаючи на це, вказані поліцейські своєї неправомірної поведінки не припинили і невідкладної домедичної і медичної допомоги травмованому ОСОБА_2 не надали, а навпаки, здійснили заходи, що обмежували права та свободи людини, внаслідок чого ОСОБА_2 будучи травмованим, понад трьох годин перебував у підрозділі поліції під наглядом лейтенанта поліції ОСОБА_4 . Надалі підполковник, поліції ОСОБА_3 достовірно знаючи про факт реєстрації заяви ОСОБА_2 щодо завдання йому тілесних ушкоджень поліцейськими у відділі поліції, а також відкриття за цим фактом кримінального провадження, використовуючи своє службове становище, з метою уникнення настання для себе та капітана поліції ОСОБА_1 негативних наслідків, надав своїм підлеглим працівникам вказівку про отримання від ОСОБА_2 зустрічної заяви про припинення розгляду факту отримання ним 24.06.2020 тілесних ушкоджень у зв'язку з тим, що той нібито, самотравмувався. Вищевказана вказівка у подальшому була виконана, а зазначена заява долучена до матеріалів кримінального провадження. Зазначені обставини стали підставою для внесення 30.06.2020 слідчим другого слідчого відділу Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, відомостей до ЄРДР за № 62020170000000973, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України. Вказані події стали можливими через особисту недисциплінованість підполковника поліції ОСОБА_3 , капітана поліції ОСОБА_1 , не виявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов'язків поліцейського, та ігноруванні останніми вимог чинного законодавства, що свідчить про їх низькі морально-ділові якості, що у свою чергу суперечать інтересам законності і компрометує звання поліцейського. Крім того ОСОБА_3 та ОСОБА_1 систематично не виконували вимоги наказу відповідно до п.20 наказу ГУНП від 10.02.2017 № 545 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Головного управління», та своїх посадових інструкціях в частині здійснення контролю за виконанням сектором кримінальної поліції рішень колегій, наказів розпоряджень та доручень керівництва, законності у службовій діяльності, прав і свобод людини та громадянина.
Згідно вказаного висновку, під час службового розслідування були встановлені такі дані а саме, 24.06.2020 з Жовтоводського ВП ГУНП до приймально-діагностичного відділення КНП «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради» доставлено гр. ОСОБА_2 , з діагнозом закритий перелом діафіза правої ліктьової кістки зі зміщенням.
Аналізуючи Висновок в частині порушення вимог законодавчих актів капітаном поліції ОСОБА_1 від 25.08.2020 судом встановлено, що останній ґрунтується на показаннях ОСОБА_2 про те, що приблизно з 02:00 до 04:00 год. 24.06.2020 йому було завдані тілесні ушкодження, зокрема поліцейським ОСОБА_1 в службовому кабінеті розташованого у приміщенні Жовтоводського ВП ГУНП. Разом з тим у Висновку зазначено, що під час перебування ОСОБА_2 у лікарні, до нього приїжджали працівники Жовтоводського ВП та на прохання, в тому числі, ОСОБА_1 пропонували грошові кошти на лікування, та просили вирішити справу без участі правоохоронних органів.
Також у Висновку викладені свідчення інших осіб, проте останні отримували інформацію з приводу нанесення тілесних ушкоджень працівниками поліції ОСОБА_2 лише від останнього, та ґрунтується виключно на показаннях зі слів ОСОБА_2 .
Будь-яких інших фактичних даних, окрім показання ОСОБА_2 , підтверджуючих обґрунтовану причетність ОСОБА_1 до нанесення тілесних ушкоджень у Висновку не має.
Натомість, з пояснень ОСОБА_1 , які викладені у Висновку, зазначено, що 24.06.2020 у період часу з 01:00 до 08:00 він з ОСОБА_2 не спілкувався та не зустрічався, будь-яких дій не проводив.
В судовому засіданні в якості свідка допитаний ОСОБА_5 , який є оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП. Свідок пояснив, що з позивачем є колегами та має службові відносини з останнім. ОСОБА_5 зазначив, що 24.06.2020 з 01:00 до ранку позивач не перебував у будівлі Жовтоводського ВП ГУНП, оскільки здійснював оперативні заходи за місцем пригоди, знаходився у лікарні, куди доправили постраждалого внаслідок вибуху гранати.
В судовому засіданні в якості свідка допитаний ОСОБА_6 , який є оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП. Свідок пояснив, що з позивачем є колегами та має службові відносини з останнім. Свідок вказав, що здійснював 24.06.2020 доставку ОСОБА_2 до відділу поліції не за дорученням ОСОБА_1 , а за дорученням слідчого цього відділу, а сам позивач в нічний час 24.06.2020 знаходився на місці пригоди спричиненого вибухом гранати.
В судовому засіданні в якості свідка допитаний ОСОБА_3 , який є заступником начальника відділу поліції - начальником сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП. Свідок пояснив, що з позивачем є колегами та має службові відносини з останнім. Разом з тим надав пояснення, що в період часу з 01:00 24.06.2020 він та ОСОБА_1 не перебували у межах будівлі районного відділу поліції, а знаходились за місцем події та у лікарні. Свідок вказав, що в подальшому він поїхав до Жовтоводського ВП та знаходився там приблизно до 5:30 ранку. ОСОБА_3 пояснив, що покидаючи робоче місце приблизно о 5:30, 24.06.2020 ОСОБА_1 йще не було у будівлі відділу поліції.
У суду відсутні підстави не брати до уваги показання свідків.
Окрім того, у судовому засіданні було досліджено електронні докази, а саме відеозапис на якому зображений ОСОБА_2 та його мати. На переглянутих відеоматеріалах, ОСОБА_2 та його мати зазначають, що вони не мають жодних претензій до співробітників поліції у зв'язку з подією яка трапилась в ніч з 23.06.2020 на 24.06.2020, з пояснень ОСОБА_2 йому будь-яких тілесних ушкоджень працівники поліції не завдавали, а травмування руки останній отримав під час ліквідації наслідків спричиненого вибухом гранати.
Суд до вищезазначених Висновків від 25.08.2020, відносно наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, ставиться критично, оскільки за основу таких висновків покладені лише показання ОСОБА_2 , проте зазначені доводи спростовуються показаннями свідків, які вказували, про відсутність ОСОБА_1 у приміщенні відділу поліції в нічний час 24.06.2020, в якому згідно матеріалів службового розслідування були нанесенні тілесні ушкодження ОСОБА_2 .
Разом з тим, надані суду відеоматеріали вказують, що ОСОБА_2 не завдавались працівниками поліції фізичні ушкодження, а травмування він отримав під час ліквідації наслідків вибуху.
Вищевикладене ставить під сумнів Висновки від 25.08.2020 оскільки, останні мають лише обвинувальний характер з приводу наявності в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, окрім цього, матеріалами службового розслідування не підтверджено сам факт наявності позивача у нічний час з 23.06.2020 до ранку 24.06.2020 у приміщенні відділу поліції, більш того така відсутність позивача у відділі поліції підтверджується показами свідків, що у своїй сукупності унеможливлює обґрунтовано встановити причетність ОСОБА_1 до завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , що свідчить про передчасність Висновків поліції відносно наявності в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП України в Дніпропетровській області від 25.08.2020 № 1342К «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Жовтоводського ВП ГУНП» в частині накладення на заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є протиправним так таким що підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Враховуючи, що судом визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.08.2020 № 1342К «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Жовтоводського ВП ГУНП» в частині накладення на заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, суд вважає з метою повного захисту прав позивача, визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 249 о/с від 14.09.2020 року «По особовому складу», за п. 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», щодо звільнення заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 та поновити останнього на службі в поліції на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП з 14.09.2020.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для повного встановлення обставин справи щодо ухвалення законного судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, та інших доказів про понесенні ним судових витрат суду не надавав.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Керуючись ст. 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49100, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20 А, код ЄДРПОУ: 40108866) визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.08.2020 № 1342К «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Жовтоводського ВП ГУНП» в частині накладення на заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 249 о/с від 14.09.2020 року «По особовому складу», за п. 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», щодо звільнення заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .
Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП з 14.09.2020.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення, тобто з 14.09.2020 по день прийняття рішення суду у справі.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Жовтоводського ВП ГУНП та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 квітня 2021 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко