Справа № 135/350/21
Провадження № 3/135/201/21
іменем України
02.04.2021 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
22.03.2021 об 11 год 00 хв ОСОБА_1 перебував в м. Ладижин по вул. Процишина, 8 на ринковій площі без документів, що посвідчують його особу, чим порушив п.п. 2 п. 10 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 (зі змінами).
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та просив закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що п.п. 2 п. 10 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1236 від 09.12.2020.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП. доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці ЄСПЛ визначив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".
У справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), ЄСПЛ встановив порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу, оскільки національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, притягнув особу до адміністративної відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , перебував у громадському місці без документів, що засвідчують його особу, чим порушив підпункт 2 пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Диспозиція частини 1 ст. 44-3 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобам.
Диспозиція частини 2 ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Отже, ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641.
Однак, пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 (станом на день складання протоколу, а саме 22 березня 2021 року) втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1236 від 09.12.2020.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені прізвища, адреси свідків правопорушення; пояснення свідків правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд не наділений правом встановлювати нові обставини правопорушення, які не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки по своїй суті протокол містить формулювання обвинувачення у вчиненні правопорушення.
Ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 9, п.1 ч.1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційного суду за наслідками апеляційного провадження.
Суддя