Справа № 740/227/20
Провадження № 2/740/62/21
іменем України
09 квітня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Носилевської О.В.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
У січні 2020 року КП «ВУКГ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1150 грн. 11 коп заборгованості за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів за період з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2019 року. Позов обгрунтований тим, що відповідач є споживачем даних послуг відповідно до публічного договору про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, який опубліковано у спеціальному випуску міської газети «Вісті» від 14 листопада 2016 року №46, на ім'я ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідач своєчасно не вносить плату за спожиті послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у вищезазначеному розмірі. Ніжинським міськрайонним судом 05 листопада 2019 року виданий судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по даних комунальних послугах, який за заявою останньої скасований ухвалою суду від 28 листопада 2019 року. Начальник КП «ВУКГ» Корман В.А. просить позов задовольнити.
Згідно ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Станом на час розгляду справи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .
Згідно заяви від 26 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_1 зазначає, що вимоги про сплату комунальних послуг є незаконними, має неналежний рівень матеріального забезпечення, договір не укладала.
Відповідно до заперечення, отриманого судом 10 березня 2020 року, відповідач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що указаний у позовній заяві публічний договір не відповідає типовому договору, який укладається безпосередньо між споживачем та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, договір не укладала, газету «Вісті» не отримувала, Інтернет відсутній, лише з вересня 2019 року почала отримувати квитанції, заяв на відкриття особового рахунку не підписувала. Послуги по вивезенню побутових відходів по АДРЕСА_1 не надавались.
Згідно клопотань від 13 квітня 2020 року, 30 червня 2020 року, 21 вересня 2020 року, 14 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи.
Відповідно до клопотання про уточнення позовних вимог від 23 лютого 2021 року представник позивача Шпак В. просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 1435 грн. 59 коп заборгованості за комунальні послуги за період з 01 лютого 2017 року по 31 січня 2021 року.
У клопотанні від 09 квітня 2021 року представник позивача Потапенко С. позов підтримує, просить розглянути справу за відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на 09 квітня 2021 року не з'явилася без повідомлення причин, клопотання про відкладення судового розгляду відсутнє, при цьому судом враховується, що розгляд справи відповідно до клопотань відповідача неодноразово був відкладений, останньою суду подані заперечення, тобто відповідач ОСОБА_1 представила свою позицію по справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з позивачем.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247ЦПКУкраїни не здійснюється.
Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.
Принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Спірні правовідносини сторін виникли з приводу стягнення заборгованості за вивезення відходів.
Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.35-1 Закону України "Про відходи" власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.
Рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14 липня 2016 року № 192 введено в дію рішення комісії з визначення позивачем переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Ніжина та встановлено термін надання вказаних послуг.
Згідно рішень Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 02 квітня 2015 року №73, від 11 січня 2018 року № 5, від 11 січня 2018 року № 6 встановлено тарифи на послуги вивезення, захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів для населення.
З грудня 2016 року на території м.Ніжина діє Публічний договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, який розроблено відповідно до типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», який опубліковано у спеціальному випуску міської газети «вісті» від 14 листопада 2016 року №46.
Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
У відповідності з п.10 договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, зазначений договір укладається з урахуванням вимог ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України без підписання письмового примірника сторонами. Якщо протягом 30 днів з дня опублікування даного договору не буде письмових заперечень споживача, він вважається укладеним. Договір діє до 14 липня 2024 року.
Відповідно до ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Судом встановлено, що вищезазначений публічний договір було розміщено на сайті КП «Виробниче управління комунального господарства» та опубліковано у спеціальному випуску міської газети «Вісті» від 14 листопада 2016 року №46. З умовами вказаного договору кожен споживач може ознайомитися на сайті позивача.
Відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Згідно ч.3 ст.205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Судом встановлено, що протягом місяця з дня опублікування позивачем у засобі масової інформації проекту договору відповідач про свою відмову укласти договір про надання послуг із вивезення побутових відходів чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до КП «Виробниче управління комунального господарства» у письмовому вигляді не направляв, а тому вважається таким, що прийняв пропозицію щодо укладення договору про надання послуг із вивезення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року (справа №646/834/17). Судом касаційної інстанції зазначено, що для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, які надаються КП «ВУКГ» по вул.Червоного Хреста м.Ніжина Чернігівської області, остання, яка має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , згідно нарахувань має заборгованість за вказані комунальні послуги за період з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 1150 грн. 11 коп, даний розрахунок у встановленому порядку відповідачем не спростований.
Належних і допустимих доказів того, що відповідач не користується послугами по вивезенню твердих побутових відходів від її домоволодіння або укладення договору про вивезення відходів іншим виконавцем послуг, матеріали справи не містять, а тому відповідач вважається таким, що прийняв оферту щодо умов вищезазначеного публічного договору.
За таких обставин відповідач зобов'язаний сплачувати вартість послуг, пов'язаних із вивезенням побутових відходів, які здійснює позивач, за тарифами визначеними органом місцевого самоврядування на підставі Постанови КМУ, що є підставою для задоволення позову та стягнення 1150 грн. 11 коп заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2019 року.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Вимога позивача про стягнення 1435 грн. 59 коп заборгованості заявлена з порушенням п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, а тому задоволенню не підлягає.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволених позовних вимог та сплати позивачем 2102 грн. судового збору, вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства", місцезнаходження-16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Чернігівська, 128, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-31818672, 1150 (одну тисячу сто п'ятдесят) грн. 11 коп заборгованості за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів за період з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2019 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства", місцезнаходження-16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Чернігівська, 128, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя В.Олійник
Повне рішення суду складене 16 квітня 2021 року