33/804/154/21
263/13540/20
33/804/154/21
263/13540/20
Категория: ст. 130 ч.3 КУпАП
15 квітня 2021 року м. Маріуполь
Суддя Донецького апеляційного суду Топчій Т.В. за участю секретаря Меркулової Я.О., Лямцева М.О. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий у приватному підприємстві, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 402690, 30.10.2020 р. о 10-32 год. в Донецькій області м. Маріуполь, в Центральному районні по вул. Трамвайній провулок, 31а водій керував автомобілем BMW 5201, державний номерний знак з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, повторно протягом року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що при розгляді справи присутній не був, копію постанови отримав лише 02.03.2021 року, тому пропустив строк на подачу апеляційної скарги з поважної причини. Зазначає, що справа була розглянута за його відсутністю, без повідомлення про час, місце судового розгляду, тому вважає, що був позбавлений можливості реалізувати в суді права, якими наділені особа, зокрема давати пояснення, заявляти клопотання про допит свідків, та надавати свої заперечення на протокол, що призвело до грубого порушення його права на захист та доступу до правосуддя. Крім того вказує, що суд першої інстанції в якості доказів вини ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП послався на пояснення свідків, які підтверджують, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у медичному закладі відмовився, та на рапорт співробітників поліції, проте з таким висновком він не погоджується. Так, в матеріалах справи не міститься жодного доказу, який б підтверджував, що ОСОБА_1 співробітниками поліції взагалі було запропоновано проходження такого медичного огляду та, що останній відмовився від цього проходження. До рапортів працівників поліції слід ставитися критично, оскільки вони є зацікавленими особами.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просив їх задовольнити з підстав викладених у ній, просив постанову суду скасувати, провадження по справі закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, врахувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції 25.11.2020 року, копію постанови своєчасно не отримав, лише 02.03.2021 року після звернення до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з відповідною заявою на отримання її копії. Перевірив обставини, на які посилається ОСОБА_1 вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід задовольнити, оскільки останнім порушений строк на апеляційне оскарження з поважної причини.
Апеляційні твердження ОСОБА_1 стосовно того, що справа незаконно була розглянута судом 25.02.2021 року за його відсутності, що позбавило його можливості реалізувати свої права, вважаю неспроможними.
Згідно приписів ст. 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був обізнаний, що протокол про адміністративне правопорушення буде направлений до Жовтневого районного суду м. Маріуполя для розгляду, розгляд відбудеться в суді 16.11.20 року о 09 годині. Повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього підтверджується відеозаписом, доданим до протоколу. У цей день розгляд провадження в суді не відбувся, але вважаю, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість дізнатися про судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього.
Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду. Дана позиція повністю узгоджується з усталеною практикою ЄСПЛ та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р., які суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Зокрема, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України».
На офіційному сайті Судової влади України було розміщено оголошення про розгляд справи відносно ОСОБА_1 у Жовтневому районному суді м. Маріуполя, який відбудеться 25.11.2020 року о 8-30 год.
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадження у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. В матеріалах справи також міститься судова повістка, яка була направлена судом першої інстанції ОСОБА_1 на актуальну адресу його мешкання, зазначену в протоколі - АДРЕСА_1 . Однак ця повістка не була отримана ОСОБА_1 . За таких обставин, вважаю, що суд вжив всіх можливих заходів для належного повідомлення особи яка приятгається до адмінстративної відповідальності та дійшов правильного висновку про здійснення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних матеріалів, посилаючись при цьому на практику Європейського суду з прав людини.
Разом з цим, під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 скористався своїми правами, передбаченими ст. 268, 280 КпАП України, оскільки був присутній у залі суду, давав пояснення по справі, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Отже, твердження ОСОБА_1 стосовно грубого порушення його процесуальних прав та доступу до правосуддя апеляційний суд вважає неспроможними.
Адміністративна відповідальність за ст. 130 ч.3 КУпАП передбачена зокрема за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подія правопорушення мала місце, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП доведена повністю та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, диском із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря нарколога для визначення стану сп'яніння.
Повторність вчинення адміністративного правопорушення підтверджується постановою Донецького апеляційного суду від 18.02.2020 р., відповідно до якої постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04.11.2019 року, справа №263/15665/19 - скасовано та ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.08.2020 року, справа № 266/3007/20, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Отже, вина ОСОБА_1 у відмові від проходження медичного огляду на стан сп'яніння при керуванні транспортним засобом, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння доведена у повному обсязі.
Щодо апеляційних доводів ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не міститься жодного доказу, який б підтверджував, що йому співробітниками поліції було запропоновано проходження медичного огляду та що останній відмовився, то вони не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.
З відеозапису з нагрудної камери відображено, як працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд для встановлення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився в присутності двох свідків, тому дії поліцейських у даному випадку цілком відповідали положенням п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену Наказом МВС України 09.11.15 року № 1452/735, порушень з їх боку за апеляційними вимогами ОСОБА_1 не встановлено. Крім того, ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду провадження повідомив, що після зупинки поліцейськими 30.10.2020 р. відмовився їхати до медичного закладу з метою огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки не мав часу по роботі.
Причина зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 також була законною, та виходячи з відомостей, що містяться в матеріалах провадження обумовлена порушенням водієм ОСОБА_1 ПДР України пов'язаним з тим, що під час перестроювання на дорозі водій не показав зміну руху автомобіля, крім іншого водій керував ТЗ без посвідчення водія, яке було вилучено у нього раніше та без поліса страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів. Такі причини обґрунтовані працівниками поліції та винесеною ними постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.4 КУпАП (а.с.16-17). Матеріали провадження не містять будь-яких даних про звернення ОСОБА_1 зі скаргою на дії поліцейських, які здійснили безпідставну зупинку транспортного засобу під його керуванням 30.10.2020 року.
Доводи ОСОБА_1 про виключення з числа доказів рапорту працівника поліції суд вважає слушними та вважає, що його не можна вважати належними доказами, оскільки він складений тією ж посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Наведені обставини, не впливають в цілому на процесуальне рішення, оскільки докази винуватості ОСОБА_1 ґрунтуються не лише на одному рапорті працівника поліції, наведені в постанові суду докази узгоджуються між собою, є допустимими та належними та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП.
Отже, доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі цілком спростовані наявними в матеріалах справи доказами, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого процесуального рішення по справі апеляційна скарга не містить. За таких обставин, постанову суду першої інстанції вважаю законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню або зміні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.3 КУпАП - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: