Справа № 761/41678/20
Провадження № 1-кс/761/25011/2020
23 грудня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100100007116, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 120 КК України, -
21.12.2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 , в якому ставилось питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 15 грудня 2020 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 а саме на: зошит із записами та малюнками на аркушах.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100100007116, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 120 КК України.
Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування було встановлено, що в мережі відкритого доступу Інтернет невстановлена особа здійснює протиправні дії пов'язані з доведенням до самогубства малолітніх дітей та осіб, які не досягли 18-ти річного віку.
У ході оперативного супроводження досудового розслідування кримінального провадження № 12020100100007116 від 06.11.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 120 КК України працівниками ДКП НПУ встановлено, що за допомогою акаунту в мережі соціального доступу «Телеграм» виявлено невстановлену особу, яка використовує нік-нейм посилання @f5758A13, ID НОМЕР_1 та додаткового за інший посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В подальшому проведеними заходами встановлено за допомогою отримання ІР-логеру марку моделі телефону, який використовує дана особа для вчинення своїх протиправних дій, а саме модель телефона: «Vivo 1820», операційна система: Android8.1.0. В ході моніторингу також вдалось встановити, що дана особа являється куратором каналу «Телеграм» під назвою « НОМЕР_2 », посилання на даний канал ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому станом на 10.11.2020 знаходиться 133 учасники. Вивчаючи даний канал отримано інформацію, що куратор здійснює інформування осіб, які проводять гру, сповіщає про осіб, які будуть вчиняти собі порізи або самогубство оголошуючи при цьому спеціальний номер, який належить особам.
Також встановлено, що особа створила телеграм канал під назвою «Участие А13» в якому проводить бесіди між учасниками, надає поради, завдання, також оперативним шляхом вдалось встановити, що адміністрування проводить за допомогою телеграм акаунту посилання @f5758A13, також встановлено, що особа використовує мобільний пристрій «Vivo 1820» з двома акаунтами телеграм НОМЕР_3 та ОСОБА_4 і для своїх протиправних дій використовує номер телефону НОМЕР_4 . В подальшому під час проведення діалогу з невстановленою особою в соціальній мережі «Телеграм» НОМЕР_3 та ОСОБА_4 було здійснено надсилання співрозмовнику посилання для ідентифікування ІР-адреси яку використовує невстановлена особа для вчинення своїх протиправних дій, а саме 188.239.26.215, яка належить провайдеру ТОВ «НАШНЕТ», що надає послуги на території Деснянського району м. Києва.
В порядку тимчасового доступу у ТОВ «НАШНЕТ» отримано інформацію стосовно користувача ІР-адреси НОМЕР_5 , реєстраційні дані клієнта та адресу підключення, а саме: АДРЕСА_1 .
15.12.2020 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено зошит із записами та малюнками на аркушах.
15.12.2020 майно, а саме зошит із записами та малюнками на аркушах вилучене, в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020100100007116 від 06.11.2020.
У судове засідання прокурор ОСОБА_5 не з'явився. Від прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання без її участі до якої було долучено копію постанови про залучення законного представника, а також копію заяви законного представника власника майна ОСОБА_7 про розгляд клопотання про арешт майна без її участі.
Власник тимчасово вилученого майна у судове засідання не з'явилась. Враховуючи інформацію, надану прокурором, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна без її участі.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги винесення слідчим 15 грудня 2020 року постанови про визнання майна речовим доказом, а також наявність достатніх доказів того, що зазначене у клопотанні відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме є майном, щодо якого є наявність розумних підозр вважати, що воно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 15 грудня 2020 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 а саме на: зошит із записами та малюнками на аркушах.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100100007116, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 120 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 15 грудня 2020 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 а саме на: зошит із записами та малюнками на аркушах.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1