Провадження № 2/229/342/2021
ЄУН 229/416/21
14 квітня 2021 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю: секретаря судового
засідання Варламової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати,
До Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 25 березня 2008 року працює оператором сортувальної гірки 04 розряду господарства перевезень на станції Ясинувата. З часом була переведена сигналістом 03 розряду господарства перевезень на станції Ясинувата. 09 лютого 2009 року «Донецька залізниця станція Ясинувата залізниця» була перейменована на станцію Ясинувата Державного підприємства «Донецька залізниця».08 липня 2016 року ДП «Донецька залізниця» реорганізована шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». 17 липня 2017 року позивачка була звільнена у зв'язку із скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
У день звільнення із ОСОБА_1 відповідач повний розрахунок не провів, як наслідок, він має перед нею не погашену заборгованість із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Сума заборгованості по заробітній платі за період з березня по липень 2017 року складає 17369,76 грн.
Крім того, при порушенні термінів виплати зарплати роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику компенсацію за втрату зарплати у зв'язку з інфляцією. Ст.34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Загальна сума компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати становить 4799,59 грн.
Просить стягнути з відповідача на її користь, заборгованість за трудовим договором за період з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 17369,76 грн.; суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з березня 2017 року по липень 2017 року на нараховану заробітну плату в розмірі 4799,59 грн.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 02 лютого 2021 року провадження в справі було відкрито загальне позовне провадження та справу призначено в порядку підготовчого засідання.
Ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.
09 березня 2021 року представник відповідача АТ "Українська залізниця" надав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначив наступне.
В Дружківському міському суді знаходиться на розгляді справа № 229/416/21 за позовом ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Укрзалізниця» заборгованості із заробітної плати.
АТ «Укрзалізниця» є новою юридичною особою, утвореною згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 року також визначено районами проведення антитерористичної операції.
У зв'язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об'єктів АТ «Укрзалізниця» розташованих зокрема у м.Донецьк, Луганськ у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп'ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.
За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження №12017050420000286 за ознаками ст.341 КК України.
Висновком торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов'язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території , непідконтрольній українській владі, у тому числі у Донецькій області.
Отже, відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Дебальцево, м. Донецьк, Луганськ місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.
Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» відмовити в повному обсязі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи сповіщений належним чином. У відзиві просив суд провести слухання справи без його участі.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відтак суд вважає можливим в силу ст. 223 ЦПК України розглянути справу без участі представника відповідача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року передбачено, що виходячи з принципу рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою УКР № 0960726 підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 працювала сигналістом 3 розряду виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» господарства перевезень Станція Ясинувата 1 класу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональній філії «Донецька залізниця» ПАТ Українська залізниця».
17 липня 2017 року була звільнена у зв'язку із скороченням штату відповідно до наказу № 6954/ДН-ос від 10.07.2017 року за п. 1 ст.40 п.1 КЗпП України, що також підтверджується записом у трудовій книжці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнятою відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію АТ "Українська залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та є регіональною філією даного товариства.
Таким чином, враховуючи наведене та дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником, в тому числі і ДП «Донецька залізниця», що наразі перебуває у стані припинення. А тому, саме АТ «Укрзалізниця» несе обов'язок щодо виплати заборгованості заробітної плати перед працівниками, яка виникла у ДП «Донецька залізниця».
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що нараховано в березні 2017 року всього 3984,75 грн., до виплати 3168,61 грн., в квітні 2017 року всього 6941,68 грн., до виплати 5519,91 грн., в травні 2017 року всього 0,00 грн., до виплати 0,00 грн, в червні 2017 року всього 192,44 грн., до виплати 153,00 грн, в липні 2017 року всього 6250,89 грн., до виплати 5020,26 грн. Вказані розрахунки заробітної плати відповідають вимогам ст.110 КЗпП України.
Поряд з цим, з приводу заборгованості яка виникла за період з березня 2017 року по липень 2017 року, відповідач зазначає, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачу заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період. Одночасно з цим, відповідач зазначає, що позивачем отримано заробітну плату за першу половину березня 2017 року. З наданої відповідачем відомості на виплату грошей № 28 за березень 2017 р. вбачається, що за березень 2017 року ОСОБА_1 отримала заробітну плату за першу половину березня 2017 року в сумі 1434,40 грн., про що наявний підпис позивачки у відповідній відомості. Таким чином, позивачка отримала частину заробітної плати за першу половину березня 2017 року. При цьому, враховуючи зазначене, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачем за період з березня 2017 року по липень 2017 року.
З урахуванням викладеного заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки без утримання податку й інших обов'язкових платежів у сумі 15935,36 грн. ((3984,75-1434,40)+6941,68+0,00+192,44+6250,89).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Втім, як вбачається із позовної заяви, позивачка просила стягнути саме заборгованість у розмірі 17369,76 грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, оскільки позивачці в день звільнення відповідачем не виплачено всіх сум, що належать їй від АТ «Укрзалізниця», зокрема заробітну плату, з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість нарахованої та невиплаченої заробітної плати за березень, квітень, червень, липень 2017 року у сумі 15935,36 грн.
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачкою має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначених розрахункових листів та на відсутність заборгованості перед позивачкою Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачці відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Записами у трудовій книжці позивачки підтверджується, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем.
17 липня 2017 року позивачка звільнена у зв'язку зі скороченням штату за ст.40 п.1 КЗпП України.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв'язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 2550,35 грн. (3984,75-1434,40)
Щодо вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідача втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати слід врахувати наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»,Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.
Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачем, сума такої компенсації складає: за березень 2017 року - 1195,43 грн., за квітень 2017 року 1999,20 грн., за червень 2017 року 48,49 грн., за липень 2017 року 1556,47 грн.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів).
Компенсація розраховується станом на квітень 2021 року, а саме на день ухвалення рішення судом та складає:
1) за березень 2017 року = 3984,75 грн. (нарахована заробітна плата за березень 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = (3168,61грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) - 1434,40 (сума отримана за березень 2017 року) х 36,5% (коефіцієнт інфляції) = 632,99 грн.;
2) за квітень 2017 року = 6941,68 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = 5519,91 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 35,2% (коефіцієнт інфляції) = 1943,01грн.,
3) за червень 2017 року = 192,44 грн. (нарахована заробітна плата за червень 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = 153,00 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 31,4% (коефіцієнт інфляції) = 48,04 грн.
3) за липень 2017 року = 6250,89 грн. (нарахована заробітна плата за липень 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = 5020,26 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 31,3% (коефіцієнт інфляції) = 1561,30 грн.,
Загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків виплати доходів за березень, квітень, червень, липень 2017 року складає 4185,34 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач підтвердив наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за березень, квітень, червень, липень 2017 року у розмірі грн. та компенсації втрати частини грошових доходів за березень, квітень, травень, червень 2017 року у розмірі 5579,23 грн.
Відповідно до частин 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п 1 п.1 частини 2, частини 1 ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Позивачка звернулася до суду з позовом 02.02.2021 року.
Відповідно до ст.7 Закону України від 15.12.2020 року «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270,00 гривні.
Отже, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, то з відповідача АТ «Укрзалізниця» на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати має бути стягнуто судовий збір в розмірі 826,28 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ вул. Тверська, б. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь позивачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Новоселівка-3, Ясинуватського району, Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість по заробітній платі за березень, квітень, червень, липень 2017 року у сумі 15935 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн.36 коп. без утримання податку й інших обов'язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березень 2017 року у сумі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн 35 коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за березень, квітень, червень, липень 2017 року у сумі13385 (тринадцять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 01 коп., після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ вул. Тверська, б. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь позивачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Новоселівка-3, Ясинуватського району, Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період березень, квітень, червень, липень 2017 року у розмірі 4185 (чотири тисячі сто вісімдесят п'ять) грн 34 коп.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ вул. Тверська, б. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь держави судовий збір в розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 квітня 2021 року.
Cуддя: О. М. Грубник