08 квітня 2021 року
м. Чернівці
справа № 725/1931/20
провадження 822/303/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Одинака О.О., Владичана А.І.,
за участю секретаря Паучек І.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
третя особа приватний нотаріус Хоменко Марина Олександрівна,
апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 08 грудня 2020 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Стоцька Л. А.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Хоменко М. О., про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та зміну черговості одержання права на спадкування та усунення від права на спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що позивачка проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 2001 року, більше вісімнадцяти років вела з ним спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , якому на праві приватної власності належала квартира за вказаною адресою.
Під час спільного проживання з ОСОБА_4 у вищевказаній квартирі, позивачка разом з ним неодноразово здійснювала ремонт цієї квартири, а також здійснювала закупки будівельних матеріалів протягом 2015-2018 років. Окрім того, здійснювала догляд за ОСОБА_4 , який в останні роки свого життя мав гіпертонічне захворювання та потребував стороннього догляду.
17 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Хоменко М. О. до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи №64904511.
Позивачка вважає, що вона згідно з ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги.
Стверджувала, що відповідачка ОСОБА_2 , рідна дочка ОСОБА_4 , не надавала жодної матеріальної допомоги останньому, в той час як її батько перебував у безпорадному стані та потребував лікування. Крім того, відповідачка не надала жодної матеріальної допомоги під час організації та проведення поховання ОСОБА_4 . Усі витрати понесла позивачка.
Просила суд встановити факт її проживання з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по день його смерті. Змінити черговість одержання права на спадкування та усунути від спадкування ОСОБА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 08 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по день його смерті.
У решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту сумісного проживання, суд виходив із того, що останньою було доведено проживання із ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та дружини без укладення шлюбу.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив із того, що позивачкою не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами того, що у неї виникло право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених законом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову у цій частині.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог порушені норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що ОСОБА_4 потребував догляду та опіки протягом тривалого часу, в останні роки перебував у безпорадному стані, а тому відповідно до ст. 1259 ЦК України має право на зміну черговості.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а. с. 17)
На праві власності ОСОБА_4 належала квартира, яка знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Відповідно до акту, складеного сусідами позивачки, та акту, складеного комісією дільничного комітету ТОВ "Укрвторресурс", ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в органах державної влади з 2001 року (а. с.12,17).
З матеріалів спадкової справи №30/2019, заведеної щодо майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається що 17 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М. О. із заявою про прийняття спадщини. (а. с.43-74).
Відповідно до висновку експерта від 16 вересня 2020 року, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав гіпертонічну хворобу ІІІ ст., стабільну стенокардія напруги ІІІ функціональний клас, серцеву недостатність ІІ, церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією, постінфарктний кардіосклероз. Окрім того, комісією експертів не знайдено записів щодо наявності у підекспертного захворювань, які б могли спричинити безпорадний стан, і відповідно, необхідність у постійній сторонній допомозі. (а. с.127-132)
Відповідно до довідок про доходи №8210 6155 7422 7211 та №3776 1175 9482 9718 ГУ ПФУ в Чернівецькій області дохід спадкодавця з січня 2019 року по вересень 2019 року становив 19 170 гривень 72 коп., тобто перевищував дохід позивачки за цей же період, який становив 17 198 гривень 13 коп. (а. с.234, 235)
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).
Тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом. Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої - п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
На зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги, впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв'язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом, стосується першої-п'ятої черги.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.
За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин (постанови Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св18) та від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18).
Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки апелянтом не надано доказів на підтвердження тих обставин, що вона протягом тривалого часу матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу ОСОБА_4 , який через похилий вік, тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив їй у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині.
Доводи апелянта щодо неврахування судом стану здоров'я ОСОБА_4 , апеляційним судом відхиляються, оскільки перебування спадкодавця в безпорадному стані повинно бути підтверджено належними і допустимими доказами, а саме медичною документацією чи висновком експерта, яка містить з цього приводу висновки фахівців про те, що ОСОБА_4 за станом здоров'я не міг сам себе обслуговувати і потребував сторонньої допомоги.
Отже доводи апелянта, про те що відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України вона має право на спадкування як спадкоємець першої черги є безпідставними і спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справ є безпідставними, оскільки докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта щодо усунення від спадкування відповідачки ОСОБА_2 відсутні.
Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв'язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 08 грудня 2020 року, в частині яка оскаржується, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 18 квітня 2021 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: О.О. Одинак
А.І. Владичан