16.04.21
33/812/156/21
Справа № 490/8741/20
Провадження № 33/812/137/21
№ 33/812/156/21
Іменем України
16 квітня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Данилової О.О.,
із секретарем - Пасечнюком І.П., .,
за участю: ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Дмитра Івановича на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2020 року, якою на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІІН НОМЕР_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично проживає - АДРЕСА_2 , працює - Миколаївське залізничне депо,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на один рік,
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2020 року на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння) накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на один рік.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисник Ігнатов Д.І. просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Апелянти посилаються на порушення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні та недоведеність вини у скоєнні правопорушення через неналежне оформлення адміністративних матеріалів. Так, судом не перевірені обставини справи шляхом допиту свідків, а їх письмові пояснення не є належним доказом по данній категорії справ; відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом; з роздруківки алкотестеру неможливо встановити такі обставини, як час вимірювання, серія алкотестеру, температура повітря, дата останнього калібрування; в протоколі відсутні підписи свідків; а в матеріалах справи відсутній відеозапис, який зазначений в описі долучених документів. Висновок лікаря за результатами огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не містить печатки закладу. Особу було оглянуто без докуметів, що забороняється законом. Відсутнє і направлення на медичний огляд.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП (в редакції, яка діє на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 3 липня 2020 року №720-ІХ) одним із складів правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами особами, у тому числі, у стані алкогольного сп'яніння, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп'яніння.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, зокрема, алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).
Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції №1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Порядок проведення огляду лікарем закладу охорони здоров'я урегульовано розділом ІІІ Інструкції №1452, метою якого є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи та передбачає використання при огляді вимірювальної техніки та лабораторних досліджень з метою виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння (пункти 4,8).
Використання в закладах охорони здоров'я вимірювальної техніки, дозволеної МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 9 розділу ІІІ Інструкції №1452).
Можливість виявлення стану алкогольного сп'яніння шляхом використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі передбачена і формою акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( пункт 18 ) (додаток №3 до Інструкції №1452).
За результатами огляду на стан сп'яніння (лабораторних досліджень) встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок).
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється та його примірник видається оглянутій особі.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (пункти 14,15,17,19,20 розділу ІІІ Інструкції №1452).
З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2020 року о 3 год.50 хв. працівником патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ДПР 18 №407378 (далі - Протокол), в якому зазначено, що 28 листопада 2020 року о 2 год. 30 хв. в м. Миколаєві, вул. Привільна 71А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Kia Sorento, д.р.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови та ходи, почервоніння очей. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою технічного засобу - газоаналізатора Drager Аlcotest 6810, кількісний показник якого становив 2.10 проміле, тест №2183. Водій виявив бажання пройти огляд у медичному закладі, результат тесту №1654 складав 1,92 проміле (позитивний), чим порушив пункт 2.9а Правил, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 3).
Протокол підписаний особою, яка його складала - поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП в Миколаївській області - сержантом поліції Мосенцовим В.І.
Протокол також підписано ОСОБА_1 з зазначенням того, що він «не їхав п'яний».
До Протоколу додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів (далі - Акт огляду), в якому зазначено, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тримтіння пальціва рук, почервоніння обличя.
Акт огляду містить особистий підпис ОСОБА_1 в графі «з результатами згоден». Акт підписано також свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2).
До акту огляду додані результати, отримані з використанням спеціальних технічних засобів (роздруківка), в яких зазначено, поряд з іншою інформацією, показник алкоголю - 2,10 проміле алкоголю (а.с.1).
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 , як водій автомобіля марки Kia Sorento, пройшов обстеження на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Аlcotest 6810, і з результатами був згоден.
Посилань на те, що ОСОБА_1 заперечував факт керування автомобілем, пояснення свідків не містять (а.с.5,6).
До Протоколу також додано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (далі - Висновок), в якому (пункт 10) зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алькогольного сп'яніння.
Висновок підписаний ОСОБА_1 та лікарем, який проводив огляд - ОСОБА_4 (а.с.4).
Висновок складено на підставі Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 листопада 2020 року (а.с.53).
В Акті медичного огляду зазначено, що медичний огляд проводився з використанням технічних засобів - Аlcotest 6810, результат обстеження - 1,92 проміле. Заключний діагноз: гостра інтоксікація внаслідок вживання алкоголю. Акт підписано лікарем ОСОБА_4 .
Зміст та форма Акту медичного огляду та Висновку не суперечать вимогам розділу ІІІ Інструкції №1452.
Оцінивши вищезазначені докази у їх сукупності, апеляційний суд погоджується з основним висновком місцевого суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 28 листопада 2020 року у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає не переконливими твердження апелянтів про відсутність достатніх підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Так, суд не може погодитись з посиланням на недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Докази на підтвердження цих обставин зазначені вище.
Запис у Протоколі «не їхав п'яний», на що є посилання в апеляційних скаргах, сам по собі не сприймається як категоричне заперечення факту керування транспортом на місці зупинки. Інші складені одночасно з Протоколом документи жодного опротестування факту керування автомобілем не містять.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що безпосередньо у зазначений в Протоколі час (2 год.30 хв.) автомобілем не керував, гостював у приятеля, а коли вийшов до автомобіля забрати документи з салону автомобіля, підійшли працівники патрульної поліції та висунули безпідставні обвинувачення у правопорушенні.
З метою перевірки заперечень, викладених в апеляційних скаргах та в поясненнях, суд заслухав особу, яка складала Протокол - сержанта поліції ОСОБА_5 , який пояснив, що їх наряд отримав оперативне повідомлення про знаходження біля магазину «АТБ» (Ракетне Урочище) автомобіля з водієм у стані алкогольного сп'яніння. Згодом автомобіль з вказаними номерами було виявлено, здійснено переслідування. Після зупинки саме ОСОБА_1 вийшов із автомобіля, погодився пройти обстеження, не заперечував вживання спиртних напоїв. Факт керування транспортом він також не заперечував.
На підтвердження своїх пояснень, в тому числі факту керування автомобілем марки Kia Sorento ОСОБА_1 на момент зупинки, сержант поліції ОСОБА_5 пропонував надати апеляційному суду відеозапис подій 28 листопада 2020 року зі свого особистого гаджету.
Але ОСОБА_1 та його захисник категорично заперечували належність такого доказу та можливість його дослідження апеляційним судом.
Не може бути достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності і відсутність відеозапису подій 28 листопада 2020 року, на що посилаються апелянти.
Проведення відеозапису на час вчинення правопорушення не є обов'язковою умовою при складанні протоколів щодо правопорушень за статтею 130 КУпАП.
За повідомленням УППП в Миколаївській області відео з портативних та відео-реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, зберігаються протягом 30 днів (а.с.39). Причини своєчасного не долучення до Протоколу відеозапису викладені у рапорті особи, що складала Протокол (а.с.7).
Отже, твердження ОСОБА_1 про те, що у стані алкогольного сп'яніння автомобілем він не керував, спростовуються матеріалами адміністративної справи.
Непереконливими є і посилання апелянтів на безпідставне посилання місцевого суду на пояснення свідків.
Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зафіксовані у письмовому вигляді, цими особами підписані, суперечностей не мають, а тому відповідно до статті 251 КУпАП є належними доказами в адміністративній справі.
При цьому, Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395) не містить вимог щодо підписання свідками саме Протоколу.
Факт огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, який мають засвідчити свідки (пункт 6 розділу ІІ Інструкцій №1452), ОСОБА_1 не заперечує.
Роздруківка результатів огляду ОСОБА_1 на місці зупинки (а.с.1) містить відомості щодо серії газоаналізатора (Аlcotest 6810), дати останнього калібрування (2020.10.15), часу вимірювання ( 2 год.38 хв.) та температури повітря (+13 градусів).
Не можна погодитись і з твердженням апелянтів про порушення порядку проведення та оформлення документів щодо медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Посилання на те, що такий порядок передбачає обов'язкове проведення лабораторного дослідження біологічного матеріалу (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров), суперечить змісту розділу ІІІ Інструкція №1452, в тому числі і положенням пункту 7, яким передбачено, що обов'язковим є проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Не доводить обов'язковість лабораторних досліджень біологічного матеріалу (слини, сечі тощо) і Порядок проведення медичних оглядів громадян з метою виявлення у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затверджений наказом №466-Л від 2 серпня 2018 року Управляння охорони здоров'я Миколаївської облдержадміністрації (а.с.58-63), оскільки правила пункту 1.4 передбачають черговість вчинення дії на різних етапах, а не їх обов'язковий характер.
Інструкція №1452 (розділ ІІІ) також не містить вимоги щодо засвідчення висновку про результати медичного огляду печаткою закладу охорони здоров'я.
Направлення на огляд є підставою для його проведення, а тому зберігається у медичному закладі. Копію цього направлення надано апеляційному суду (а.с.52 зворот).
Невмотивованим є і посилання апелянтів на неможливість огляду особи у закладі охорони здоров' без документів, які посвідчують особу.
Натомість, пунктом за пунктом 6 розділу ІІІ Інструкцій №1452 передбачено, що відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів.
Отже, апеляційний суд не вбачає достатніх підстав вважати порушеним порядок медичного огляду ОСОБА_1 , а відповідно і недійсним Висновок.
Не може бути підставою для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі і посилання апелянтів на порушення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні місцевого суду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що судові повістки про час та місце судового засідання направлялись ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у АДРЕСА_3 ).
Відомості про особу, в тому числі і про місце її проживання, вносяться зі слів цієї особи.
Протокол з такими відомостями ОСОБА_1 підписував особисто.
За змістом Протоколу порушника попереджують про виклик до суду.
Тому ОСОБА_1 не міг не усвідомлювати, що виклик до суду буде здійснено за адресою, зазначеною ним у Протоколі.
При цьому законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає обов'язок суду встановлювати та перевіряти місце проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Отже, негативні наслідки щодо свідомої/не свідомої помилки в адресі стались і з вини самого ОСОБА_1 .
До того ж, на поновлення права ОСОБА_1 на участь у судовому розгляді справи та реалізації права «бути почутим судом» було спрямоване і поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Жодних обмежень його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, в тому числі і права надавати нові докази, апеляційним судом не застосовано.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що 8 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 знову складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ДПР18 №532014, за фактом керуванням транспортним засобом - автомобілем марки Kia Sorento у стані алкогольного сп'яніння. Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 1 березня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто на адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова не набула законної сили.
Оскільки апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника не містять доказів, які би спростовували висновки місцевого суду та факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення скарг, скасування постанови суду та закриття провадження у справі.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Дмитра Івановича залишити без задоволення.
Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду О.О. Данилова