31.03.2021 Справа № 756/13140/20
Провадження № 2/756/1872/21
Справа № 756/13140/20
31 березня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації «Київмедспецтранс» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КО «Київмедспецтранс» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову зазначає, що у листопаді 2014 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності, а у травні 2015 року він був прийнятий на роботу до КО «Київмедспецтранс» на посаду лицювальника-плиточника п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд.
У жовтні 2020 року йому були проведені дві операції. Висновком МСЕК від 20.07.29020 року йому встановлено ІІ групу інвалідності з 06.07.2020 року з повторним переоглядом 01.08.2021 року, а за умовами індивідуальної програми реабілітації від може працювати у спеціально створених умовах.
Однак наказом КО «Київмедспецтранс» № 248-к від 18.09.2020 року його звільнено з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із виявленою невідповідністю виконуваної роботи внаслідок стану його здоров'я.
Оскільки звільнення з роботи відбулося з порушенням вимог закону, а саме: без звернення до МСЕК щодо надання медичного висновку щодо можливості за станом здоров'я виконання ним роботу за займаною посадою; перед майбутнім вивільненням роботодавець не пропонував усіх наявних вакансій, не розглядав можливості створення йому сприятливих умов праці відповідно до медичних рекомендацій шляхом встановлення скороченого робочого дня чи графіку роботи, чи проведення за потреби його навчання для виконання більш легкої роботи, ОСОБА_1 просив суд наказ про звільнення визнати незаконним та скасувати, поновити його на роботі, стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У відзиві на позовну заяву представник КО «Київмедспецтранс» просив відмовити у задоволенні позову повністю, зважаючи на його необґрунтованість та безпідставність, оскільки ОСОБА_1 за станом здоров'я не може виконувати роботу у відповідності до кваліфікаційних вимог лицювальника-плиточника п'ятого розряду, а також з урахуванням шкідливих умов праці. Перед звільненням ОСОБА_1 з роботи адміністрація підприємства одержалазгоду профспілкової організації на розірвання з ним трудового договору. Від запропонованої ОСОБА_1 посади, яка за умовами та характером праці відповідала стану його здоров'я, він відмовився.
У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає, що роботодавець у порушення вимог закону не здійснив жодних заходів, спрямованих на з'ясування того, яких саме спеціально створених умов праці потребує позивач, до МСЕК з цього приводу не звертався, а висновок МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності не містить вказівки про його повну непрацездатність.
Заперечуючи проти доводів наведених у відповіді на відзив представник КО «Київмедспецтранс» зазначає, що у підприємства не було підстав для створення позивачеві спеціальних умов праці. Крім того, 10.12.2020 року підприємство направлено запит до МСЕК щодо можливості ОСОБА_1 працювати за робочою професією лицювальника-плиточника п'ятого розряду після встановлення йому ІІ групи інвалідності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, позовні вимоги просили задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Представники КО «Київмедспецтранс» - Шкурай Н.М та Бахуринський І.М. проти задоволення позову заперечували, посилаючись на його безпідставність.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Судом установлено, що відповідно до наказу КО «Київмедспецтранс» від 16.05.2018 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду лицювальника-плиточника п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд організації з 17.05.2018 року.
При прийнятті на роботу ОСОБА_1 надано роботодавцю довідку МСЕК від 26.11.2014 року згідно якої йому встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково (а.с. 105).
Відповідно до наказу КО «Київмедспецтранс» від 06.07.2020 року № 177-о з 27.07.2020 року по 23.08.2020 року ОСОБА_1 перебував у відпустці (а.с. 130-131).
У період з 05.09.2019 року по 31.12.2019 року ОСОБА_1 не перебував на робочому місці внаслідок тимчасово непрацездатним, у зв'язку із проведеними 28.10.2019 року та 30.10.2019 року хірургічних операцій.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААБ № 436665 від 20.07.2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності на строк до 20.07.2021 року (а.с. 18).
Згідно змісту індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1001/909-б від 20.07.2020 року ОСОБА_1 рекомендовані реабілітаційні заходи трудової реабілітації при потребі щодо пристосування та створення робочого місця з урахуванням безпеки, особливості інваліда у спеціально створених умовах. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації - при потребі (а.с. 14-17).
21.08.2020 року начальник службу з ремонту та експлуатації будівель і споруд КО «Київмедспецтранс» звернувся до керівника організації Безносюка В.Д. із службовою запискою у якій порушено клопотання про розгляд можливості подальшої роботи ОСОБА_1 на посаді лицювальника-плиточника п'ятого розряду організації у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності (а.с. 21).
25.08.2020 року адміністрація КО «Київмедспецтранс», в особі в.о. керівника Балкової В.Д., звернулася до профспілкового комітету КО «Київмедспецтранс» із поданням на отримання згоди на розірвання трудового договору з лицювальником-плиточником п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд організації ОСОБА_1 за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я.
17.09.2020 року ОСОБА_1 повідомлено під розписку про наявну у КО «Київмедспецтранс» вакансію, яка не потребує вищої або спеціальної освіти, яка може бути йому запропонована, а саме посада прибиральника виробничих приміщень (а.с. 13).
17.09.2020 року на засіданні первинної профспілкової організації КО «Київмедспецтранс» прийнято рішення про надання згоди на розірвання трудового договору з лицювальником-плиточником п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд організації ОСОБА_1 за п. 2 ст. 40 КЗпП України про, що повідомлено адміністрацію КО «Київмедспецтранс» (а.с. 20).
Наказом від 18.09.2020 року № 248-к ОСОБА_1 , лицювальника-плиточника п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд організації, звільнено у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я за п. 2 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку (а.с. 23).
Як вбачається зі змісту листа юрисконсульта Київського міського центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров'я О.С. Бугіна від 14.01.2021 року на лист заступника керівника КО «Київмедспецтранс» Логвиненка С.В. щодо надання висновку про можливість ОСОБА_1 працювати на посаді лицювальника-плиточника п'ятого розряду в службу з ремонту та експлуатації будівель і споруд організації, 20.07.2020 року після огляду МСЕК ОСОБА_1 йому розроблено та видана Індивідуальна програма реабілітації інваліда в розділі трудових рекомендацій якої зазначено: «може працювати в спеціально створених умовах», питання створення яких вирішується керівництвом та профспілковими комітетами індивідуально до інваліда, з урахуванням конкретних обставин (а.с.168).
Відповідно до ч. 1, 2 та 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від стану здоров'я чи інвалідності (ст. 2-1 КЗпП України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що собою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист («Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
Особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. Особи з інвалідністю II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів (абз. 1 п. 26 та абз. 13 п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317).
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Відповідно до п. 2 ст 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, яке перешкоджає продовженню даної роботи.
Звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).
За змістом ч. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» звільнення за ініціативою адміністрації з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я осіб з інвалідністю.
За змістом абз. 2 ч. 8 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальні експертні комісії визначають види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров'я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною).
Особи з інвалідністю II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів (абз. 13 п. 27 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317).
Згідно п. 21 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, у разі встановлення інвалідності і ступеня втрати здоров'я комісія розробляє на підставі плану медичної та професійної реабілітації, що обов'язково надається лікарем, або за участю лікаря індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації та відповідальні за виконання.
За змістом абз. 2 та 3 п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, за місцем роботи особи, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.
Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», зареєстрованого у Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 року за № 1504/21816 повідомлення підприємству, установі, організації про результати огляду медико-соціальною експертною комісією здійснюється за Формою № 162/о у п. 10 якого обов'язково зазначається висновок про умови та характер праці, що рекомендовані інваліду (Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 162/o «Повідомлення підприємству, установі, організації про результати огляду медико-соціальною комісією», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 року № 577).
Однак у порушення указаних вимог закону, процедуру звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я адміністрацією КО «Київмедспецтранс» розпочато на підставі доповідної записки керівника структурного підрозділу в якому працював позивач, без одержання повідомлення МСЕК за Формою № 162/о щодо наявності висновку про умови та характер праці, можливості виконувати ним роботу за займаною посадою чи іншою ваканткною посадою на підприємстві.
Надання працівником роботодавцю довідки про огляд МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності та індивідуальна програма реабілітації інваліда, для роботодавця не були достатніми підставами для висновку про неможливість робітника виконувати роботу за його посадою за станом здоров'я.
При цьому, наданий суду представниками КО «Київмедспецтранс» лист юрисконсульта Київської міського центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров'я не може підмінювати висновок МСЕК, який є єдиною підставою для висновків роботодавця щодо неможливості робітника в подальшому виконувати роботу за посадою, яку він займає. Крім того, цей лист не містить посилання на наявність висновку МСЕК, який би містив категоричне протипоказання ОСОБА_1 за станом здоров'я виконувати роботу за його посадою, а містить роз'яснення щодо необхідності створення спеціальних умов праці.
Окрім цього, згідно довідки КО «Київмедспецтранс» про наявні вакансії станом на 17.08.2020 року на підприємстві були вакантними 16 посад за професіями, серед яких були наявні посади, на які за кваліфікаційними вимогами міг бути працевлаштований ОСОБА_1 , як з проведенням його перепідготовки так і без такої, зокрема посади: слюсаря-ремонтник шостого розряду, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування шостого розряду, слюсар-електрик з ремонту електроустаткування шостого розряду.
Проте, перед звільненням ОСОБА_1 повідомлено лише про одну вакантну посаду, інші вакансії йому не пропонувались.
Крім того, атестація робочого місця за посадою лицювальника-плиточника п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд КО «Київмедспецтранс» проводилась відповідачем вже після звільнення відповідача з роботи фактично для констатування шкідливих умов праці за професією, а не для пристосування та створення робочого місця з урахуванням безпеки, особливості стану здоров'я позивача та його фізичних можливостей з урахуванням медичних показань.
Таким чином, адміністрація КО «Київмедспецтранс» не маючи достатніх даних про ступень втрати працездатності ОСОБА_1 , без врахування рекомендацій МСЕК щодо його стану здоров'я внаслідок встановлення йому ступеню інвалідності терміном на один рік, а також не розглядаючи можливості створення спеціальних умов праці, пристосування виконуваної ним роботи до його фізичних можливостей чи переведення на іншу вакантну посаду для виконання більш легкої роботи, за необхідності проведення його навчання, допустила порушення його гарантованого права на працю, що призвело до його незаконного звільнення з роботи.
Указані обставини залишились поза увагою первинної профспілкової адміністрації КО «Київмедспецтранс» при розгляді подання адміністрації КО «Київмедспецтранс» про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок його стану здоров'я, що призвело до прийняття хибного рішення про надання згоди на таке звільнення, яке судом до уваги не приймається.
З огляду на установлені обставини справи вимоги позову ОСОБА_1 про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування та поновлення на роботі підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до довідки КО «Київмедспецтранс» про середню заробітну плату (дохід) № 15 від 28.01.2021 року, середньомісячний заробіток ОСОБА_1 становив 11 434 грн. 34 коп., а середньоденний - 533 грн. 69 коп. (а.с. 190).
Таким чином, з КО «Київмедспецтранс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 72 875 грн. 56 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.09.2020 року по день ухвалення рішення включно виходячи з розрахунку 11 434 грн. 34 коп. х 6 місяців + 533 грн. 69 коп. х 8 робочих днів у вересні 2020 року.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як вбачається із довідки КО «Київмедспецтранс» від 08.10.2020 року за № 2061-6 при звільненні ОСОБА_1 з роботи з ним повного розрахунку проведено не було, залишок по заробітній платі йому виплачено 07.10.2020 року тобто із затримкою на 13 робочих днів.
За таких обстави, з КО «Київмедспецтранс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 6 937 грн. 97 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з розрахунку 533 грн. 69 коп. х 13 днів
Враховуючи, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог закону та він підлягає поновленню на роботі, а при його звільненні йому було виплачено вихідну допомогу, то її розмір, а також розмір обов'язкових податків та платежів має бути утриманий відповідачем при виплаті позивачеві стягнутих судом сум.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 840 грн. 80 коп. судового збору сплаченого при зверненні до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку, а також враховуючи, що за двома вимогами немайнового характеру він був звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст.ст. 3, 6 Закону України «Про судовий збір» з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 816 грн. 00 коп. за ставками, що діють на час вирішення справи.
Крім того, рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає допущенню до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Комунальної організації «Київмедспецтранс» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Наказ Комунальної організації «Київмедспецтранс» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, код ЄДРПОУ 01993807) № 248-к від 18.09.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на посаді лицювальника-плиточника п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я - визнати незаконним та скасувати.
Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді лицювальника-плиточника п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд Комунальної організації «Київмедспецтранс» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, код ЄДРПОУ 01993807).
Стягнути з Комунальної організації «Київмедспецтранс» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, код ЄДРПОУ 01993807) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 72 875 грн. 56 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 21.09.2020 року по 21.03.2021 року, 6 937 грн. 97 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 840 грн. 80 коп. судового збору а всього 80 654 (вісімдесят тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 33 коп. включно з послідуючим утриманням з цієї суми виплаченої компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та податків і обов'язкових платежів.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді лицювальника-плиточника п'ятого розряду служби з ремонту та експлуатації будівель і споруд Комунальної організації «Київмедспецтранс» м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, код ЄДРПОУ 01993807), а також стягнення на його користь з Комунальної організації «Київмедспецтранс» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, код ЄДРПОУ 01993807) заробітної плати у межах суми платежу за один місяць в розмірі 11 434 грн. (одинадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 34 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
Стягнути з Комунальної організації «Київмедспецтранс» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, код ЄДРПОУ 01993807) в дохід держави 1 816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя