Справа № 444/2176/20 Головуючий у 1 інстанції: Олещук М.М.
Провадження № 22-ц/811/2915/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:96
23 березня 2021 року м.Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Рава-Руська державна нотаріальна контора, Жовківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_3 із заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , 1910 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а він, відповідно, є його сином.
Встановлення цього факту необхідне ОСОБА_3 для оформлення спадкових прав після смерті батька, оскільки у нього в свідоцтві про народження вказано прізвище батька - « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про смерть батька - « ОСОБА_4 ».
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року у відкритті провадження в даній справі відмовлено.
Роз'яснено заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Танчина Є.Б., просить ухвалу скасувати з підстав порушення норм процесуального права і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт не погоджується з висновками суду щодо існування спору про право і їй не зрозуміло, з чого суд виходив, роблячи такий висновок.
Зазначає, що встановлення факту родинних відносин може породжувати права та обов'язки осіб, відносно яких такий факт встановлюється, однак, це не обов'язково породжує спір.
Наголошує, що встановлення факту в даній справі не пов'язується з наступним вирішенням спору, оскільки такого спору немає.
В судове засідання апеляційного суду інші учасники справи, окрім сторони заявника, не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у їхній відсутності.
Заслухавши пояснення представника заявника в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку, передбачений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Частиною четвертою статті 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Аналогічне за змістом положення міститься й у частині шостій статті 294 ЦПК України, в якій зазначено, що якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
З точки зору закону, під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).
Однак, ні зі змісту заяви про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, ні з матеріалів, долучених до цієї заяви, не можна зробити висновку про наявність конфлікту інтересів заявника ОСОБА_3 та хоча б однієї із заінтересованих осіб, зокрема, інших спадкоємців або осіб, які заявляють свої права на спадкове майно, тощо, внаслідок заперечення таких осіб проти задоволення заяви, та/або про можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення заяви, відтак, висновок суду першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі про наявність спору про право є передчасним.
Таким чином, у суду першої інстанції не було визначених процесуальним законом підстав для відмови у відкритті провадження в даній справі, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 02 квітня 2021 року.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Копняк С.М.
Ніткевич А.В.