Справа № 755/3197/20
Провадження № 2/755/219/21
"16" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання, -
Позивач, ДП «КиївГазЕнерджи», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «КиївГазЕнерджи» заборгованість за послуги з газопостачання в розмірі 2 669,63 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є споживачем природного газу, постачання якого з 01.07.2015 р. здійснює ДП «КиївГазЕнерджи» на підставі ліцензії АЕ № 299069 від 26.06.2015 р. Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, було опубліковано 26.06.2015 р. в газеті «Сегодня» за № 116. Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, затверджений постановою КМУ № 938, в редакції постанови КМУ від 02.03.2015 р. № 74. Всі побутові споживачі, які продовжують після 30.06.2015 р. отримувати на території ліцензійної діяльності постачальника із спеціальними обов'язками ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняли цю пропозицію повністю, безумовно. Після 30.06.2015 р. отримання природного газу побутовим споживачем є момент укладання вказаного договору. У разі якщо за адресою побутового споживача не було здійснено припинення газопостачання до 01.07.2015 р., він є таким, що з 01.07.2015 р. уклав договір про надання послуг з газопостачання. Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015р. затверджено «Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам». Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником та є однаковими для всіх побутових споживачів України. 07 червня 2019 року в «Газеті по-українськи» за №43 були опубліковані зміни до умов Типового договору, зокрема пункт 4.6 Договору доповнено (конкретизовано), а саме: «Остаточний розрахунок за отримані послуги здійснюється до 25 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку не проведення розрахунків до 25 числа місяця наступного за розрахунковим, з 26 числа місяця наступного за розрахунковим умови Договору, в частині проведення розрахунків, вважаються порушеними, у зв'язку з чим Постачальник здійснює нарахування пені, згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором у Відповідача виникла перед Позивачем заборгованість у сумі 2 669,63 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не було отримано, а конверт разом з даними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання». Позивач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 03 квітня 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ «Укрпошта».
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідач не скористався правом подання відзиву.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , та власником особового рахунку № НОМЕР_1 , де з 01 липня 2015 року на підставі ліцензії АЕ № 299069 від 26.06.2015 року та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 18.05.2017 року № 674, послуги з газопостачання надає ДП «КиївГазЕнерджи».
26.06.2015 року в газеті «Сегодня» за № 116 опубліковано пропозицію (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам Типового договору ДП «КиївГазЕнерджи».
Всі побутові споживачі, які продовжують після 30.06.2015 року отримувати на території ліцензійної діяльності постачальника із спеціальними обов'язками ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняли цю пропозицію повністю, безумовно.
Після 30.06.2015 року отримання природного газу побутовим споживачем є момент укладання вказаного Договору. У разі якщо за адресою побутового споживача не було здійснено припинення газопостачання до 01.07.2015 року, він є таким, що з 01.07.2015 року уклав Договір про надання послуг з газопостачання.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2500 затверджено «Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам».
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником та є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначеиий строк шляхом приєднання споживачадо умов цього Договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ та/або фактичне споживання природного газу споживачем.
Відповідач приєднався до умов Договору шляхом фактичного споживання природного газу та сплатою відповідачем рахунків позивача ДП «КиївГазЕнерджи» за спожитий природний газ.
Згідно з ч.2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання скласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Відповідно до п. 2.1 Договору, постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за природний газ за ціною, що встановлюється Регулятором. Ціна на газ має зазначатися постачальником у платіжних документах (рахунках та/або квитанціях абонентської книжки) про сплату послуг за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно з п. 4.4. Договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі
даних оператора газотранспортної системи та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.
У відповідності до п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання (далі-Правила) розрахунок населення за надані послуги з газопостачання починаючи з 1 квітня 2015 р. здійснюється за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення,диференційованими залежно від місячного обсягу та видів споживання, що встановлені НКРЕКП, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.
Згідно з п. 4.6. Договору та п. 17 Правил, розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.
07 червня 2019 року в «Газеті по-українськи» за №43 були опубліковані зміни до умов Типового договору, зокрема пункт 4.6 Договору доповнено (конкретизовано), а саме: «Остаточний розрахунок за отримані послуги здійснюється до 25 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку не проведення розрахунків до 25 числа місяця наступного за розрахунковим, з 26 числа місяця наступного за розрахунковим умови Договору, в частині проведення розрахунків, вважаються порушеними, у зв'язку з чим Постачальник здійснює нарахування пені, згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Положеннями ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
В розрізі даного спору зобов'язання відповідача оплатити послуги за споживання газу урегульовано договірним зобов'язанням на підставі узгоджених договором дій постачальника і споживача послуг.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, відповідач свої зобов'язання за договором про надання послуг належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за послуги з газопостачання за період з липня 2015 року по 16 листопада 2017 року в сумі 2 669,63 грн, що підтверджується долученим позивачем розрахунком заборгованості.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 612, 625, 638, 642, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» (код ЄДРПОУ: 39835779, 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» заборгованість за послуги з газопостачання в розмірі 2 669,63 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, а всього - стягнути 4 771 (чотири тисячі сімсот сімдесят одну) грн 63 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: