Єдиний унікальний № 946/2479/21
Провадження № 1-в/946/41/21
про відмову в умовно-достроковому звільненні засудженого від відбування покарання
16 квітня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі Одеської області спільне подання державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та спостережної комісії при виконавчому комітеті Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про умовно-дострокове звільнення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Табаки Болградського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженого вироком Болградського районного Одеської області від 19.03.2019 р. за ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до дев'яти років позбавлення волі,
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , засуджений ОСОБА_3 , представник державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 .
Представник спостережної комісії при виконавчому комітеті Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до суду не з'явився, про місце та час його проведення був повідомлений належним чином. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. У даному випадку суд не визнає участь осіб обов'язковою, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про проведення розгляду подання без участі осіб, що не з'явилися.
Суть питання, що вирішується
1.Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (далі ДУ «ІСІ») та спостережна комісія при виконавчому комітеті Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - спостережна комісія), звернулися зі спільним поданням, в якому на підставі ст. 81 КК клопочуть про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання, посилаючись на те, що він станом на 23.03.2021 р. фактично відбув більш ніж дві третини строку призначеного покарання, твердо став на шлях виправлення, в повній мірі усвідомлює тяжкість скоєного ним діяння, за весь період відбування покарання у відділенні соціально-психологічної служби зарекомендував себе з позитивної сторони, тим самим сумлінною працею та зразковою поведінкою довів своє виправлення, у зв'язку з чим є доцільним застосувати до нього умовно-дострокове звільнення на невідбуту частину покарання.
Встановлені судом обставини
2.У судовому засіданні представник ДУ «ІСІ» ОСОБА_5 подання підтримав, просив застосувати до засудженого ОСОБА_3 положення ст. 81 КК та звільнити його умовно-достроково на не відбуту частину покарання, оскільки засуджений своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення і відбув мінімально необхідний строк покарання.
3.Засуджений ОСОБА_3 подання підтримав, просив його задовольнити та звільнити його умовно-достроково. При цьому пояснив, що на даний час він визнає вину у вчиненому злочині. За час відбування покарання він мав стягнення за порушення порядку відбування покарання, а також за зберігання заборонених предметів, зокрема, декілька разів за зберігання браги, яку використовували в якості алкогольного напою, за зберігання мобільного телефону та гострого предмету, який використовував як ніж для нарізання продуктів харчування. Він влаштований на роботу в ДУ «ІСІ», працює на кухні, приймає участь в програмах виховання.
4.Прокурор ОСОБА_4 заперечила проти задоволення подання, зазначивши, що відповідно до ст. 81 КК до засудженого може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, але протягом усього часу відбування покарання. Засуджений ОСОБА_3 за весь час мав шість стягнень, одне з яких за порушення режиму відбування покарання та п'ять за зберігання заборонених предметів, причому деякі предмети він зберігав декілька разів. Крім того, як пояснив сам засуджений, він вживав алкогольні напої, і за зберігання яких на нього накладалося стягнення двічі. Натомість, застосовані заохочення мають формальний характер, не вказано конкретно за що їх було застосовано. Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, та згідно вироку, вину він свою категорично заперечив, і за вказаних обставин щодо накладення на нього стягнень можна дійти висновку, що засуджений не усвідомив свою вину та своєю поведінкою не довів своє виправлення, а тому в поданні слід відмовити.
5.Вироком Болградського районного Одеської області від 19.03.2019 р., який набрав законної сили 03.10.2019 р., ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 121 КК до дев'яти років позбавлення волі (а.п. 7 - 8). Ухвалено, що строк відбування покарання ОСОБА_3 слід обчислювати з моменту його затримання, тобто з 27.12.2016 р., і до набрання вироком законної сили - виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. З вказаного вироку також вбачається, що під час судового провадження ОСОБА_3 категорично заперечив вину у висунутому обвинуваченні.
6.Тобто ОСОБА_3 відбуває покарання за вчинення умисного тяжкого злочину та йому було призначене покарання у виді дев'яти років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання: 27 грудня 2016 року, кінець строку передбачається 21 березня 2023 року, у зв'язку з чим на даний час засуджений фактично відбув більше двох третин строку покарання: станом на 23.03.2021 р. не відбутими залишились 01 рік 11 місяців 26 днів позбавлення волі.
7.Відповідно до даних характеристики, складеної начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «ІСІ», погодженої начальником відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «ІСІ», та затвердженої 10.03.2021 р. начальником ДУ «ІСІ», засуджений ОСОБА_3 наказом № 26 від 25.11.2019 р. був зарахований у відділення соціально-психологічної служби на посаду кухонного робітника. За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання, та розпорядок для установи, за що був заохочений 5 разів; у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний; дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи; спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд; дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи; виконує роботи зі самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок; до виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою; бере участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі; бере участь у виховних програмах диференційного виховання впливу «Духовне відродження», «Фізкультура і спорт», «Підготовка до звільнення» та «Освіта». Підтримує соціальні зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов (а.п. 16 - 17).
8.Згідно з даними довідки про заохочення та стягнення, ОСОБА_3 має шість стягнень та п'ять заохочень: 22.02.2017 р. оголошено попередження за порушення режиму тримання, 25.04.2017 р. - догана за зберігання заборонених предметів, 21.02.2018 р. - попередження за зберігання заборонених предметів, 06.06.2018 р. - попередження за зберігання заборонених предметів, 13.06.2018 р. - догана за зберігання заборонених предметів, 11.10.2019 р. - догана за зберігання заборонених предметів; а 05.04.2019 р., 02.04.2020 р., 24.07.2020 р., 02.10.2020 р. та 06.01.2021 р. - подяки за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку (а.п. 29).
9.З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_3 вбачається за що саме на нього накладалися стягнення. Так, з постанови №131 від 22.02.2017 р. випливає, що порушення режиму тримання виявилося у не здачі на склад установи речі, яка була видана йому у тимчасове користування (а.о.с. 24 розділу ІІ). Згідно постанові №279 від 25.04.2017р., ОСОБА_3 оголошено догану за зберігання саморобного нагрівального пристрою (а.о.с. 51 розділу ІІ), постановами №465 від 21.02.2018 р. та №342 від 13.06.2018 р. - попередження та догана за зберігання близько 5 та 12 літрів бражної закваски (а.о.с. 96 розділу ІІ, а.о.с. 124 розділу ІІ), постановою №317 від 06.06.2018 р. - попередження за зберігання загостреної металевої пластини 7 сантиметрів (а.о.с. 111 розділу ІІ), постановою №252 від 11.10.2019 р. - попередження за зберігання двох терміналів мобільного зв'язку (а.о.с. 196 розділу ІІ).
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
10.Суд, розглянувши подання, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи, дійшов висновку, що у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 слід відмовити, виходячи з таких міркувань.
11.Так, з п. 2 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) випливає, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
12.За змістом ст. 81 КК, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, і після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
13.Отже, однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці за час відбування встановлених у ст. 81 КК строків.
14.Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
15.Однак, з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_3 вбачається, що поведінка останнього не може вважатися сумлінною та свідчити про його виправлення.
16.Так, за час відбування покарання на ОСОБА_3 шість разів накладалися стягнення, один раз - за порушення режиму тримання та п'ять разів - за зберігання заборонених речей. При чому, двічі у засудженого виявляли бражну закваску, один раз - саморобний нагрівальний пристрій, один раз - загострену металеву пластину 7 сантиметрів та один раз - двох терміналів мобільного зв'язку (п.п. 8 - 9 ухвали).
17.Так, відповідно до п. 4.2. розділу І Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 р. № 460/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.03.2013 року за № 445/22977, що були чинними до 02.08.2019 р., (далі - Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів), ув'язнені та засуджені зобов'язані додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, і виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров'ю інших осіб, а також принижують їх гідність.
18.А згідно п. 4.3. розділу І Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів, ув'язненим і засудженим забороняється, у тому числі, виготовляти, зберігати і користуватися предметами й речами, забороненими для передачі ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі, виготовляти, зберігати, розповсюджувати та вживати алкогольні напої, а також наркотичні, психотропні й інші заборонені до вживання речовини.
19.Водночас п. 4.5. розділу І зазначених Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів, встановлений перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув'язненим і засудженим, а також користуватися та зберігати при собі. До них, зокрема, відносяться продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах, а також дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі; радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери, роутери тощо); будь-яка побутова, електрична та електромеханічна техніка (електричні плитки, кип'ятильники, пароварки тощо), крім електрочайника промислового виготовлення; будь-які колючо-ріжучі предмети, ножі, сокири, молотки, ножівкові полотна та будь-які інші будівельні інструменти та матеріали.
20.Однак, засуджений ОСОБА_3 всупереч встановленим правилам внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів, шість разів порушив режим тримання, а саме один раз не повернув на склад установи річ, яка була видана йому у тимчасове користування, та п'ять разів зберігав заборонені речі, що є систематичним та грубим порушенням режиму та дисципліни, що не може свідчить про його сумлінну поведінку, у зв'язку з чим неможна казати про його виправлення.
21.Про виправлення засудженого ОСОБА_3 не може свідчити й позитивна характеристика та п'ять заохочень, застосованих відносно нього, оскільки засуджений систематично порушував режим відбування покарання.
22.Також судом не може бути враховане і прийняття засудженим ОСОБА_3 участі у виховних програмах диференційного впливу, про що зазначено у поданні, оскільки засуджений під час судового засідання не міг описати ці програми та зазначити, який вплив вони на нього здійснюють.
23.Тому з урахуванням зазначених грубих порушень режиму та дисципліни засуджений ОСОБА_3 не довів своє виправлення, у зв'язку з чим у задоволенні подання про його умовно-дострокове звільнення слід відмовити, оскільки при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання має враховуватися поведінка засудженого за весь період відбування ним покарання, а не лише за останній рік.
Керуючись ст. 81 КК, ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України, ст.ст.537, 539 КПК, суд -
постановив:
1.У задоволенні спільного подання державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та спостережної комісії при виконавчому комітеті Ізмаїльської міської ради Одеської області, відмовити.
2.Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_3 , який тримається під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
3.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
4.Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в суді, а засудженому та прокурору вручити копію ухвали негайно після її оголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1