14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 205/6531/18
провадження № 61-9464ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом,
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частину квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат загальною площею 63,6 кв. м, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 грудня 2002 року Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром № 2-3908.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
24 червня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: для надання оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційної скарги.
Копія ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року неодноразово надсилалася скаржнику за адресою, зазначеною в касаційній скарзі, проте, поверталася з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
12 січня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просила направляти їй процесуальні документи за адресою: АДРЕСА_2 .
На вимогу скаржника судом було надіслано копію ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року за вищевказаною адресою та отримано скаржником 14 березня 2021 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням за номером 0306306222351. Таким чином, строк для усунення недоліків сплинув 24 березня 2021 року.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд вказав на те, що скаржнику необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
З урахуванням терміну на доставку поштової кореспонденції строк для усунення недоліків було продовжено, проте, станом на 14 квітня 2021 року вимоги ухвали Верховного Суду від 22 липня 2020 року не виконані, недоліки скарги не усунуті.
За правилами статей 185, 393 ЦПК України якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки станом на 14 квітня 2021 року недоліки касаційної скарги не були усунуті, то касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню заявнику.
Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року повернути скаржнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш