Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
№22-ц/824/6016/2021
м. Київ Справа №2-831/11
15 квітня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Левенця Б.Б.
- Пікуль А.А.
при секретарі - Гоін В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панченко Тетяни Анатоліївни на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року, ухвалене під головуванням судді Потоцького В.В., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
01.07.2011 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», звернулося до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 27782 грн. 08 коп.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 16.09.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №185/ЕК/12/2008-980, згідно з умовами якого позивач надав ОСОБА_2 кредит на споживчі потреби у національній валюті України на загальну суму 22 000 грн. із розрахунку 36 % річних, строком з 16.09.2008 року по 15.09.2010 року.
Цього ж дня, 16.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з умов кредитного договору №185/ЕК/12/2008-980 від 16.09.2008 року.
У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів, позивач неодноразово повідомляв відповідачів про факт виникнення заборгованості та про її розмір.
Однак, кредитна заборгованість, у строки встановлені кредитним договором №185/ЕК/12/2008-980 від 16.09.2008 року, відповідачами не погашена, а тому банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , як позичальника, та ОСОБА_1 , як поручителя, заборгованості за вказаним кредитним договором на загальну суму 27782 грн. 08 коп.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 27782 грн. 08 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» 397,82 грн. судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 25 лютого 2021 року представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Панченко Тетяна Анатоліївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволені зазначених позовних вимог до поручителя.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи не встановлено дійсні обставини справи та в повній мірі не досліджено наявні в матеріалах справи докази, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 не підлягали до задоволення у зв'язку з порушенням банком умов договору поруки щодо пред'явлення вимог до поручителя.
Зазначає, що згідно з п. 2.1 договору поруки від 16.09.2008 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» і поручителем ОСОБА_1 , кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк,виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині, вони не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогоювиконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи інші його частині).
В порушення зазначеного пункту договору поруки повідомлення не було направлено поручителю в установлений кредитним договором строк.Крім того, до позовної заяви не додано жодних доказів направлення досудової вимоги банку, адресованої на ім'я ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, з огляду на порушення банком вимоги п. 2.1. договору поруки, позивач втратив право вимагати з ОСОБА_1 , як поручителя, стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Панченко Тетяна Анатоліївна не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Панченко Т.А. направила на адрес апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи зв'язку із запровадженням жорстких карантинних заходів м.Києві, а тому ні вона, ні її довіритель не можуть бути присутні в судовому засіданні. Крім того, зазначила, що на адрес суду відповідачем поштою направлено копію висновку судової почеркознавчої експертизи, яка підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд вказаної справи судом першої інстанції, проте вказане поштове відправлення не встигне надійти до суду на день судового засідання. Колегія суддів вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, так як відповідач та його представник повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції, в клопотанні відсутнє обгрунтування доводів представника відповідача щодо неможливості явки в безпосередньо в судове засідання чи участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, не надані докази відправлення відповідачем поштового відправлення на адресу суду. З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє вказане клопотання вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача та його представника.
Представник ПрАТ «Надра» в судове засідання також не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася, про день та час слухання справи судом повідомлялася у встановленому законом порядку, причин своєї неявки суду не повідомила, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у її відсутності.
У силу ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 782, 08 грн. сторонами не оскаржується, а тому колегія суддів перевіряє обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.09.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №185/ЕК/12/2008-980, згідно з умовами якого, позивач надав ОСОБА_2 кредит на споживчі потреби у національній валюті України на загальну суму 22000,00 грн., із розрахунку 36 % річних, строком з 16.09.2008 року по 15.09.2010 року.
Цього ж дня, 16.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з умов кредитного договору №185/ЕК/12/2008-980 від 16.09.2008 року.
Оскільки кредитна заборгованість у строки, встановлені кредитним договором №185/ЕК/12/2008-980 від 16.09.2008 року, відповідачами погашена не була, то ПрАТ «КБ «Надра» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , як позичальника, та ОСОБА_1 , як поручителя, заборгованості за кредитним договором на загальну суму 27782 грн. 08 коп.
Задовольняючи позовні вимоги та, стягуючи солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 27782 грн. 08 коп., суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності у позичальника ОСОБА_2 заборгованості у вищевказаному розмірі є доведеним, в добровільному порядку борг не погашений, а тому позовні вимоги банку є обґрунтованими, вказана сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який поручився солідарно відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 , що виникають з кредитного договору №185/ЕК/12/2008-980 від 16.09.2008 року.
З висновками суду 1-ї інстанціїв частині солідарного стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 782, 08 грн., колегія суддів погодитись не може, оскільки рішення суду в частині задоволених вимог до поручителя не відповідає вимогам закону та дослідженим судом доказам, з наступних підстав.
ЦК України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов'язання.
Таке забезпечувальне зобов'язання має акцесорний, додатковий до основного зобов'язання характер, і не може існувати саме по собі.
Одним із видів акцесорного зобов'язання є порука.
Відповідно до частини першої та другої статті 553 ЦК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з частинами першою та другою статті 554 ЦК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
Відповідно до ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Разом з тим, з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Строки, передбачені статтею 559 ЦК України, є преклюзивними, тобто їх закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.
Тому і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, у тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11, від 20 березня 2019 року у справі № 1411/3467/12, від 10 квітня 2019 року у справі № 604/156/14-ц.
Умовами кредитного договору №185/ЕК/12/2008-980 від 16.09.2008 року встановлено, що ОСОБА_2 зобов'язується повернути споживчий кредит в строк до 15.09.2010 року.
В свою чергу, відповідно до умов п.1.1 договору поруки від 18.09.2008 року ОСОБА_1 поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з умов кредитного договору №185/ЕК/12/2008-980 від 16.09.2008 року, в тому числі, повернути до 15 вересня 2010 року кредит, відсотки та можливі штрафні санкції (штраф, пеня).
Згідно з п. 2.1 договору поруки від 16.09.2008 року, кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає з кредитного договору, при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині, вони не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи інші його частині).
Відповідно до п.2.2 договору поруки від 16.09.2008 року, поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань та необхідності їх виконання поручителем.
Таким чином, кредитним (основним) договором та договором поруки визначено обов'язок позичальника та поручителя сплатити заборгованість по кредиту до 15.09.2010 року, а тому колегія суддів вважає, що строк виконання основного зобов'язання настав 15.09.2010 року.
Отже, з 15.09.2010 року у кредитора виникло право на пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 , як поручителя, протягом шести місяці.
ПрАТ «Надра» звернулось до суду з даним позовом до відповідачів, в тому числі і до поручителя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким є 15 вересня 2010 року.
Отже, станом на час звернення позивача до суду з цим позовом та розгляду справи в суді першої інстанції порука ОСОБА_1 за договором поруки від 16.09.2008 року припинилася відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України, а тому були відсутні правові підстави для покладання на ОСОБА_1 солідарного з боржником обов'язку погашення заборгованості за кредитним договором №185/ЕК/12/2008-980від 16.09.2008 року.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панченко Тетяни Анатоліївни про неправильність та необґрунтованість висновку суду першої інстанції про стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Надра» заборгованості за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панченко Тетяни Анатоліївни про те, що він не був в установленому законом порядку повідомленим про день та час розгляду справи колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.74 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
Отже належним повідомлення учасника справи про час, дату і місце судового засідання є розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року було відкрито провадження по даній справі, а її розгляд призначено на 08 вересня 2011 року на 14 годину 00 хвилин. З наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що судова повістка про виклик в судове засідання на 08 вересня 2011 року була вручена ОСОБА_1 27.08.2011 року ( а.с. 26). У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання розгляд справи 08 вересня 2011 року було відкладено на 27 вересня 2011 року на 09-00 годину. Відомості про вручення відповідачу ОСОБА_1 судової повістки на 27 вересня 2011 року у матеріалах справи відсутні. 27 вересня 2011 року розгляд справи судом було відкладено на 17 жовтня 2011 року у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання. Про розгляд справи судом 17 жовтня 2011 року ОСОБА_1 повідомлений під розписку безпосередньо в суді 29 вересня 2011 року ( а.с.31).Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у вказаних повідомленнях про вручення поштового відправлення та у розписці не його підпис і він вказаних повідомлень не отримував, відповідач до апеляційної скарги та безпосередньо до суду апеляційної інстанції не надав, а тому його доводи в цій частині є припущеннями, а рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не дотримано вимог п. 2.1 договору поруки від 16.09.2008 року, так як не направлено поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи інші його частині), колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.
Реалізація кредитором права на вимогу про повернення кредиту та сплати процентів, може реалізовуватись кредитором як шляхом направлення досудової вимоги, так і шляхом пред'явлення позову до суду. При цьому право вибору судового захисту, передбаченого законом або договором, у даному випадку, стягнення кредиту, належить виключно позивачу.
В умовах кредитного договору та договору поруки не міститься заборон банку, в разі порушення позичальником умов договору, звертатися відразу до суду з позовом про стягнення заборгованості, без попереднього вручення досудової вимоги боржнику та поручителю.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панченко Тетяни Анатоліївнипідлягає частковому задоволенню, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 782, 08 грн. та судового збору в сумі 397,82 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №185/ЕК/12/2008-980від 16.09.2008 року.
В інші частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Як зазначалося вище, оскаржуване рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором та судових витрат в розмірі 397,82 грн. скасовано апеляційним судом та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 1362,00 грн. судового збору,а тому з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1362,00 грн.
Керуючись ст.ст.553,554,559 ЦК України, ст.ст.141, 263, 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панченко Тетяни Анатоліївни задовольнити частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 782, 08 грн. та судового збору 397,82 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27 782, 08 грн. відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1362,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий: Судді: