м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а
9 квітня 2021 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Кочина С.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2020 року,
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 11.10.2020 року о 22 год. 30 хв. по вул. Гончара, 20 в м. Біла Церква керував автомобілем «Ауді» д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Кочин С.С. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що суд з недостатньою повнотою з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказує, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду, встановленого КУпАП та Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення захисника Кочина С.С., ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях свідків, відеозаписі.
Зокрема, як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 321184 від 11.10.2020 року, ОСОБА_1 11.10.2020 року о 22 год. 30 хв. по вул. Гончара, 20 в м. Біла Церква керував автомобілем «Ауді» д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку як за допомогою технічного приладу, так і у лікаря нарколога (а.с. 2).
Зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, також доводить факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" при проведенні огляну на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 321184 від 11.10.2020 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП та містить підписи свідків.
Також апеляційний суд звертає увагу, що працівники поліції у відповідності до ст. 266 КУпАП відсторонити водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 3).
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, та доводять доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 або його захисник не надали.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими.
За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Кочина С.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, - без змін.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя