16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 910/14104/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021
за позовом компанії ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (VR Global Partners, L.P.)
до акціонерного товариства "Українська Залізниця"
про стягнення 12 522 187,50 дол. США та 115 325 602,42 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця",
та зустрічним позовом акціонерного товариства "Українська Залізниця"
до компанії ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (VR Global Partners, L.P.)
про визнання зобов'язання припиненим та зобов'язання вчинити дії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця",
11.03.2021 акціонерне товариство "Українська Залізниця" (далі - АТ "Українська Залізниця", скаржник) звернулося через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 (дата виготовлення повного тексту постанови 22.03.2021) зі справи № 910/14104/17: у частині первісних позовних вимог, які було задоволено; у вимогах за зустрічним позовом, щодо яких було відмовлено. Ухвалити в цих частинах нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог за первісним позовом повністю, а зустрічні вимоги задовольнити повністю. Крім того, скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду у Верховному Суді.
Касаційна скарга АТ "Українська Залізниця" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2017 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2017 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у 2017 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 600 грн.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2017 році у справі № 910/14104/17 подано: первісний позов (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 14.09.2017) про стягнення 12 522 187,50 доларів США та 115 325 602,42 грн. боргу за неналежне виконання кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 29.12.2011 № 20-3761/2-1 з яких: 12 500 000 доларів США - борг по кредиту; 22 187,50 доларів США - борг по процентам, 91 052 483,12 грн. - пеня по кредиту, 12 488,07 грн. - пеня по процентам, 23 874 174,33 грн. - 3% річних по тілу кредиту, 76 456,90 грн. - 3% річних по процентам та 310 000 грн. - штраф.; зустрічний позов про: визнання зобов'язання в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами припиненим; зобов'язання направити кошти, сплачені третьою особою позивача за зустрічним позовом та позивачем за зустрічним позовом після 22.12.2014 на погашення простроченої суми кредиту.
Рішенням місцевого суду від 23.07.2020 (з урахуванням ухвали про виправлення арифметичних помилок від 17.08.2020) первісний позов задоволено частково (в частині стягнення: боргу по кредиту у сумі 12 500 000 доларів США; боргу по процентам у сумі 22 187,50 доларів США, пені по кредиту у сумі 87 354 615,63 грн., пені по процентам у сумі 12 488,07 грн., 3% річних по процентам у сумі 6 104,16 грн.); в іншій частині вимог за первісним позовом відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
За результатом апеляційного перегляду постановою апеляційного господарського суду від 03.03.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 03.03.2021) рішення місцевого суду частково змінено. Первісний позов задоволено частково (в частині стягнення: боргу по кредиту у сумі 12 500 000 доларів США; пені по кредиту у сумі 87 354 615,63 грн., 3% річних по тілу кредиту у сумі 159 527,36 грн. та 3% річних по процентам у сумі 127,17 грн.); в іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
АТ "Українська Залізниця" судові акти оскаржує в задоволеній частині за первісним позовом та у відмовлених вимогах за зустрічним позовом. Отже, предметом касаційного розгляду є одна майнова вимога (за первісним позовом) та дві немайнові вимоги (за зустрічним позовом).
З урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий та немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги, мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу, що складає 480 000 грн. [240 000 грн. (за 1 майнову вимогу - максимальна ставка на момент звернення з позовом у 2017 році) х 200%] та за 2 немайнові вимоги 6 400 грн. [1 600 грн. (за 1 немайнову вимогу) х 2 х 200%], а всього 486 400 грн.
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Натомість пункт 4 прохальної частини касаційної скарги містить вимогу про покладення судових витрат на позивача.
Суд касаційної інстанції зазначає, що АТ "Українська Залізниця" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: на суму 486 400 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, з урахуванням наведеного, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга АТ "Українська Залізниця" зі справи № 910/14104/17 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, буде розглянуте Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 зі справи № 910/14104/17 залишити без руху.
2. Надати акціонерному товариству "Українська залізниця" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити акціонерному товариству "Українська залізниця", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк