Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" квітня 2021 р.Справа № 5023/10192/11
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
розглянувши клопотання ліквідатора ФОП Калашника В.О. арбітражного керуючого Віскунова О.В. (вх.1669 від 24.03.2021) про забезпечення вимог кредиторів по справі
за заявою ФОП Калашника Володимира Олександровича
про визнання банкрутом ФОП Калашника Володимира Олександровича
за участю :
арбітражного керуючого - ліквідатор Віскунов О.В. свідоцтво №115 від 07.02.2013, приймає участь в режимі відеоконференції;
інші учасники у справі про банкрутство не з'явились.
В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/10192/11 за заявою ФОП Калашника Володимира Олександровича про визнання його банкрутом.
Постановою господарського суду Харківської області від 20.12.2011 ФОП Калашника В.О. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №533/2020 від 26.08.2020, у зв'язку з закінченням повноважень судді Савченко А.А. було призначено повторний автоматизований розподіл справи №5023/10192/11.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 для розгляду справи було призначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою суду від 27.08.2020 справу було прийнято до провадження судді Прохорова С.А. на стадії проведення ліквідаційної процедури.
Судове засідання з розгляду звіту ліквідатора відкладено на 12.05.2021.
24.03.2021 до суду надійшло клопотання ліквідатора про забезпечення вимог кредиторів (вх. №1669), в якому ліквідатор просить суд:
1. Вжити заходи забезпечення вимог кредиторів по справі №5023/10192/11;
2. Заборонити боржнику Фізичній особі-підприємцю Калашнику Володимиру Олександровичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДРФО НОМЕР_1 , зареєстрований Дергачівською районною державною адміністрацією 01.04.1999р., адреса: 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт.Вільшани. вул.Комсомольська, 7) укладати будь-які правочини (договори) відносно земельних ділянок, що належать йому на праві власності, а саме; кадастровий номер 6322080904:05:000:0023, площею 1,36 та (реєстраційний номер 2087328163320) та кадастровий номер 6322056200:00:000:0427, площею 13.9671 (реєстраційний номер 1921117863220);
3. Заборонити боржнику Фізичній особі-підприємцю Калашнику Володимиру Олександровичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, ДРФО НОМЕР_1 , зареєстрований Дергачівською районною державною адміністрацією 01.04.1999р., адреса: 62360, Харківська область, Дергачівський район. смт. Вільшани, вул. Комсомольська, 7) розпоряджатися його нерухомим майном, а саме земельними ділянками, що належать йому на праві власності: кадастровий номер 6322080904:05:000:0023, площею 1,36 та (реєстраційний номер 2087328163220) та кадастровий номер 6322056200:00:000:0427, площею 13,9671 (реєстраційний номер 1921117863220);
4. Накласти арешт на майно боржника Фізичної особи-підприємця Калашника Володимира Олександровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДРФО НОМЕР_1 , зареєстрований Дергачівською .районною державною адміністрацією 01.04.1999 р., адреса: АДРЕСА_2), а саме земельні ділянки, що належать йому на праві власності: кадастровий номер 6322080904:05:000:0023. площею 1,36 га (реєстраційний номер 2087328163220) та кадастровий номер 6322056200:00:000:0427. площею 13,9671 (реєстраційний номер 1921117863220).
5. Тимчасово заборонити боржнику Фізичній особі-підприємцю Калашнику Володимиру Олександровичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДРФО НОМЕР_1 , зареєстрований Дергачівською районною державною адміністрацією 01.04.1999р., адреса: 62360, Харківська область. Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Комсомольська, 7) без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі про банкрутство.
В обґрунтування свого клопотання ліквідатор Віскунов О.В. зазначив, що під час проведення ліквідаційних заходів, ним встановлено, що за боржником Калашником В.О., самостійно, поза процедури банкрутства, зареєстровані на праві приватної власності земельні ділянки: кадастровий номер 6322080904:05:000:0023 площею 1.36 га та 6322056200:00:000:0427 площею 13.9671 га, а також, укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6322056200:00:000:0427 загальною площею 13,9671 га, строк дії якого до 20.04.2027. У зв'язку з тим, що саме до повноважень ліквідатора належить розпорядження майном банкрута, а проведення самостійно будь-яких реєстраційних дій та укладання будь-яких договорів щодо розпорядження або відчуження майна належного банкруту у період проведення ліквідаційної процедури є незаконним та носить загрозливий характер для його кредиторів, з метою належного проведення ліквідаційної процедури, а також за для збереження майна боржника, ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про забезпечення вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 24.03.2021 прийнято клопотання ліквідатора ФОП Калашника В.О. арбітражного керуючого Віскунова О.В. про забезпечення вимог кредиторів (вх. №1669 від 24.03.2021) та призначено до розгляду на 29.03.2021 об 11:45, зобов'язано арбітражного керуючого Віскунова О.В. надати до суду пояснення щодо необхідності тимчасової заборони боржнику ФОП Калашнику В.О. без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі про банкрутство разом з доказами в обґрунтування своєї позиції та запропоновано боржнику та кредиторам надати до суду пояснення щодо клопотання ліквідатора Віскунова О.В. про забезпечення вимог кредиторів.
Протокольною ухвалою від 29.03.2021 відкладено розгляд клопотання до 12.04.2021 о 12:30, для повідомлення учасників у справі про банкрутство.
08.04.2021 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Віскунова О.В. надійшли письмові пояснення (вх. №2006), зі змісту яких вбачається, що у зв'язку з невиконанням вимог ліквідатора та ухвал суду, а також тим, що отримані боржником кошти за договором оренди не були направлені на погашення кредиторських вимог, а були використані боржником поза процедури банкрутства, чим були порушені права кредиторів, крім того, посилаючись на лист Державної прикордонної служби України №91/6555/15-21 Вих. від 23.02.2021 про перетинання боржником державного кордону України 32 рази, вважав за необхідне тимчасово заборонити боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі про неплатоспроможність.
12.04.2021 в судовому засідання ліквідатор підтримав своє клопотання та пояснення у повному обсязі, просив суд його задовольнити та забезпечити вимоги кредиторів.
Інші учасники у справі про банкрутство не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи, що всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання, однак, своїм процесуальним правом щодо участі в судовому засіданні, а також наданні пояснень по суті клопотання ліквідатора не скористались, суд вважає за можливе розглянути клопотання в судовому засіданні 12.04.2021.
Розглянувши клопотання ліквідатора боржника ФОП Калашника В.О. арбітражного керуючого Віскунова О.В. (вх. № 1669 від 24.03.2021) про забезпечення вимог кредиторів, суд приходить до висновку про його часткове задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2017 по справі 5023/10192/11 ліквідатором ФОП Калашник В.О. призначено арбітражного керуючого Віскунова О.В.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі ст. 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право: запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством; здійснювати огляд майна боржника; отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний: організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість, виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника.
Також, крім інших обов'язків передбачених КУзПБ, на арбітражного керуючого покладено обов'язок здійснення заходів щодо захисту майна боржника, передбачений п.2 ч.2 ст. 12 КУзПБ.
Як вбачається з поданого ліквідатором клопотання про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, в його обґрунтування ліквідатор вказує на те, що ним в ході ліквідаційної процедури виявлено відомості, які наявні у Державних реєстрах, щодо проведення боржником самостійно у період 2019-2020 років державної реєстрації права власності на земельні ділянки: кадастровий номер 6322080904:05:000:0023, площею 1,36 га (реєстраційний номер 2087328163220) та кадастровий номер 6322056200:00:000:0427, площею 13,9671 га (Орендар: ТОВ "Агроленд-2010", код ЄДРПОУ 36613827, договір оренди, серія та номер: б/н від 23.02.2012). Однак, відповідно до ст. 114 КУзПБ, саме на ліквідатора покладено функцію з управління та розпорядження майном боржника.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, крім іншого, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; виконує функції з управління та розпорядження майном.
Судом встановлено, що під час ліквідаційної процедури, ліквідатором здійснювались заходи щодо розшуку майна боржника та проведеними заходами встановлено, що боржником самостійно було зареєстровано право власності на земельні ділянки та укладено договір оренди земельної ділянки з третьою особою, поза процедури банкрутства.
Ухвалою суду від 28.12.2020 задоволено клопотання ліквідатора та витребувано у боржника Фізичної особи-підприємця Калашника Володимира Олександровича всю правовстановлюючу (реєстраційну та технічну) документацію, що стосується земельних ділянок зареєстрованих за ним на праві власності, а саме: кадастровий номер 6322080904:05:000:0023, площею 1,36 га (реєстраційний номер 2087328163220) та кадастровий номер 6322056200:00:000:0427, площею 13.9671 га (реєстраційний номер 1921117863220); копію діючого договору оренди б/н від 23.02.2012 року на земельну ділянку загальною площею 13.9671 га укладеного між ним та ТОВ «Агроленд-2010» (код ЄДРПОУ 36613827); повну інформацію, про отримані доходи за договором оренди б/н від 23.02.2012 року на земельну ділянку загальною площею 13.9671 га укладеного з ним та ТОВ «Агроленд-2010» (код ЄДРПОУ 36613827) та роз'яснено, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ГПК України.
Однак, в установлений ухвалою суду строк, боржник не виконав вимоги ухвали суду від 28.12.2020.
З договору оренди укладеного 23.02.2012 між Калашником В.О. та ТОВ "Агроленд -2010", судом встановлено, що Калашник В.О. передав в оренду земельну ділянку за кадастровим номером - 6322056200:00:000:0427 загальною площею 13.97 га ТОВ "Агроленд-2010" строком на 15 років.
Відповідно до змісту вказаного договору, орендна плата нараховується орендарем в розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7629, 58 грн на рік та виплачується у грошовій або натуральній формі (за заявою Орендодавця) - за собівартістю продукції, але не більше державних закупівельних цін. Розмір орендної плати щорічно індексується станом на 1 число звітного року на коефіцієнт, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України.
Також, умовами договору передбачено, що він припиняється, окрім іншого, у разі придбання орендарем земельної ділянки у власність.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, а саме листом ТОВ "Агроленд-2010" вих. №1 від 09.02.2021, що сплачена ТОВ "Агроленд-2010" орендна плата Калашнику В.О. за весь період дії договору оренди б/н від 23.02.2012 становить 174 316 грн. 38 коп..
Вищевказану суму доходу боржник отримав перебуваючи в ліквідаційної процедурі, поза процедури банкрутства. Отримані грошові кошти не були направлені на погашення кредиторських вимог, чим грубо порушені права та законні інтереси кредиторів по справі.
У свою чергу, ст. 118 Кодексу встановлено, що господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. Заходи для забезпечення вимог кредиторів вживаються господарським судом у порядку та на умовах, визначених у Книзі третій цього Кодексу. До заходів для забезпечення вимог кредиторів належать, зокрема: заборона боржнику укладати правочини (договори); зобов'язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам; вчинення або утримання від вчинення певних дій; заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами; накладення арешту на конкретне майно боржника; інші заходи для збереження майна боржника; заборона виїзду боржника за кордон.
З метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Кодексу.
Відповідно до ст. 118 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. Заходи для забезпечення вимог кредиторів вживаються господарським судом у порядку та на умовах, визначених у Книзі третій цього Кодексу.
До заходів для забезпечення вимог кредиторів належать, зокрема:
заборона боржнику укладати правочини (договори);
зобов'язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам;
вчинення або утримання від вчинення певних дій;
заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами;
накладення арешту на конкретне майно боржника;
інші заходи для збереження майна боржника;
заборона виїзду боржника за кордон.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі (ч. 4 ст. 40 Кодексу).
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 встановлено, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.
Вирішуючи питання про забезпечення вимог кредиторів, суд бере до уваги інтереси не тільки боржника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням або не застосуванням відповідних заходів.
Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України та кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що останнім визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, арбітражного керуючого, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки, боржник самостійно, поза процедурою банкрутства здійснює дії для укладання договорів щодо розпорядження майном належним йому на праві власності, грошові кошти отримані від передачі майна в оренду на погашення кредиторських вимог направлені не були, вказані дії банкрута свідчать про можливість відчуження майна поза процедури банкрутства, у зв'язку з чим, вимоги кредиторів не будуть задоволені за рахунок цього майна, що порушить їх права та законні інтереси, суд дійшов висновку, що заборона боржнику укладати будь-які правочини (договори) відносно земельних ділянок, розпоряджатися земельними ділянками, а також, накладення арешту на земельні ділянки, є співмірними та адекватними. Такі заходи призведуть до захисту та збереження майна банкрута.
В свою чергу, клопотання ліквідатора в частині тимчасової заборони боржнику ФОП Калашнику В.О. без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі про банкрутство є не обґрунтованим, оскільки ліквідатором не зазначено, як саме вказане обмеження вплине на хід ліквідаційної процедури.
Щодо вимоги про забезпечення виконання вимог кредиторів шляхом обмеження в праві виїзду за кордон фізичної особи Калашника Володимира Олександровича , суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 118 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. Заходи для забезпечення вимог кредиторів вживаються господарським судом у порядку та на умовах, визначених у Книзі третій цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу України з процедур банкрутства до заходів для забезпечення вимог кредиторів належать, зокрема: заборона виїзду боржника за кордон.
У свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням доказів, які наведені на їх підтвердження.
Як вбачається із змісту поданого клопотання, ліквідатор просить суд обмежити в праві виїзду за кордон фізичну особу Калашника В.О. лише з підстав того, що боржник неодноразово перетинав кордон України, що може свідчити про його намір виїхати за кордон, чим перешкодити проведенню стосовно нього процедури банкрутства та порушити права кредиторів.
Так, як вбачається з листа Державної прикордонної служби України №91-6555/0/15-21Вих від 23.02.2021, дійсно банкрут в період з 17.02.2018 по 17.02.2021 перетинав державний кордон України неодноразово, однак останній виїзд та в'їзд відбувся у 2018 році. Також, з вказаного листа вбачається, що перебування за межами України було короткострокове, лише декілька годин при кожному виїзді, що не може вказувати про намір банкрута залишити територію України.
Проте, доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, на підтвердження вказаних вище обставин, передбачених цим Кодексом, суду надано не було.
Інших обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття відповідного заходу, а також відповідних доказів ліквідатором не наведено та не надано.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття відповідного заходу, а тому, відмовляє в забезпеченні вимог кредиторів в частині обмеження в праві виїзду за кордон фізичної особи Калашника Володимира Олександровича відповідно до норм чинного законодавства України.
Розглянувши клопотання заявника (боржника) про забезпечення вимог кредиторів, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до клопотання докази, суд приходить до висновку про часткове його задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 40, 58-67, 113,118 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 136- 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Клопотання арбітражного керуючого Віскунова О.В. (вх. №1669 від 24.03.2021) про забезпечення вимог кредиторів - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення вимог кредиторів по справі №5023/10192/11, а саме:
1. Заборонити боржнику Фізичній особі-підприємцю Калашнику Володимиру Олександровичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДРФО НОМЕР_1 , зареєстрований Дергачівською районною державною адміністрацією 01.04.1999р., адреса: 62360, Харківська область, Дергачівський район, смт Вільшани. вул. Комсомольська, 7) укладати будь-які правочини (договори) відносно земельних ділянок, що належать йому на праві власності, а саме: кадастровий номер 6322080904:05:000:0023, площею 1,36 га (реєстраційний номер 2087328163320)та кадастровий номер 6322056200:00:000:0427, площею 13, 9671 га (реєстраційний номер 1921117863220);
2. Заборонити боржнику Фізичній особі-підприємцю Калашнику Володимиру Олександровичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, ДРФО НОМЕР_1 , зареєстрований Дергачівською районною державною адміністрацією 01.04.1999р., адреса: 62360, Харківська область, Дергачівський район. смт Вільшани, вул. Комсомольська, 7) розпоряджатися належним йому нерухомим майном, а саме: земельними ділянками, що належать йому на праві власності: кадастровий номер 6322080904:05:000:0023, площею 1,36 га (реєстраційний номер 2087328163220)та кадастровий номер 6322056200:00:000:0427, площею 13,9671 га (реєстраційний номер 1921117863220);
3. Накласти арешт на майно боржника Фізичної особи-підприємця Калашника Володимира Олександровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДРФО НОМЕР_1 , зареєстрований Дергачівською районною державною адміністрацією 01.04.1999 р., адреса: 62360, Харківська область. Дергачівський район, смт Вільшани, вул. Комсомольська. 7), а саме: на земельні ділянки, що належать йому на праві власності: кадастровий номер 6322080904:05:000:0023, площею 1,36 га (реєстраційний номер 2087328163220) та кадастровий номер 6322056200:00:000:0427, площею 13,9671 га (реєстраційний номер 1921117863220).
В іншій частині клопотання відмовити.
Дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 12.04.2021 року і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 13.04.2024 року.
Стягувачем за цією ухвалою є арбітражний керуючий Віскунов Олександр Віталійович, (03022, м. Київ, а/с -64, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 115 від 07.02.2013).
Боржником за цією ухвалою є Калашник Володимир Олександрович, ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею - 12.04.2021.
Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.04.2021.
Суддя Прохоров С.А.