Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2136/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків
до Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд - 2", м. Харків
про стягнення 527135,96 грн.
за участю представників:
позивача - Седньова М.Ю., довіреність № 6306 від 12.01.2021 року;
відповідача - Смаги О.В., довіреність № 18 від 15.01.2021 року,
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд - 2", в якій просить суд стягнути з останнього основний борг у сумі 524427,50 грн., 3% річних у сумі 738,67 грн., пеню в сумі 1969,79 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 057000300/139 від 17.06.2011 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження.
30.07.2020 року від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду в порядку спрощеного провадження даної справи (вх.№ 17485).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року вирішено розгляд справи №922/2136/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.08.2020 року на 11:15 год.
31.08.2020 року відповідач подав відзив (вх.№19842), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з телефонних номерів, закріплених за відповідачем та віднесених до його внутрішньої АТС, спірні міжнародні дзвінки не здійснювались. Крім того, відповідач зазначає, що можливість здійснювати міжнародні дзвінки у користувачів бізнес-абонента (працівників відповідача) була відсутня (доступ до міжнародних дзвінків - заблоковано). Спірні міжнародні дзвінки, на думку відповідача, є несанкціонованим втручанням, яке відбулося не з його вини, а у зв'язку з відсутністю належного рівня захисту, наявністю вразливих хмарних сервісів, які позивач надає в користування, тобто з вини чи недбалості самого позивача та у зв'язку і невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг. Відповідач також висловив заперечення щодо заявленого позивачем розміру позову.
У судовому засіданні 31.08.2020 року оголошено перерву до 16.09.2020 року.
16.09.2020 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 21384), в якій зазначив, що викладені відповідачем обставини, свідчать про намагання останнього ухилитись від виконання взятих на себе договірних зобов'язань та від оплати спожитих телекомунікаційних послуг.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2020 року підготовче засідання у справі № 922/2136/20 відкладено на 29.09.2020 року на 12:50 год.
29.09.2020 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№22527), в яких зазначив, що на позивача також покладено зобов'язання (рівно як належним виконанням зобов'язання позивачем за договором надання телекомунікаційних послуг) щодо вжиття відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, та вжиття заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж.
У судовому засіданні 29.09.2020 року оголошено перерву до 01.10.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 року призначено у справі судову телекомунікаційну експертизу, провадження у справі зупинено.
09.03.2021 року матеріали справи 922/2136/20 разом із висновком експерта надійшли на адресу Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2021 року провадження у справі № 922/2136/20 поновлено, продовжено строк проведення підготовчого провадження до 10.04.2021 року, підготовче засідання призначено на 16.03.2021 року.
15.03.2021 року позивач подав письмові пояснення, з урахуванням висновків експертизи (вх.№ 5910), в яких вказав, що відповідач був багаторазово прямо попереджений: про необхідність бути обачливим зі своїми логіном та паролем, не повідомляти їх стороннім особам, періодично змінювати пароль та встановлювати пароль достатнього рівня складності; про повну свою відповідальність та про наслідки розголошення чи надання доступу внаслідок необачливості стороннім особам до свого логіну та паролю. Оскільки експертом конкретно зазначено шлях можливого доступу сторонніх осіб (якщо такий доступ відбувся), - шляхом "угадування" паролю, а не будь-якого іншого шляху, - в даному випадку, на думку позивача, мова може йти лише про необачливість та недбалість самого відповідача, внаслідок якої пароль відповідача до його сервісів став відомий іншим, стороннім особам.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2021 року на 12:15 год.
30.03.2021 року відповідач подав письмові пояснення, з урахуванням висновків експертизи (вх.№ 7136), в яких відповідач допускає, що якщо ж факт спірних міжнародних розмов дійсно мав місце (зовнішнє втручання), то стався через неналежний рівень захисту, наявності вразливості тих хмарних сервісів, які позивач надає в користування, тобто з вини чи недбалості позивача, обов'язком якого є вжиття відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, та вжиття заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж.
02.04.2021 року позивач подав письмові пояснення (вх.№ 7518), в яких зазначив, що ані пояснення, ані докази, надані відповідачем, не містять ніяких додаткових відомостей, не впливають на предмет доказування та ніяк не свідчать про зміну обсягу прав та обов'язків сторін договору.
Представник позивача у судовому засіданні 06.04.2021 року підтримав позов та відповідь на відзив, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.04.2021 року підтримав відзив та заперечення, просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, суд установив такі обставини.
17.06.2011 року між ВАТ "Укртелеком" (позивач, Оператор) та ТДВ "Житлобуд-2" (відповідач, Бізнес-абонент) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 057000300/139, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно переліку та в обсягах замовлених абонентом (далі послуги), а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.
05.12.2017 року сторони підписали додаткову угоду № 1, якою виклали умови договору № 057000300/139 від 17.06.2011 року в новій редакції (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі (далі - послуги), що визначаються у замовленні послуг та відповідних угодах/додатках до цього Договору, а Бізнес- абонент отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках та замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг Оператор та Бізнес-абонент зобов'язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку Договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству.
Під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування Бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Оператор організовує Бізнес-абоненту лінію(ї) зв'язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує Бізнес-абоненту інші варіанти підключення.
Згідно з п. 3.1. Договору сторони за цим договором мають права та несуть обов'язки, передбачені Умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" (далі - Умови Укртелекому, затверджені оператором та опубліковані на офіційному веб-сайті оператора http://ukrtelecom.ua) і чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Пунктами 4.1. - 4.4 Договору передбачено, що Бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього договору та Умовами Укртелекому. Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг в кредит. Оплата послуг проводиться у національній валюті України. Рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Пеня за прострочення оплати послуг починає нараховуватися з 1 числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного в п. 4.3 цього договору.
Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року. В разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах.
В силу п. 7.3. Договору усі документи, на підставі яких виконується договір (зокрема Умови Укртелекому) є його невід'ємними частинами.
Пунктом 7.4. Договору передбачено, що інші відносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються Умовами Укртелекому, з якими Бізнес-абонент ознайомлений, погоджується та зобов'язується їх виконувати в повному обсязі. Укладаючи цей договір, Бізнес-абонент своїм підписом підтверджує, що він ознайомлений з Умовами Укртелекому, що є складовою частиною цього договору.
05.12.2017 року між сторонами укладено угоду № 1 "Про надання послуги відомчої телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет (послуга "Хмарна АТС") для споживачів сегментів LA/NA - корпоративні/національні, SME - малі та середні" (далі - Угода).
Відповідно до п. 1.1. Угоди Оператор надає Бізнес-абоненту на території України послугу відомчої телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет з наданням міського номеру або номеру 0-892 (далі - Послуга "Хмарна АТС"), а Бізнес-абонент отримує зазначену послугу "Хмарна АТС", користується нею на умовах договору і цієї угоди та сплачує їх вартість в порядку, передбаченому договором та визначену в замовленнях про надання/зміну послуги "Хмарна АТС" (додатках до цієї угоди).
Позивач зазначає, що у відповідача за Договором виникла заборгованість за період березень-квітень 2020 року в сумі 524427,50 грн. На думку позивача, наведений факт підтверджується рахунками-актами, а також факт отримання відповідачем телекомунікаційних послуг підтверджується розшифровкою наданих послуг за вказаний період, з яких вбачається дата, час з'єднань, тривалість розмов, вартість та телефонні номери з'єднань.
05.05.2020 року позивачем відповідачеві направлено претензію № 26-15/138, в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість за березень 2020 року.
08.05.2020 року відповідач отримав зазначену претензію, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, втім відповіді на претензію не надав.
03.06.2020 року позивач направив відповідачу претензію № 26.12/45, в якій просив позивача сплатити заборгованість за період: березень-квітень 2020 року.
Проте, відповіді на претензію відповідач не надав.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій та споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, а також засади регулювання відносин між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг передбачені Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012р. №295 (далі - Правила).
Ці Правила регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій (далі - оператори, провайдери) та споживачами послуг (далі - споживачі).
Сторони також погодили, що вони за Договором мають права та несуть обов'язки, передбачені Умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" (далі - Умови) і чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Умови визначають основні правила та порядок надання ПАТ "Укртелеком" телекомунікаційних послуг та послуг, пов'язаних технологічно з телекомунікаційними послугами (п. 1.2 Умов).
Умови є складовою частиною укладеного між Укртелекомом та Абонентом Договору (п. 1.4 Умов).
Згідно з пунктом 2 Умов терміни та визначення вживаються у такому значенні:
Абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі Укртелекому. За Договором Абонент може виступати як бізнес-абонент або замовник.
Абонентський номер - сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання Абонента в телекомунікаційній мережі, який присвоюється Абоненту Укртелекомом на підставі Договору. При цьому право власності на Абонентський номер Абоненту не передається.
Абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати Укртелеком для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.
Абонентська проводка - частина абонентської лінії зв'язку від кінцевого обладнання Споживача до кінцевих кабельних пристроїв розподільчої частини абонентської лінії (розподільчої коробки, кабельного ящика тощо).
Кредитно-авансова форма оплати - внесення Абонентом абонентної/щомісячної плати за телекомунікаційні послуги поточного розрахункового періоду до 20 числа цього періоду в розмірі не менш як розмір абонентної/щомісячної плати за попередній розрахунковий період. Оплата інших телекомунікаційних послуг (міжміські, міжнародні розмови тощо) понад обсяг послуг, який включено у абонентну/щомісячну плату, здійснюється на умовах наступної оплати.
Кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг Укртелекому. Кінцеве та/або інше обладнання Абонента, яке підключається до телекомунікаційної мережі Укртелекому і повинно мати виданий в установленому порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій та/або використання радіочастотного ресурсу та бути включеним до переліку технічних засобів, що можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, або Реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування, або застосування такого обладнання повинно бути погоджене з Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі Адміністрація Держспецзв'язку) в порядку, встановленому чинним законодавством.
Послуга з доступу до мережі Інтернет - забезпечення можливості з'єднання кінцевого обладнання Споживача з Інтернетом (всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами).
Послуга передавання даних - обмін даними між Кінцевим обладнанням Абонентів з використанням телекомунікаційних мереж.
Трафік - сукупність інформаційних сигналів (мова, аудіо, факсимільні сигнали, відео, дані в двійковій системі, а також сигнали управління, необхідні під час встановлення або завершення з'єднання), що передаються за допомогою 4 технічних засобів операторів, провайдерів телекомунікацій за визначений інтервал часу телекомунікаційною мережею, лінією або каналом зв'язку.
Згідно зі статтею 1 Закону "Про телекомунікації" терміни вживаються в такому значенні:
Інформаційна безпека телекомунікаційних мереж - здатність телекомунікаційних мереж забезпечувати захист від знищення, перекручення, блокування інформації, її несанкціонованого витоку або від порушення встановленого порядку її маршрутизації.
Послуга пропуску трафіка - телекомунікаційна послуга щодо здійснення термінації та/або транзиту трафіка, що надається оператором телекомунікацій іншим операторам.
Термінація трафіка - встановлення, підтримка фізичного та/або логічного з'єднання, пропуск трафіка між телекомунікаційною мережею, з якої надходить виклик або ініціюється з'єднання, та кінцевим обладнанням, до якого спрямовується виклик або ініціюється з'єднання.
Телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.
Транзит трафіка - встановлення, підтримка телекомунікаційною мережею оператора фізичного та/або логічного з'єднання, пропуск трафіка між двома іншими телекомунікаційними мережами.
За змістом підпунктів 4.2.8, 4.2.10, 4.2.11, 4.2.12 пункту 4.2 Умов абонент, серед іншого, зобов'язаний:
- не допускати дій, що можуть перешкоджати безпечній експлуатації телекомунікаційної мережі Укртелекому, підтримці цілісності та взаємодії телекомунікаційних мереж, захисту їх інформаційної безпеки, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам;
- не виконувати будь-яких дій (програмування, модернізацію, підключення до мережі будь-якого обладнання чи застосування інших технологій), які в сукупності або окремо можуть будь-яким чином вплинути на процес або результати тарифікації послуг чи на нормальне функціонування телекомунікаційних мереж, або призвести до будь-яких інших негативних наслідків як для Укртелекому, так і для інших споживачів;
- не використовувати технічних можливостей телекомунікаційної мережі Укртелекому з метою доступу до послуг для направлення на телекомунікаційну мережу Укртелекому трафіку з інших телекомунікаційних мереж, у тому числі мереж передавання даних;
- не використовувати будь-яких пристроїв для маршрутизації вхідних та/або вихідних викликів, у тому числі для надання послуг третім особам.
Пунктом 5.4 Умов передбачено, що у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної (кредитної) форми оплати рахунок за телекомунікаційні послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не передбачено договором.
Пунктом 5.5. Умов передбачено, що у разі здійснення розрахунків за отримані Послуги на умовах кредитно-авансової форми оплати - абонентна / щомісячна плата за телекомунікаційні послуги поточного розрахункового періоду вноситься Абонентом до 20 числа цього розрахункового періоду в розмірі не менше, як розмір абонентної / щомісячної плати за попередній розрахунковий період. Оплата інших телекомунікаційних послуг (міжміські, міжнародні розмови тощо) понад обсяг послуг, який включено у абонентну / щомісячну плату, здійснюється на умовах наступної оплати (згідно п. 5.4. цих Умов).
У разі затримки оплати за надані послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати (пп. 7.2.2 Умов).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладених між сторонами договору та додатків до нього, Угоди про надання послуг "Хмарна АТС", а також погоджених ними Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" відповідач набув з 05.12.2017 року можливість самостійно управляти за допомогою веб-інтерфейсу, доступного йому через Інтернет, послугою "Хмарна АТС", маючи при цьому доступ із телефонних номерів до міжнародних та міжміських телефонних дзвінків з оплатою їх в кредит.
Користування послугою "Хмарна АТС" допустиме з використанням логіна й пароля, самостійно відповідачем зміненого в порядку виконання обов'язку, передбаченого підпунктом 4.2.6 Угоди, після підключення його до послуги, а відтак відомого лише йому особисто.
Відповідно до висновку експерта № 17978/20544-20552 від 21.01.2021 року встановлено наступне:
- послугою "Хмарна АТС" по номерах: (057) 341-94- 70; (057) 341-94-71; (057) 341- 94-79; (057) 341-94-67; (057) 341-94-68; (057) 341-94-69; (057) 341-94-72; (057) 341-94-73; (057) 341-94-75; (057) 341-94-76 поза офісними приміщеннями будівлі за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 12 користуватися можливо;
- щодо несанкціонованого доступу судовий експерт не зміг встановити якусь конкретику та однозначно встановити факт зламу мережі або особу, яка це зробила (IP-адреси, МАС-адреси, унікальні ідентифікатори обладнання, будь-які інші дані щодо можливого зламу мережі);
- дані, які містяться у матеріалах господарської справи №922/2136/20 та у додаткових матеріалах встановлюють факт втручання в роботу телекомунікаційної системи IP "Хмарна АТС" сторонніх осіб - ймовірно шляхом "угадування коду" або використання чужого імені (пароля).
Дослідивши матеріали справи, суд констатує відсутність доказів неналежного виконання позивачем, як оператором, своїх законних обов'язків щодо недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж сторонніх осіб.
Крім того, відповідно до п. 6.3. Угоди Оператор не несе відповідальності за технічне обслуговування, сумісність і роботу будь-якого обладнання та програмного забезпечення, яке надано не ним.
Згідно з п. 6.5. Угоди Оператор не несе відповідальність за наслідки зловживань Бізнес-абонентом та третіми особами, які можуть виникнути при некоректному налаштуванні або недостатньому захисті обладнання Бізнес-абонента.
Пунктом 6.7. Угоди передбачено, що питання, не врегульовані цією угодою, регулюються положеннями договору та Умовами.
Відповідно до п. 4.2.23. Умов абонент зобов'язаний забезпечити збереження та захист інформації про параметри авторизації до послуг та/або обладнання та не розголошувати надані йому паролі і логіни доступу до Послуг та/або обладнання, періодично змінювати паролі, забезпечувати встановлення паролів належної складності, негайно повідомляти Укртелеком про втрату логіну чи паролю, а також про доступ сторонніх осіб до параметрів авторизації до послуг та/або обладнання.
Згідно з п. 4.2.30 Умов абонент зобов'язаний контролювати та відповідати за роботу кінцевого обладнання, оскільки воно має технічну можливість без відома абонента самостійно встановлювати з'єднання, і у такому випадку оплачувати ці отримані послуги.
Відповідно до п. 4.2.31 Умов абонент зобов'язаний вживати всі необхідні заходи щодо безпеки інформації, яка передається через мережу Інтернет, абонент зобов'язаний забезпечити захист безпеки інформації.
В силу п. 7.4 Умов абонент зобов'язується змінювати паролі доступу до послуг, наданих Укртелекомом, кожні 2 місяці та дотримуватись таких вимог до складності пароля:
- пароль має складатися не менше ніж з 8 символів;
- пароль має включати символи, набрані в різних регістрах;
- крім латинських букв, включати також цифри, розділові знаки та/або спеціальні символи (якщо це підтримує інтерфейс доступу);
- пароль не може бути вживаним словом із словника, сленгу, діалекту, жаргону;
- пароль не має містити персональної інформації (ім'я, адреса, дата народження, телефон тощо).
Відповідно до п. 7.5 Умов відповідальність за правильне підключення кінцевого обладнання та налагодження необхідного програмного забезпечення зі сторони абонента при самостійному підключенні несе абонент.
Згідно з п. 7.6.7 Умов абонент несе відповідальність і ризики за використання інформаційних ресурсів Інтернет.
Відповідно до п. 7,6.8 Умов абонент несе відповідальність за збереження та не розголошення інформації про надані йому або встановлені ним логіни та паролі до послуг чи обладнання у тому числі несе ризики настання шкоди чи понесення збитків від втрати чи повідомлення третім особам інформації про такі логіни та паролі.
В силу п. 7.7.2 Умов Укртелеком не несе відповідальності за роботу обладнання та захист програмного забезпечення, встановленого на персональному комп'ютері (кінцевому обладнанні) абонента (наприклад, за антивірусний захист).
Відповідно до п. 9.4 Умов, уклавши договір, абонент підтверджує, що він є поінформованим про те, що користування мережею Інтернет може бути небезпечним і що таке користування здійснюється на власний ризик абонента. Зокрема, абонент усвідомлює, що під час роботи у всесвітній мережі Інтернет до його кінцевого обладнання (персонального комп'ютера) можуть бути занесені програми-віруси, які ініціюють поза його бажанням міжнародні дзвінки або іншим чином втручаються у роботу його кінцевого обладнання, що матиме негативні наслідки для майна абонента, у тому числі у вигляді додаткових грошових зобов'язань. Для запобігання програмам вірусам абонент самостійно вживає заходи безпеки, самостійно несе відповідальність та ризики роботи в мережі Інтернет.
Таким чином, багаторазово і умовами Договору, який добровільно уклав відповідач, і Умовами, які є невід'ємною частиною договору, про що є обізнаним та на що добровільно погодився відповідач, відповідач був прямо та ясно попереджений і про ризики роботи в мережі Інтернет, і про існування програм-вірусів, які можуть ініціювати міжнародні дзвінки, і про обов'язок саме відповідача дбати про свою інформаційну безпеку та захист від третіх осіб, і про обов'язок саме відповідача оплатити всі отримані телекомунікаційні послуги навіть у разі проблем зі своєю інформаційною безпекою.
Відтак, саме на відповідача покладається забезпечення схоронності та безпечності доступу осіб до його SІP-обладнання та програмного забезпечення, а тому саме на нього покладаються й ризики та наслідки, пов'язані з термінацією міжнародного трафіку, а також обов'язок виконання прийнятих на себе зобов'язань з оплати послуг "Хмарна АТС".
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Суд зазначає, що фактичне надання позивачем телекомунікаційних послуг шляхом встановлення телефонного зв'язку з номерів відповідача із споживачами, розташованими на території інших держав, підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
При цьому, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з п.3 Правил несанкціоноване втручання в роботу та/або використання телекомунікаційних мереж - дії, що зафіксовані актом про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг і призвели до витоку, втрати, підробки, блокування, перекручення чи знищення інформації; порушення порядку маршрутизації трафіку голосової телефонії; отримання послуг безоплатно або за тарифами, нижчими від тих, що встановлені; розповсюдження комп'ютерних вірусів (шкідливих програмних засобів); рефайлу; аномальної інтенсивності викликів; непродуктивного трафіку; хибного або помилкового автовідповідача; зациклення трафіку; відмови в обслуговуванні.
В той же час, відповідачем не надано до матеріалів жодних належних документальних доказів складання або ініціювання складання, зокрема, передбаченого п.3 Правил акту з фіксуванням певних юридичних фактів щодо неправомірного втручання в телекомунікаційну мережу, а також інших відомостей щодо настання відповідних юридичних наслідків (звернення до правоохоронних органів, притягнення до відповідальності винних осіб, тощо).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 року №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
З урахуванням наведеного та зважаючи на встановлені у справі обставини, суд зазначає, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами підставність та обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 524427,50 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 524427,50 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Водночас суд зауважує, що у разі звернення відповідача до правоохоронних органів та виявлення під час кримінального розслідування несанкціонованого втручання в телекомунікаційну мережу та встановлення осіб, з вини яких таке втручання відбулось, відповідач не позбавлений права звернутись до таких осіб з відповідним позовом про відшкодування збитків.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 738,67 грн. та пеню в сумі 1969,79 грн.
За приписом ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно з п.6.1. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та Умов Укртелекому.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про телекомунікації", п.7.6.1 та 7.6.2 Умов надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
На підставі вказаного пункту договору та норм права позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року в сумі 1969,79 грн.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що вимога про стягнення пені в суму 1969,79 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що вимога про стягнення 3% річних у сумі 738,67 грн. за період з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, з огляду на висновки суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.
На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 232 Господарського кодексу України, ст.63 Закону України "Про телекомунікації", керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд - 2" (ідентифікаційний код: 25614660; вул. Свободи 7/9, м. Харків, 61002) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (ідентифікаційний код: 01270351; вул. Космічна, 12, м. Харків, 61145) основний борг у сумі 524427,50 грн., 3% річних у сумі 738,67 грн., пеню в сумі 1969,79 грн. та судовий збір у сумі 7907,04 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.04.2021 року.
Суддя О.В. Смірнова