"07" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1769/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Бондаренко І.О. за довіреністю;
Від третіх осіб: Черкес В.О. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс „Курортний" до Одеської міської ради, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс „Курортний" (далі по тексту - ТОВ „Комплекс „Курортний") звернулось до господарського суду із позовною заявою до Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 19.08.2004р., шляхом відновлення проїзду та демонтажу паркану, залізних воріт та трансформаторної підстанції, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; зобов'язання відповідача демонтувати паркан, залізні ворота та трансформаторну підстанцію, встановлені на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з боку будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані фактом розміщення спірних об'єктів в тому числі у межах земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача на умовах оренди, що має наслідком неможливість вільного доступу позивача до орендованої земельної ділянки.
Ухвалою суду від 08.07.2020р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.08.2020р. до участі у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 ).
Одеська міська рада заперечувала проти задоволення заявлених позивачем вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Так, відповідачем було зазначено, що ТОВ „Комплекс „Курортний" взагалі не виступає орендарем земельної ділянки, вимога про усунення перешкод у користуванні якою була заявлена у межах даної справи, що свідчить про недоведеність позивачем факту порушення його прав. Крім того, Одеською міською радою було зазначено, що у поданій до суду позовній заяві ТОВ „Комплекс „Курортний" взагалі не було наведено нормативного обґрунтування бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні контрольних функцій у спірних відносинах. Посилаючись на недоведеність позивачем факту вжиття з боку відповідача будь-яких заходів, які створюють перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зокрема, розміщення паркану, залізних воріт та трансформаторної підстанції, Одеською міською радою було наголошено про необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ „Комплекс „Курортний" позовних вимог.
Третіми особами у поданих до суду письмових поясненнях було підтримано доводи відповідача про недоведеність позивачем факту порушення його прав у зв'язку з закінченням строку користування земельною ділянкою, вимога про усунення перешкод у користуванні якою була заявлена ТОВ „Комплекс „Курортний".
Ухвалою суду від 07.09.2020р. провадження у даній було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/3310/19 за позовом ТОВ „Комплекс „Курортний" до Одеської міської ради, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про внесення змін до договору оренди землі.
Ухвалою суду від 20.10.2020р. провадження по даній справі було поновлено згідно вимог ст. 230 ГПК України.
Ухвалою від 18.11.2020р. судом було призначено по даній справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021р. ухвалу від 18.11.2020р. про призначення експертизи та зупинення провадження було скасовано, справу №916/1769/20 направлено до господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою від 11.03.2021р. судом було поновлено провадження по даній справі із призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою від 22.03.2021р. судом було відмовлено ТОВ „Комплекс „Курортний" у задоволенні клопотання про залучення до участі у справу співвідповідача.
Ухвалою від 22.03.2021р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2021р. о 15:30 год.
07.04.2021р. до господарського суду від представника ТОВ „Комплекс „Курортний" адвоката Глиняної Г.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 07.04.2021р. о 15:30 год. для розгляду справи по суті, на іншу дату. В обґрунтування поданого клопотання представник позивача посилається на неможливість брати участь у судовому засіданні, призначеному на 07.04.2021р. у зв'язку із перебуванням останньої на лікарняному. При цьому, представником позивача наголошено про обов'язковість її участі при розгляді справи по суті з огляду на постійну участь в даному процесі та обізнаністю з матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ „Комплекс „Курортний" представляло два адвоката - Глиняна Г.В. та Середа В.Ю., які обоє брали участь у судових засіданнях, які відбулись 18.03.2021р. та 22.03.2021р. З наявних в матеріалах справи листів, наданих органами місцевого самоврядування у відповідь на адвокатські запити вбачається, що кожний із представників бере активну участь у захисті прав ТОВ „Комплекс „Курортний", а, отже, у повній мірі може представляти інтереси позивача у даному судовому процесі. При цьому, представник позивача адвокат Середа В.Ю. у судове засідання, призначене на 07.04.2021р. для розгляду справи по суті не з'явилася, будь-яких клопотань або заяв з цього приводу від зазначеної особи до суду не надходило.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги заперечення представника третіх осіб проти задоволення заявленого представником ТОВ „Комплекс „Курортний" адвокатом Глиняною Г.В. клопотання, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, господарським судом було відмовлено у задоволенні заявленого клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
19.08.2004р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ЗАТ ,,Валентина" (Орендар) було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеської міської ради Криворотенко Л.І. та зареєстрований в реєстрі за №8491, відповідно до п. п. 1,1 2.1 якого Орендодавець передає у строкове платне користування Орендаря земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 29 273,00 кв. м., а саме: земельна ділянка, площею 25 250 кв. м., - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд курсової бази; земельна ділянка, площею 3088,00 кв. м., - для улаштування запроектованої вулиці; земельна ділянка, площею 935,00 кв. м., - для організації проїзду.
Згідно з п. 3.1 договору оренди землі від 19.08.2004р. строк користування Орендарем земельною ділянкою, площею 25 250 кв. м., складає 50 років; строк користування земельною ділянкою, площею 3088,00 кв. м., та ділянкою, площею 935,00 кв. м., складає 5 років.
29.09.2004р. між Одеською міською радою та ЗАТ ,,Валентина" було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору оренди землі від 19.08.2004р.
Листом №01-18/1205-04 від 04.07.2012р. Одеським міським управлінням земельних ресурсів із посиланням на умовами договору оренди землі від 19.08.2004р. було повідомлено ТОВ "Комплекс "Курортний" про необхідність повернення Одеській міській раді земельних ділянок, площею 3088,00 кв. м. та площею 935,00 кв. м.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2012р. по справі №5017/2584/2012 позовні вимоги ТОВ "Комплекс "Курортний" до Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради було задоволено, визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 19.08.2004р. про поновлення строку дії вказаного договору в частині оренди земельних ділянок площею 3088 кв.м. та 935 кв.м., що знаходяться за адресою: місто АДРЕСА_1, в редакції, яка підписана позивачем, на строк до 19.08.2014р.; зобов'язано Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради зареєструвати у встановленому законом порядку додаткову угоду до договору оренди землі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. по справі №5017/2584/2012 рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2012р. було скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відповідно до п. 1 Статуту ТОВ „Комплекс „Курортний", затвердженого рішенням загальних зборів, яке оформлено протоколом №27/1 від 27.04.2017р., ТОВ „Комплекс „Курортний" створено шляхом реорганізації ЗАТ „Валентина" у ТОВ „Комплекс „Курортний" та є його правонаступником.
10.01.2020р. обслуговуючим кооперативом дачно-будівельним кооперативом "Берег" (далі по тексту - ОК ДБК "Берег") було подано до КП „Одестранспарксервіс" заяву про виготовлення схеми розміщення паркування транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1/2.
05.05.2020р. між КП „Одестранспарксервіс" та ОК ДБК "Берег" було укладено договір балансоутримання місць для паркування №20/П-СЛ-2020/03-01, відповідно до п. 1.1 якого ОК ДБК "Берег" було надано право організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (майданчик для паркування) загальною площею 82,50 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
01.06.2020р. інженером-геодезистом Маріновим О.Л. на замовлення ТОВ „Комплекс „Курортний" було складено технічний звіт про виконання топографо-геодезичних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . З пояснювальної записки до технічного звіту вбачається, що топографо-геодезичні роботи були виконані інженером на земельній ділянці, загальною площею 2,9273 га, яка була надана ЗАТ ,,Валентина" у користуванні згідно договору оренди землі від 19.08.2004р.
З інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.06.2020р. вбачається, що земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:51:003:0082), загальною площею 0,0935 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить до земель комунальної власності; земельна ділянка виділена для організації проїзду.
Крім того, з інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.06.2020р. вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 При цьому, з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що за вказаними адресами розташовані об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належать третім особам.
Листом №01-15/2084 від 12.06.2020р. Департаментом архітектури та містобудування у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ „Комплекс „Курортний" було повідомлено, що дозволи та погодження на встановлення металевих воріт, шлагбауму на вказаній у запиті ділянці не видавались; інформація щодо власника або балансоутримувача трансформаторної підстанції відсутня.
Листом №201/33/03-2486 від 16.06.2020р. АТ „Одесаобленерго" у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ „Комплекс „Курортний" було повідомлено, що АТ „Одесаобленерго" не виступає балансоутримувачем трансформаторної підстанції, яка знаходиться з боку вул. Гагарінське плато та по АДРЕСА_1.
Листом №01-13/357/1-вих від 17.06.2020р. Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ „Комплекс „Курортний" було повідомлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 82,5 км. кв. на 4 м/місця, включена до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5286-VI (із змінами); схема проекту розміщення майданчика для паркування транспортних засобів погоджена у встановленому порядку. Крім того, адміністрацією було повідомлено, що згідно інформації КП ЖКС "Фонтанський" трансформаторна підстанція № 6070 встановлена для електропостачання котеджів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. по справі №916/3310/19, яке 06.10.2020р. набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ТОВ „Комплекс „Курортний" до Одеської міської ради, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про внесення змін до договору оренди землі шляхом викладення п.3.1 договору оренди землі від 19.08.2004р. в редакції позивача було відмовлено.
Рішенням Одеської міської ради №6455-VII від 16.09.2020р. земельна ділянка, площею 0,0935 га (кадастровий номер - 5110137500:51:003:0082) була віднесена до земель загального користування, цільове призначення - К.18.00 землі загального користування.
Листом №01-13/4279 від 20.10.2020р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було повідомлено ТОВ „Комплекс „Курортний" про прийняте Одеською міською радою рішення №6455-VII від 16.09.2020р. про віднесення земельної ділянки площею 0,0935 га (кадастровий номер - 5110137500:51:003:0082) до земель загального користування, що має наслідком необхідність вжиття позивачем заходів щодо демонтажу воріт, які перешкоджають доступу до земельної ділянки.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №243872824 від 10.02.2021р. вбачається, що 16.11.2020р. за ОК ДБК "Берег" було зареєстровано право власності на громадський будинок, загальною площею 12 кв. м., який складається із будинку охорони, трансформаторної, огорожі №1,2 та мостіння, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом №128/05-10 від 16.11.2020р. КП „Одестранспарксервіс" у відповідь на адвокатський запит Середи В.Ю. , яка є представником позивача, було повідомлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , включена до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси. Крім того, з вказаного листа вбачається, що 05.05.2020р. між КП „Одестранспарксервіс" та ОК ДБК "Берег" було укладено договір балансоутримання місць для паркування №20/П-СЛ-2020/03-01, за умовами якого кооперативу було надано право організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (майданчик для паркування) загальною площею 82,50 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом №01-15/501к від 25.11.2020р. Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради у відповідь на адвокатський запит Середи В.Ю. було надано ортофотоплан на геодезичній основі та топографічну підоснову щодо об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом №01-18/15901599-09-04 від 27.01.2021р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради у відповідь на звернення ТОВ „Комплекс „Курортний" щодо самовільного зайняття земельної ділянки загального користування площею 0,0935 га (кадастровий номер 5110137500:51:003:0082), яка раніше перебувала у користуванні позивача на підставі договору оренди, було повідомлено про укладення 05.05.2020р. між КП „Одестранспарксервіс" та ОК ДБК "Берег" договору балансоутримання місць для паркування. Крім того, Департаментом було повідомлено, що в'їзні ворота з боку вул. Гагарінського плато на дату укладання вказаного договору були встановлені та, в подальшому, відображені на схемі розміщення майданчика для паркування транспортних засобів.
Листом №101/07/03-1086 від 25.02.2021р. АТ „ДТЕК Одеські електромережі" у відповідь на адвокатський запит Середи В.Ю. , яка є представником позивача, було повідомлено, що трансформаторна підстанція №6070 не перебуває у власності АТ „ДТЕК Одеські електромережі"; будівництво і приєднання вказаної підстанції до електромереж було здійснено на підставі технічних умов №1003/П-7 від 20.12.2004р. та висновку №16 від 24.01.2007р. про виконання технічних умов, виданих голові ДБК „Берег".
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Одеської міської ради із позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії, ТОВ „Комплекс „Курортний" було наголошено, що після отримання дозволу на виконання будівельних робіт позивачем було з'ясовано, що на орендованій ним земельній ділянці встановлена огорожа (паркан) та трансформаторна підстанція, які перешкоджають товариству використовувати земельну ділянку у господарській діяльності. Крім того, позивачем було наголошено, що на проїзді до ділянки встановлені залізні ворота, в результаті чого позивач не має доступу до земельної ділянки з боку вул. Гагарінське плато. Викладені обставини, а також посилання на відсутність рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи користування будь-яких осіб, на наявність у відповідача контрольної функції у сфері землекористування, стали підставою для звернення ТОВ „Комплекс „Курортний" до суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних та зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 19.08.2004р. між Одеською міською радою та ЗАТ ,,Валентина", правонаступником прав та обов'язків якого виступає ТОВ „Комплекс „Курортний", було укладено договір оренди земельної ділянки, загальна площа якої складає 29 273,00 кв. м. При цьому, станом на момент вирішення даного спору у користуванні позивача згідно умов договору оренди від 19.08.2004р. знаходиться земельна ділянка, площа якої складає 25 250 кв. м., яка була надана позивачу для експлуатації та обслуговування будівель та споруд курсової бази.
Частиною 1 ст. 27 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Положеннями 395 ЦК України встановлено, що речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Враховуючи вимоги ст. 27 Закону України „Про оренду землі", ст. 396 ЦК України, господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ „Комплекс „Курортний", як особи, яка має речове право на майно, одержане за договором оренди, на захист своїх прав нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності, у відповідності до положень глави 29 ЦК України, якою врегульовано порядок та підстави захисту права власності.
Можливість захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння передбачена ст. 391 Цивільного кодексу України відповідно до приписів якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (так званий негаторний позов).
При цьому, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що особливістю негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019р. по справі № 522/1029/18 дійшла висновку, що однією з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.
З огляду на викладене господарський суд доходить висновку, що для захисту судом права власності шляхом усунення перешкод у користуванні майном необхідно встановити факт приналежності позивачу майна на праві власності або на підставі іншого речового права, створення відповідачем перешкод у користуванні майном, а також відсутність між сторонами договірних відносин.
Як зазначалось вище по тексту рішення, у користуванні ТОВ „Комплекс „Курортний" на підставі укладеного з відповідачем договору оренди землі від 19.08.2004р. знаходиться земельна ділянка, загальною площею 25 250 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Викладене, з урахуванням змісту заявлених позовних вимог, дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність між сторонами по справі договірних відносин, що виключає можливість застосування обраного позивачем способу захисту.
Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження встановлення Одеською міською радою огорожі, воріт та трансформаторної підстанція на орендованій позивачем земельній ділянці. При цьому, наданий ТОВ „Комплекс „Курортний" технічний звіт про виконання топографо-геодезичних робіт за адресою: АДРЕСА_1, судом оцінюється критично, оскільки інженером було виконано геодезичні роботи, в тому числі, на земельних ділянках, площею 0,3088 га та 0,0935 га, право оренди позивача на які було припинено.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи обрання позивачем речово-правового способу захисту порушених прав при зверненні до суду із вимогою про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, який не підлягає застосуванню з огляду на наявність між ТОВ „Комплекс „Курортний" та Одеською міською радою договірних правовідносин, а також враховуючи недоведеність позивачем факту вжиття відповідачем взагалі будь-яких заходів, які мають наслідком неможливість використання позивачем орендованої земельної ділянки, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ „Комплекс „Курортний" до Одеської міської ради позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 19.08.2004р.
Враховуючи правову позицію відповідача та третіх осіб, якими в процесі вирішення спору неодноразово було наголошено про звернення ТОВ „Комплекс „Курортний" до суду із вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, площа якою складає 935 кв. м., відносно якої у позивача припинено право оренди, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З наданої ТОВ „Комплекс „Курортний" інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.06.2020р. вбачається, що земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:51:003:0082), загальною площею 0,0935 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить до земель комунальної власності; земельна ділянка виділена для організації проїзду. При цьому, на підставі рішення Одеської міської ради №6455-VII від 16.09.2020р. вказана земельна ділянка була віднесена до земель загального користування.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви ТОВ „Комплекс „Курортний" просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 19.08.2004р. При цьому, будь-якого правового обґрунтування на підтвердження наявності у ТОВ „Комплекс „Курортний" права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:51:003:0082), загальною площею 0,0935 га, у позовній заяві не наведено.
Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про відсутність правових підстав для дослідження у межах даної справи питання правомірності розпорядження Одеською міською радою земельною ділянкою, площа якої складає 0,0935 га, та проведення державної реєстрації права власності за ОК ДБК "Берег" на нерухоме майно (будинок охорони, трансформаторну, огорожі №1,2, мостіння), якому присвоєно адресу АДРЕСА_3, оскільки дослідження вказаних питань не входить до предмета доказування у межах даної справи з огляду на припинення права оренди позивача на зазначену земельну ділянку.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс „Курортний" до Одеської міської ради позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 19.08.2004р., шляхом відновлення проїзду та демонтажу паркану, залізних воріт та трансформаторної підстанції, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3; зобов'язання відповідача демонтувати паркан, залізні ворота та трансформаторну підстанцію, встановлені на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з боку будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 квітня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна