13.04.2021р. Справа№ 914/2843/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства Міністерства Оборони України “Київське управління механізації і будівництва”, м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західтрансбуд”, м.Львів
про стягнення заборгованості.
Ціна позову - 502480,17грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не викликався
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Державного підприємства Міністерства Оборони України «Київське управління механізації і будівництва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» про стягнення заборгованості в сумі 502480,17грн., з якої 470599,41грн. - основний борг, 22761,96грн. - пеня, 5644,34грн. - 3% річних, 3474,10грн. - інфляційні втрати.
Підставою звернення із даним позовом є невиконання відповідачем свого зобов'язання на виконання умов договору суборенди обладнання №01/11 від 01.11.2017р. модульного асфальто-бетонного заводу «Ammann Global - 160» за адресою м.Київ, вул.Бориспільська, 181 щодо оплати грошових коштів.
Хід розгляду справи викладений в попередніх ухвалах суду.
Ухвалою суду від 23.02.2021р. закрито підготовче провадження. З метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, розумність строку, ухвалою суду від 23.03.2021р. відкладено розгляд справи на 13.04.2021 року.
В судове засідання 13.04.2021р. позивач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов'язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема позивача, за адресою зазначеною у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ та у позовній заяві, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал суду, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413821412, згідно із відстеженням поштового відправлення за вказаним номером на офіційному сайті АТ “Укрпошта” поштова кореспонденція отримана адресатом (позивачем).
13.04.2021р. відповідачем подано клопотання за вх.№68872/21 від 13.04.2021р. про повернення до стадії підготовчого провадження та долучення до матеріалів справи документів згідно додатків.
В судове засідання 13.04.2021р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи, зокрема відповідачу надіслано ухвалу суду від 23.03.2021р. поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві, договорі та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал суду, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413821498.
Згідно із ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Так, за загальним правилом та приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом з тим, ч. 3 ст. 30 ГПК України, встановлено виключну підсудність справ, що виникають зі спорів щодо нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.
За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно із положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як вбачається із умов спірного договору суборенди №01/11 від 01.11.2017р. предметом даного договору є надання в суборенду за місцем розташування обладнання модульного асфальто-бетонного заводу «Ammann Global - 160» для використання за призначенням за адресою: вул.Бориспільська, 181, у Дарницькому районі м.Києва (п.1.3. договору). Тобто предметом договору суборенди є об'єкти розташовані у м.Києві, вул.Бориспільська, 181, переміщення яких відповідно до ст.181 ЦК України є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові від 16.02.2021р. у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду вказує, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Суд зазначає, що даний спір безпосередньо стосується прав та обов'язків сторін що виникли із оренди обладнання модульного асфальто-бетонного заводу «Ammann Global - 160», що розташований у м.Київ, вул.Бориспільська, 181, переміщення якого відповідно до ст.181 ЦК України, є неможливим без його знецінення і зміни його призначення, та предметом спору є стягнення заборгованості з відповідача зі сплати орендної плати за неналежне виконання договору суборенди за місцем розташування обладнання №01/11 від 01.11.2017р. модульного асфальто-бетонного заводу «Ammann Global - 160», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська, 181.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищезазначене, правову позицію викладену у постанові від 16.02.2021р. Великої Палати Верховного Суду у справі №911/2390/18 щодо порядку застосування правової норми викладеної у ч.3 ст.30 ГПК України, та те, що місцезнаходженням майна, з приводу якого виник спір, є м.Київ, вул.Бориспільська, 181, відтак, справа підлягає передачі за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Справу №914/2843/20 за позовом Державного підприємства Міністерства Оборони України «Київське управління механізації і будівництва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» про стягнення заборгованості за договором суборенди №01/11 від 01.11.2017р. передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 44-в).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку і строки передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку і строки визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.В. Іванчук