вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/336/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-а, код 21642228)
до
комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарська центральна аптека № 7» (09300, Київська обл., Володарський р-н, смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 19, код 01977961)
про стягнення 58373,19 гривень
01.02.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-фарм, ЛТД» (далі по тексту - СП «Оптіма-фарм»/позивач) про стягнення з комунального підприємства «Володарська центральна районна аптека № 7» (далі по тексту - КП «Володарська центральна районна аптека № 7»/відповідач) заборгованості за договором поставки від 23.08.2020 № 3423 в розмірі 58373,19 гривень, з яких: 48644,32 гривень основний борг, 9728,87 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору поставки від 23.08.2020 № 3423 відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 48644,32 гривень, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 9728,87 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2021 позовну заяву ТОВ СП «Оптіма-Фарм» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/336/21. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Судом встановлено, що згідно відомостей АТ «Укрпошта», розміщених на офіційному сайті (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), поштове відправлення за номером 0103276797321, яким суд скеровував відповідачу копію ухвали від 03.02.2021 про відкриття провадження у справі № 911/336/21, було вручено останньому - 09.02.2021.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, проте процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
Водночас, з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що в перебігу розгляду справи відповідачем здійснено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, 02.03.2021 внесено інформацію про зміну найменування відповідача у справі - комунального підприємства «Володарська центральна районна аптека № 7» на комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарська центральна аптека № 7» (код 01977961).
Відтак, з огляду на викладене вище, подальший розгляд справи № 911/336/21 здійснюється із врахуванням відповідних змін внесених 02.03.2021 до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо найменування відповідача.
Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23.08.2020 СП «Оптіма-фарм» (постачальник) та КП «Володарська центральна районна аптека № 7» (покупець) укладено договір поставки № 3423 (далі - договір), відповідно до умов якого:
- постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною (пункт 1.1.);
- предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення, предмети та засоби особистої гігієни, косметичні засоби, функціональні харчові продукти, дієтичні добавки та інші товари, які мають право відповідно до законодавства придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (пункт. 1.2.);
- загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних у підписаних видаткових накладних на передачу товару (пункт 2.2.);
- право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцеві (п. 4.1 договору);
- загальна сума по договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до даного договору (пункт 5.4.);
- оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні замовлення на поставку (пункт 6.1.);
- при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим (пункт 6.2.);
- при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором шляхом попередньої оплати, така оплата має бути здійснена протягом 2-х банківських днів з дня отримання покупцем рахунку-фактури (пункт 6.3.);
- за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати (пункт 10.4.).
Так, на виконання укладеного сторонами договору постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 48922,07 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, які підписані обома сторонами та скріплені печатками, а саме:
- від 18.11.2020 № 27525794 на суму 337,05 гривень, оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу, дата оплати за вказаною накладною визначена - 04.01.2021;
- від 03.12.2020 № 27662449 на суму 1059,46 гривень, оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу, дата оплати за вказаною накладною визначена - 17.12.2020;
- від 03.12.2020 № 27662451 на суму 40737,44 гривень, оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу, дата оплати за вказаною накладною визначена - 17.12.2020;
- від 03.12.2020 № 27662452 на суму 459,61 гривень, оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу, дата оплати за вказаною накладною визначена - 17.12.2020;
- від 07.12.2020 № 27684934 на суму 6013,33 гривень, оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу, дата оплати за вказаною накладною визначена - 21.12.2020;
- від 19.12.2020 № 27801360 на суму 315,18 гривень, оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу, дата оплати за вказаною накладною визначена - 18.01.2021.
Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати отриманого ним товару в повному обсязі не виконав та станом на день звернення до суду із розглядуваним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений відповідачем товар становить 48644,32 гривень.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом пунктом 6.2. договору визначено, що при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній.
Згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних поставка товару покупцю здійснювалась на умовах відстрочення платежу, на строк, який визначено у кожній видатковій накладній окремо.
Водночас, судом встановлено, що визначені у видаткових накладних строки для здійснення оплати покупцем отриманого товару є такими, що настали.
Однак, матеріали справи не містять доказів виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті отриманого товару за видатковими накладними.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за отриманий товар у повному обсязі не надав, заперечень щодо факту отримання товару не висловив, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару також не надано.
Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 48644,32 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.
Щодо вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 9728,87 гривень.
За змістом пункту 10.4. договору за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.
У відповідності до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч. 1). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2).
Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України конкретизовано визначений статями 536 та 693 цього Кодексу обов'язок покупця сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами з визначенням додаткового зобов'язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на таке обмеження законодавця щодо розміру трьох процентів річних, суд зазначає що частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачена можливість визначення розміру процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, та обмеження свободи сторін в укладенні договору на предмет визначення іншої методики нарахування процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами згідно із статями 693, 536, 625 Цивільного кодексу України.
Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18.
Отже, законодавством передбачено можливість визначення розміру процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, згідно із статями 693, 536, 625 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з умов п. 10.4. договору встановлений сторонами спосіб та порядок обчислення процентів за користування чужими грошовими коштами підпадає під визначення штрафу.
За таких обставин, суд встановиши дійсну правову природу цієї вимоги та перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми вважає, що така є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, не зважаючи на неправильне позивачем визначення її правової природи.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарська центральна аптека № 7» на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-фарм, ЛТД» 48644,32 гривень основного боргу та 9728,87 гривень штрафу.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарська центральна аптека № 7» (09300, Київська обл., Володарський р-н, смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 19, код 01977961) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-а, код 21642228) 48644,32 гривень основного боргу, 9728,87 гривень штрафу та 2270,00 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2021.
Суддя Р.М. Колесник