Справа № 629/1922/21
Провадження № 1-кс/629/374/21
15 квітня 2021 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню за №12021221110000090 від 13.04.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Горлівка Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, -
встановив:
Старший слідчий Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 15.04.2021 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України.
Підставами для застосування запобіжного заходу слідчий вказує, що 12.04.2021 неповнолітній ОСОБА_7 розпивав алкогольні напої зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , після чого близько 00-30 год. 13.04.2021 вийшли на АДРЕСА_3 , де побачили раніше не знайомого їм ОСОБА_8 , неповнолітній ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з корисливого мотиву, з метою наживи, маючи прямий умисел на напад з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_8 , поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання тілесних ушкоджень та майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки, в область щелепи зліва ОСОБА_8 , від яких останній впав на асфальт, після чого неповнолітній ОСОБА_7 наніс ОСОБА_8 , лежачому на землі, удари ногами в область голови та тулубу, тим самим подавляючи волю останнього до супротиву. Побачивши, що ОСОБА_8 лежить на землі та не чинить опору, неповнолітній ОСОБА_7 з кишені штанів останнього дістав мобільний телефон марки «Apple iPhone XR 64 Gb», чим спричинив майнову шкоду ОСОБА_8 на суму 14500 гривень.
Дане кримінальне правопорушення внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2021 за №12021221110000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України.
13.04.2021, згідно ст.208 КПК України, ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення о 17-30 год., протокол №20/86 та доставлений до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області.
За даним фактом 14.04.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України.
Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрюваного ОСОБА_4 , який свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав частково, що наносив удари потерпілому, однак про те, що телефон забрав його брат, дізнався згодом, після чого телефон його брат викинув, заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запропонованого слідчим та прокурором, вислухавши думку захисника ОСОБА_5 яка наполягала на застосуванні до її підзахисного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній вчинив умисний корисливий кримінальний злочин, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, враховуючи встановлені існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України: вірогідність переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, який було вчинено у групі з неповнолітнім, що останній є внутрішньо-переміщеною особою і власного житла не має, відсутність постійного місця роботи, вважаю, що застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 вигляді тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванні або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а тому розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 не визначає.
Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться підозрюваним та захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі.
При цьому, суд враховує, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст.177,182,183,369-372,395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12021221110000090 від 13.04.2021, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 11.06.2021.
Розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 не визначати.
В задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 .
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1