Житомирський апеляційний суд
Справа №274/545/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 72 КК України Доповідач ОСОБА_2
12 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали провадження № 274/545/21 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, -
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою зарахувати йому у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 22.06.2014 року по 04.08.2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2014 року. Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, постановленою без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення з 22.06.2014р. по 04.08.2014р. у строк покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_7 засуджений 17 січня 2018 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, а строк покарання обраховується з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили, то ОСОБА_7 зараховано у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 21.01.17р. до 24.01.17р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_7 було застосовано у виді застави, а 05.04.2018 року його було затримано як засудженого на виконання вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2018р., тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення за попереднім вироком.
Засуджений ОСОБА_7 просив провадити апеляційний розгляд без його присутності.
Заслухавши доповідача, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 засуджений та відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2018 року за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі: строк покарання обраховується з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили. Зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з 21.01.2017 року до 24.01.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді застави - залишено без зміни. Вказаний вирок набрав законної сили 17.02.2018 року (а.п. 10-11).
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2014 року ОСОБА_7 було засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, невідбута частина покарання за вказаним вироком частково приєднана до покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2018 року, за яким в даний час відбуває покарання засуджений ОСОБА_7 ..
Відповідно до положень ст. 72 ч.5 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Так, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2018 року ОСОБА_7 зараховано у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 21.01.2017 року до 24.01.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що відповідає вимогам ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 18.05.2017 року №2046-VIII.
Попереднє ув'язнення в період з 22.06.2014 року по 04.08.2014 року в межах даного кримінального провадження (за яким відбуває покарання засуджений), не застосовувалося.
Таким чином, доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення з 22.06.2014 року по 04.08.2014 року у строк покарання, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки зазначений строк не є строком попереднього ув'язнення в межах кримінального провадження, за яким останній відбуває покарання та не підлягає зарахуванню у строк відбування покарання згідно правил ч.5 ст.72 КК України в редакції 26.11.2015 року.
На підставі викладеного, ухвала суду щодо ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: