Справа № 2-2631/03
Провадження № 4-с/0274/11/21
13.04.2021 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_2 -
До Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла скарга ОСОБА_1 , у якій вона просить визнати протиправними дії державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цахло О.А., щодо безпідставного, на її думку, винесення 04.11.2020 року постанови про закінчення виконавчого провадження №53198110. Скаржниця не погоджується з вищезазначеною постановою, та вважає, що державний виконавець формально підійшов до примусового виконання рішення та не вчинив всіх необхідних дій для фактичного виконання рішення.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, а у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Як роз'яснив пленум ВССУ у п. 16 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
В поданій скарзі ОСОБА_1 зазначає, що про порушення своїх прав, як сторони виконавчого провадження, дізналася 09.01.2021 року, після отримання копії постанови державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цахло О.А. від 04.11.2020 року про закінчення виконавчого провадження. На момент звернення до суду із даною скаргою - 12.04.2021 року, ОСОБА_1 було пропущено, визначений ст. 449 ЦПК України, процесуальний строк звернення до суду зі скаргою на дії державних виконавців.
Згідно із ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк,встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, до клопотання про поновлення пропущеного строку ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Як зазначає у своїй скарзі ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови державного виконавця вона отримала 09.01.2021 року. Оскільки з 08.01.2021 року по 05.02.2021 року в неї хворіла дитина, тому вона не мала можливості оскаржити зазначену постанову вчасно. Зі скаргою до суду звернулася 15.02.2021 року. Ухвалою від 16.02.2021 року їй повернуто скаргу без розгляду, копію даної ухвали нею отримано - 18.03.2021 року. 25.03.2021 року вона повторно подала скаргу, однак ухвалою суду від 08.04.2021 року скаргу їй повернуто без розгляду. На підтвердження зазначених обставин скаржницею надано копії конвертів, однак спосіб їх виготовлення не дає можливості ознайомитися із даними, які вони містять. Також до матеріалів скарги подано довідку від 10.02.2021 року про те, що ОСОБА_3 , 2012 р.н. хворіла з 08.01.2021 року по 05.02.2021 року та потребувала догляду матері. Однак встановити належність та допустимість зазначеного доказу неможливо, оскільки не зрозуміло якою установою чи лікарем її видано, абмулаторно чи стаціонарно приходила дитина лікування. Також ОСОБА_1 взагалі не обґрунтовано пропущений строк звернення до суду з 05.02.2021 року по 15.02.2021 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в клопотанні відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували поважність пропуску строку на оскарження дій державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цахло О.А., а тому в задоволені клопотання слід відмовити, а скаргу залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 126,127, 260,447-449 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цахло О.А - відмовити.
Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_2 , залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М.Вдовиченко