справа № 274/2427/21 провадження № 1-кс/0274/605/21
Іменем України
13.04.2021 року м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12021060480000183 від 13.04.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна,-
13.04.2021 р. слідча СВ Бердичівського РВП ОСОБА_3 звернулася в суд із зазначеним клопотанням, відповідно до якого просить накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним, а саме: на ніж, чоловічу куртку чорного кольору, ватні тампони із змивами речовини бурого кольору, простирадло, просочене речовиною бурого кольору.
В обґрунтування клопотання слідча вказала, що 13.04.2021 р. приблизно о 04 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , діючи з метою умисного протиправного заподіяння смерті своєму брату ОСОБА_6 , наніс останньому близько 13 ударів ножем в область грудної клітини, проте не довів свій злочинний умисел до кінця з причини, що не залежали від його волі, так як його дії були зупинені матір"ю ОСОБА_7 .
По даному факту слідчим відділенням Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області 13.04.2021 р. відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060480000183 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
13.04.2021 р. під час проведення огляду місця події в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: в ванній кімнаті під ванною ніж, який складається із клинка і руків'я, клинок довжиною 185 мм, шириною 24 мм, поверхня клинка вкрита плямами бурого кольору, руків'я площате чорного кольору, ззовні огорнуте синьою ізоляційною стрічкою, загальна довжина ножа 305 мм. В житловій кімнаті №3 на підлозі виявлено чоловічу куртку чорного кольору, куртка з правої сторони, а також на задніх поверхнях просочена речовиною. Під час огляду дверей, які ведуть до житлової кімнати №4, на поверхні було виявлено мазки речовини бурого кольору. Із поверхні дверей було проведено змив на марлевий тампон та поміщено до паперового конверту. В даній кімнаті по ліву сторону знаходиться односпальне ліжко, яке застелено простирадлом, дане простирадло просочене речовиною бурого кольору. Зазначені речі поміщені до спецпакетів та вилучені до Бердичівського РВП.
Відповідно до вимог ст.ст. 167-168 КПК України вказане вилучене майно являється тимчасово вилученим.
Слідча зазначає, що ніж, чоловіча куртка чорного кольору, мазки речовини бурого кольору, простирадло, просочене речовиною бурого кольору, вчинення злочину, вони є речовими доказами злочину, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, з метою забезпечення належного їх зберігання, призначення судових експертиз, а також проведення ряду інших слідчих дій виникла необхідність у накладені на них арешту.
Слідча СВ Бердичівського РВП ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилася, надала заяву про розгляд клопотання у її відсутності, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що слідчим відділом Бердичівського РВП ГУНП в Житомирьскій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021060480000183 від 13.04.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 13.04.2021 р., який був проведений в квартирі АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: ніж, який складається із клинка і руків'я, поверхня клинка вкрита плямами бурого кольору; чоловічу куртку чорного кольору, яка з правої сторони та на задніх поверхнях просочена речовиною; простирадло, просочене речовиною бурого кольору; із поверхні дверей проведено змив із мазків речовини бурого кольору на марлевий тампон. Зазначені речі поміщені до спецпакетів та вилучені до Бердичівського РВП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 168 КПК України вилучене під час огляду майно являється тимчасово вилученим майном, яке відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, щодо якого, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчому необхідно звернутись із клопотанням про арешт майна.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею встановлено, що 13.04.2021 р. слідча СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, згідно якого просила легалізувати огляд, проведений 13.04.2021 р. у квартирі АДРЕСА_1 , який був проведений негайно, за добровільною згодою особи.
Однак, ухвалою слідчого судді від 13.04.2021 р. у задоволенні клопотання слідчої СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про проведення огляду було відмовлено.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України.
Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
За вимогами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Таким чином, всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування кримінального провадження № 12021060480000183 від 13.04.2021 р. виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника приміщення, де був проведений огляд.
Крім того, виходячи з беззастережних приписів, що містить ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, окрім іншого:
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Разом з тим, ознайомившись з клопотанням, слідчий суддя встановив, що у резолютивній частині клопотання слідчим не конкретизовано, кому належить майно, на яке просить накласти арешт слідчий (не зазначено власника майна), а також не зазначено родових ознак цих речей, на які планується накласти арешт (ніж, чоловіча куртка чорного кольору, простирадло).
Також до клопотання не долучено постанови про визнання вилученого майна речовими доказами, на що посилається слідча у клопотанні.
Окрім того, слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити, що ватні тампони із змивами речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту, які були вилучені 13.04.2021 р. під час огляду місця події, а також мазки речовини бурого кольору, арешт на які також просить накласти слідча, у своєму клопотанні критеріям речового доказу не відповідають.
Так, ватні аплікатори (змиви) не є матеріальними об'єктами, не відповідають принципу належності доказів, оскільки ні в клопотанні, ні в доданих до нього матеріалах не міститься відомостей про те, що вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для цього конкретного кримінального провадження.
Зазначені ватні аплікатори (змиви), що були вилучені при проведенні огляду, не є майном, зазначеним в ст. 170 КПК України, нікому не належать, зберігаються стороною обвинувачення як речові докази, а тому слідчий суддя вважає за можливе збереження вилученого під час огляду без накладення арешту.
Крім того, визначення майна як об'єкта права містить ст. 190 ЦК України. Так, майно - це окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. В свою чергу, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).
Таким чином, слідчий суддя констатує, що змиви з дверей мазків речовини бурого кольору за умови їх вилучення не відповідають критерію тимчасово вилученого майна, вони не є майном ні в розумінні КПК України, ні в розумінні інших нормативних актів, вказані зразки є речовими доказами, які здобуті слідчим шляхом. Ці зразки здобуті слідчим безпосередньо під час слідчої дії в порядку, визначеному КПК України, без втручання у право власності підозрюваного чи будь-якої іншої особи, а тому будь-яких підстав для їх арешту немає.
На підставі вище наведеного, оскільки слідчим не доведено необхідність арешту майна в межах доводів поданого клопотання, а також враховуючи ряд недоліків, які містить клопотання, тому на підставі ч. 1 ст. 173 КПК України у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 і п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Отже, на підставі вищенаведеного, враховуючи те, що слідчим суддею було відмовлено слідчому СВ Бердичівського РВП у задоволенні клопотання про легалізацію огляду квартири, тому речі (майно), на які просить накласти арешт слідчий, визнаються недопустимими доказами, які підлягають негайному поверненню особі, у якої були вилучені.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 170, 171, 172, 173, 233, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12021060480000183 від 13.04.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна відмовити.
Повернути негайно вилучене згідно протоколу огляду від 13.04.2021 р. майно, вилучене з приміщення квартири АДРЕСА_1 , а саме: ніж, чоловічу куртку чорного кольору, простирадло, просочене речовиною бурого кольору.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1