Справа 569/2589/21
15 квітня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 (надалі позивач), діючи через свого представника ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач), в якому просила визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позову посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 . Право власності набуте нею на підставі договору купівлі-продажу від 17 червня 2016 року. Відповідно до інформації Центру надання адміністративних послуг у місті Рівному за вказаною адресою зареєстрована відповідач, яка не є членом її сім'ї та з моменту набуття права власності нею на вказане житло ніколи там не проживала. Відповідач в утриманні житла участі не бере, комунальні платежі не сплачує, особистих речей в будинку не має. Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні ОСОБА_1 , ні інші члени її сім'ї відповідачу не чинили, оскільки не знайомі з нею і до лютого 2020 року не мали уявлення про її існування. Відповідач не є членом сім'ї позивача та будь-яких угод або інших домовленостей на право користування квартирою з нею не укладалося. При цьому, факт реєстрації відповідача порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, вона позбавлена можливості оформити субсидію, отримати належну довідку про склад сім'ї та повноцінно використовувати свої майнові права.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. 15 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Враховуючи, що відповідач про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, повторно не з'явилася в судове засідання і представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17 червня 2016 року на праві власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №61740707 від 17 червня 2016 року.
Як слідує з листа Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 26 лютого 2020 року №Ф-43/01-16, відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області від 12 лютого 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_2 з 30 серпня 1996 року.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відтак, за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК УРСР слід дійти висновку, що положення статті 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах: від 5 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16.
Відповідач не є і не була членом сім'ї нового власника житла ОСОБА_1 , між власником житла ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 відсутні будь-які договірні відносини з приводу користування ним, реєстрація відповідача в житлі створює перешкоди позивачу в користуванні майном, тому суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем витрати у вигляді судового збору, в розмірі 908 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 319, 391 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщеннямзадовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , серія та номер паспорта НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 15 квітня 2021 року.
Суддя О.О. Першко