Справа № 369/4859/21
Провадження №1-кс/369/958/21
13.04.2021 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111040000211 від 20.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, -
На обгрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріли кримінального провадження № 12021111040000211 від 20.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.
20.03.2021 року о 09:33 год. до ЧЧ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , поблизу входу до багатоквартирного житлового будинку №11/2 троє невідомих осіб, зв'язавши невідомого чоловіка вивели його з під'їзду будинку, після чого сівши до автомобіля попрямували у невідомому напрямку
Відомості за даним фактом 20.03.2021 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області внесено до ЄРДР за № 12021111040000211 від 20.03.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що за адресою: Київська область, Бучанський (колишній - Києво-Святошинський) район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 3 знаходиться громадська організація «ШАНС НА ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 41041478), в якій під виглядом надання реабілітаційних послуг тривалий час незаконно насильно утримувались алко-, наркозалежні особи проти їх волі.
20.03.2021 року з письмовими заявами до Бучанського РУП ГУНП в Київській області звернулися особи, які утримувались в даному закладі тривалий час, заяви яких 20.03.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021111050000328 від 20.03.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України.
09.04.2021 року прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури було прийняте рішення про об'єднання кримінальних проваджень № 12021111040000211 від 20.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та №12021111050000328 від 20.03.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України під загальним номером № 12021111040000211 від 20.03.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України.
Постановою слідчого від 13.04.2021 року склад кримінального правопорушення перекваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.
13.04.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні 19 злочинів, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, а саме у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, здійснюваному протягом тривалого часу, що вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 необхідно застосувати з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Під час судового засідання прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 , адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання заперечували та просили обрати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме особисте зобов'язання.
Дослідивши матеріали клопотання та доданих до нього документів, вислухавши думку прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.
СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021111040000211 від 20.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.
13.04.2021 року ОСОБА_4 слідчим за погодженням з прокурором було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_9 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В заявленому клопотанні про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим в клопотанні зазначено, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне.
Підозрюваний ОСОБА_4 офіційно одружений з ОСОБА_10 , що підтверджуються свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, тобто наявні достатньо міцні соціальні зв'язки, які б утримали його від зміни місця проживання з метою ухилення від відповідальності. Відповідно до довідки державної міграційної служби ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи ці обставини і тяжкість злочину, в якому він підозрюється, маловірогідне існування ризику переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 зможе впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.
Даний ризик обґрунтовується слідчим та прокурором тим, що підозрюваному в ході розслідування стали відомі анкетні дані та місця проживання потерпілих, свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні. Перебуваючи не під вартою та знаючи про фактичне місце проживання потерпілих, свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні підозрюваний може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань чи не з'являтись на допити, з метою уникнення відповідальності, а потерпілі, свідки та інші підозрювані у вказаному кримінальному провадженні на даний час не допитані безпосередньо судом. Такими своїми діями, підозрюваний зашкодить здійсненню належного досудового розслідування в розумні строки.
Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановлення інших осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому реальний ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх.
Крім того, ОСОБА_4 , являється одним із засновників ГО «ШАНС НА ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 41041478), та одночасно її керівником, тому може здійснювати незаконний вплив на інших підозрюваних, а саме ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Тохмахчи, які працювали в ГО «ШАНС НА ЖИТТЯ», та виконували вказівки спрямовані на незаконне утримання та позбавлення волі потерпілих.
Оцінюючи вказаний ризики слідчий суддя дійшов наступного висновку, що доводи, на яких ґрунтується вказаний ризик являються лише припущеннями слідчого та прокурора. Слідчому судді не наданого документів, або не наведено фактів, які могли б підтвердити вчинення або навіть намір вчинення ОСОБА_4 впливу на жодного потерпілого, свідка або іншого підозрюваного. Існування відповідного ризику не може будуватись лише на припущеннях слідчого та прокурора. Таким чином слідчий суддя не вважає вказаний ризик реально існуючим.
Щодо існування ризику відповідно до якого ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні 19 тяжких злочинів, при цьому вказані злочини вчиняв з метою особистої вигоди, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 146 КК України. Досудове розслідування по вказаному кримінальному правопорушенню триває та вина ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не доведена, що свідчить про передчасність висновків щодо особи підозрюваного та не підтверджує наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, посилання на існування цих ризиків носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту їх існування на теперішній час слідчому судді не надано. З цих підстав, цей ризик не враховуються слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , окрім вище викладених обставин, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 178 КПК України враховує наявність доказів, що обґрунтовують підозру, які свідчать про обґрунтованість вказаних в клопотанні обставин, вік та стан здоров'я підозрюваного та відсутність судимостей, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягає встановленню під час судового розгляду.
Також слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк від 5 до 10 років позбавлення волі, раніше не судимий, має постійне місце проживання та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , підозра про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень є обґрунтованою, але при цьому слідчим та прокурором не наведено доказів, які б свідчили про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя, враховуючи положення ст.ст. 177, 178 КПК України, приходить до переконання про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням заходів електронного контролю, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КПК України, застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Таким чином обрання даного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту разом із застосуванням засобів електронного контролю підозрюваного ОСОБА_4 буде являтись достатнім, щоб забезпечити виконання завдання кримінального провадження, передбачене ст. 2 КПК України.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з захисту прав людини, рішення суду повинне забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, вважаю, що в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184,193,194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111040000211 від 20.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, одруженого, маючого вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 11 червня 2021 року (включно).
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 діб до 11 червня 2021 року (включно) наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді до суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному провадженні.
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 електронні засоби контролю. Забезпечення контролю покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1