ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24050/17
провадження № 1-кп/753/179/21
"06" квітня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальних провадженнях № 12012110020000463 від 29.11.2012 р. за звинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст . 309 КК України,
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисники заперечували проти застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який.
Вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України - запобіжний захід - “тримання під вартою” є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден из більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді “тримання під вартою” відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховується також і практика Європейського суду з прав людини, за якою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).
При вирішенні питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого судом також повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Такими обставинами є, зокрема, наявність судимості за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2013 р., яким ОСОБА_6 був засуджений за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В судовому засіданні, яке відбулось 15.12.2020 р. ОСОБА_6 підтвердив, що фактично не відбував даного покарання, а обгрунтування причини невідбуття покарання за вироком суду ОСОБА_6 пояснити не зміг, посилаючись на те, що втратив пам'ять. Таким чином, встановленим є факт, що ОСОБА_6 не відбув покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2013 р. у виді 5 років позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. Зазначена обставина суттєво підвищує ризик переховування від суду. Зазначений ризик також підвищує та обставина, що ОСОБА_6 неодноразово у даному провадженні ( № 12012110020000463 від 29.11.2012 р. за ч.2 ст. 309 КК України ) був оголошений в розшук. Перший раз ОСОБА_6 був оголошений в розшук по ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 01.10.2013 р. та 01.12.2017 р. був доставлений до суду у зв'язку із виконанням даної ухвали про розшук. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.12.2017 р. у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави. 04.12.2017 р. ОСОБА_6 був звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави, проте знову ухилився від явки до суду та ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2018 р. був повторно оголошений в розшук, що відповідно до положень п. 9 ч.1 ст. 178 КПК України свідчить про недотримання обвинуваченим умов застосованого запобіжного заходу у виді застави та враховується судом при обранні запобіжного заходу. Зазначена систематична неналежна процесуальна поведінка (факт перебування у розшуку у даному кримінальному провадженні протягом 7 років) створює обґрунтований ризик подальшого переховування обвинуваченого від суду.
Ще однією обставиною, яку суд бере до уваги при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України, є тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у даному кримінальному провадженні. Суд враховує, що у разі ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, суд має застосувати положення ч.4 ст. 70 КК України та зарахувати покарання у виді 5 років позбавлення волі за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2013 р., яке обвинуваченим не було відбуте, та від відбування якого ОСОБА_6 не був звільнений у встановленому законом порядку.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі вище перелічені обставини, які в своїй сукупності обумовлюють наявність численних ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою».
Ураховуючи положення ч.4 ст. 183 КПК України, які дозволяють суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави, проте був порушений нею, з урахуванням вищезазначених обставин, суд вважає за неможливе визначити заставу ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні, оскільки встановлено, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 був звільнений з-під варти під заставу, після чого порушив обов'язки, з'являтись до суду, покладені на нього у зв'язку із дією запобіжного заходу у виді застави, та фактично переховувався від суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 183, 184, 194, 196, 197 КПК України, суд-
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 04 червня 2021 р. включно.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1