Дата документу 13.04.2021 Справа № 554/2115/21
Провадження № 1-кс/554/4654/2021
13 квітня 2021 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю потерпілого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_4 від 14 травня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 289 КК України,-
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_4 від 14 травня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 289 КК України, в якій прохав скасувати вказану постанову.
В обґрунтування скарги зазначив, що постанова слідчого не містить мотивування та обґрунтування, виходячи із конкретних обставин справи, а містить лише припущення слідчого. Слідчим за час досудового розслідування не вчинялося належних слідчих та процесуальних дій. В постанові слідчим вказано, що ОСОБА_5 проник до автомобіля з ціллю самозахисту, що не відповідає дійсності та не підтверджено належними доказами. Слідчим за час досудового розслідування не допитано ОСОБА_5 . З огляду на викладене, вважає постанову не мотивовано, тому просив її скасувати
У судовому засіданні ОСОБА_3 просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження, з підстав наведених у скарзі мотивів.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася. Слідчим надано суду матеріали кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року для дослідження.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Так, згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність складу кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що ТУ ДБР, розташованим у м.Полтаві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 289 КК України
14 травня 2020 року постановою слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованим у м.Полтаві ОСОБА_4 кримінальне провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 289 КК України закрито, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Проте, як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим на порушення вимог ч.2 ст.9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим заявником, та передчасно прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
Так, постанова слідчого від 14.05.2020 року є недостатньо мотивованою та містить протиріччя, які не усунуті в ході досудового розслідування, виходячи з наступного.
Як слідує із матеріалів кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 289 КК України, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 зробив зауваження ОСОБА_3 щодо неналежного паркування автомобіля , після чого між особами виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_5 нецензурно висловившись на адресу потерпілого, ударив його рукою по дзеркалу бокового виду автомобіля.
Окрім того, слідчим в постанові вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля ОСОБА_3 з метою самозахисту та укриття від пострілів ОСОБА_3 .
При цьому вказані висновки слідчого не грунтуються на матеріалах досудового розслідування, не підтверджені належними та допустимими доказами, та є лише припущенним слідчого.
Так, в ході судового розслідування слідчим так і не було допитано ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_6 , особа якого була встановлена на підставі доручення слідчого, що слідує із рапорту оперуповноваженого Харківського управління ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_7 . Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що слідчим було вжито належних заходів для встановлено інших свідків, очевидців події, які б могли підтвердити чи спростувати вказані події.
Слідчим під час проведення досудового розслідування не встановлено та не перевірено наявність відеокамер з місця події, на яких міг бути відеозапис події.
Таким чином, слідчим проведені не всі слідчі (розшукові) дії, які б свідчили про повне та всебічне проведення досудового розслідування.
Зазначене вказує на те, що всупереч вимог процесуального закону досудове розслідування проведено неповно, і поза увагою слідчого залишились інші обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, що необхідні для повного та об'єктивного розслідування.
Отже, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова була прийнята передчасно, оскільки слідчим не були належним чином перевірені доводи, викладені в заяві про злочин, не здійснено достатнього та вичерпного обсягу слідчих дій щодо збирання доказів, не надано їм належну юридичну оцінку, а відтак, не спростовано доводів потерпілого.
Зазначені недоліки постанови слідчого стосуються суті рішення та є істотними.
Згідно з п.2 ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у п.67 рішення від 4 квітня 2006 року у справі «Шевченко проти України» розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані.
Оскільки закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
Відповідно до ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Їх сутність полягає у намаганні процесуальної особи розшукати і належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчим не було процесуально здійснено заходів по збиранню та дослідженню доказів в порядку ст.ст.91-94 КПК України, за таких обставин суд вважає, що прийняте слідчим рішення є передчасним, постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження підлягають поверненню для організації досудового розслідування, під час проведення якого необхідно повно та об'єктивно перевірити обставини кримінального правопорушення, вказаного в повідомленні про вчинення злочину, надати обґрунтовану юридичну оцінку встановленим обставинам; в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі провести інші необхідні слідчі дії, про які вказано в ухвалі, за результатами чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню, а тому постанова слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_4 від 14 травня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 289 КК України, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.303-307,309,369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_4 від 14 травня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 289 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12019220480001767 від 06.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 289 КК України, повернути до ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві для організації досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1