Справа № 362/1820/21
Провадження № 1-кп/362/487/21
13.04.2021 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021110140000065 від 17.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пінчуки Васильківського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
08 квітня 2021 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області з Обухівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, разом з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року в даному кримінальному провадженні призначено підготовче судового засідання.
Від потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання в зв'язку з хворобою адвоката, який повинен був подати цивільний позов в даному кримінальному провадженні.
Прокурор просив застосувати відносно обвинуваченого міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки, перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, може незаконно впливати на потерпілого в даному кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому застосувати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід не є можливим.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив відпустити його під домашній арешт, якщо це можливо, оскільки він вже під вартою три місяці, працює не офіційно на будівництві, раніше працював у потерпілого.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити, оскільки вважає заявлене прокурором клопотання необґрунтованим, оскільки його підзахисний активно допомагав слідству, проживає на одному місці в с. Пінчуки, переховуватись йому немає де та і намірів переховуватись в нього немає, ОСОБА_4 проживає з матір'ю та хворою лежачою бабусею, в силу ст. 89 КК України не судимий, а тому просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», відповідно до якої «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Оскільки питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою вирішується на етапі підготовчого провадження судового провадження у першій інстанції, тобто на етапі, який унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, так як остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення, обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, тому при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії підготовчого провадження вирішальним є з'ясувати наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З матеріалів, наданих суду прокурором, вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні 15.01.2021 та 16.01.2021 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викрадені викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчинена повторно.
Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
З реєстру матеріалів кримінального провадження вбачається наявність письмових доказів, на які посилається прокурор при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_4 , а саме: протоколу огляду місця події від 17.01.2021 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 17.01.2021 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 17.01.2021, протоколу обшуку від 17.01.2021, протоколів огляду предметів від 17.01.2021, протоколу слідчого експерименту від 30.03.2021.
Таким чином, суд, не вдаючись у кримінально-правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 дій, звертає увагу на те, що відповідно до змісту обвинувального акту, пред'явлене йому обвинувачення обґрунтоване викладеними в обвинувальному акті фактами та інформацією, які у своїй сукупності здатні переконати пересічного об'єктивного спостерігача у тому, що обвинувачений може бути причетним до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд приходить до висновку про доведеність ризику впливу ОСОБА_4 на потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів, які вони давали на досудовому розслідуванні, оскільки, як зазначив сам обвинувачений в судовому засіданні, він працював у потерпілого, тобто був з ним особисто знайомий раніше, провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання: ні потерпілий, ні свідок ще не допитувались.
Оскільки ОСОБА_4 офіційно не працюючий, обвинувачується у вчиненні підряд двох епізодів крадіжки, тобто мається повторність з значними матеріальними збитками, які потерпілий має намір стягнути з обвинуваченого, про що він вказав в своїй заяві про відкладення судового розгляду, суд приходить до всисновку, що є ризик вчинення нового кримінального правопорушення з метою власного збагачення.
Що стосується ризику переховування від суду, то прокурором не надано будь-яких належних, прямих, беззаперечних, фактичних даних або доказів, які б свідчили про такий ризик, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації, проживає за тією ж адресою з народження разом з матір'ю та бабусею, що дає можливість говорити про сталі соціальні зв'язки в місці проживання.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд оцінює і враховує обставини вчинення злочину, наявність ризиків вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на потерпілого у даному кримінальному провадженні, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого від обвинувачується; особу обвинуваченого, а саме: його вік та стан здоров'я, те, що він не одружений, дітей та інших утриманців не має, до затримання офіційно не працевлаштований, в силу статті 89 не судимий, його майновий стан.
Таким чином, з врахуванням даних про особу обвинуваченого та усіх встановлених досудовим розслідуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 одного із більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, та виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
За таких обставин клопотання прокурора є обгрунтованим, а тому відносно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, що не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищенаведене, практику ЄСПЛ та обставини кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, майновий стан обвинуваченого, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що застава в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
Також, у разі внесення обвинуваченим або іншою особою застави, на обвинуваченого необхідно покласти обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 і 3 частини п'ятої статті 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 183, ст. 194, 196, 197, 314, 315-317, 369, 371, 372 КПК України,
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції строком на 60 діб.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 закінчує свою дію «12» червня 2021 року.
Визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок на рахунок Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268119. Банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Код банку отримувача (МФО) 820172.Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право внести заставу у будь-який момент.
У разі внесення застави, ОСОБА_4 необхідно негайно при наявності документа, якій підтверджує сплату застави, звільнити з-під варти.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, які він повинен виконувати з моменту звільнення його з-під варти:
- прибувати до суду в судові засідання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Вказані обов'язки покладаються на ОСОБА_4 строком на час дії цієї ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали було складено протягом п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини та оголошено 15 квітня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1