Справа 362/6288/20
Провадження 3/362/132/21
22.01.2021 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Васильківського ВП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 тимчасово непрацюючого,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 184522 від 24.11.2020 року, 24.11.2020 року о 13 год. 40 хв. в с. Рословичі, по вул. Дачна, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes - Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи,згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явився, про причини неявки не повідомив, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом у Васильківському міськрайонному суді Київської області (а.с.1).
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було надіслано повістку за адресою вказаною у протоколі (а.с.8).
Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, у зв'язку з чим, суд вважає можливим проводити розгляд справи без його присутності, згідно з вимогами ст. 268 КУпАП.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до абз. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водієві забороняється: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;почервоніння обличчя або неприродна блідість.
За положеннями абз. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічна норма закріплена у п. 7 розділу І Інструкції.
Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не був проведений відповідно до вимог вказаної статті у зв'язку з незгодою порушника на проведення огляду, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери (а.с. 5).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 184522 від 24.11.2020 року (а.с. 1), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), поясненнями свідків (а.с. 3), розпискою про передачу транспортного засобу (а.с. 4), відео з нагрудної камери (а.с.5) та іншими матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення правил дорожнього руху.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Судом, встановлено, що мало місце адміністративне правопорушення, яке полягають у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, зважаючи на характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, до правопорушника ОСОБА_1 слід застосувати єдиний захід адміністративного стягнення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що має бути достатньою мірою відповідальності з метою його виховання та має бути необхідним для запобігання вчинення нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 23, 33 - 35, 36, 130 ч. 1, 124, 251, 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень.
П останову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко