Постанова від 06.04.2021 по справі 336/5197/20

Дата документу 06.04.2021 Справа № 336/5197/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/5197/20

Провадження №22-ц/807/569/21

Головуючий в 1-й інстанції - Галущенко Ю.А.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.

суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.

секретарСеменчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2020 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи Запоріжгаз» про визнання акту розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості неправомірним та його скасування,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи Запоріжгаз» про визнання акту розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості неправомірним та його скасування. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що між нею та ПАТ "Запоржігаз" укладений договір №ЕІС 89141 від 28.12.2010 про надання послуг з газопостачання. 10.06.2020 до неї в будинок за адресою: АДРЕСА_1 прибула співробітниця ГЕМ АТ "Запоріжгаз", проникла на земельну ділянку позивача без її присутності та самостійно обстежила газовий лічильник та охоронну пломбу на заглушці на ввідному газовому крані. Якимось чином представник ГЕМ ПАТ "Запоріжгаз" встановила, що дріт на заглушці на ввідному газовому крані розтягнутий і що позивач користується газовими приладами, при цьому покази лічильника з 11.06.2016 були незмінними, та склала акт про порушення № 0600290395. 03.07.2020 позивач прибула на комісію АТ "Запоріжгаз" з приводу розгляду цього акту, де дізналася, що представник ГЕМ АТ "Запоріжгаз" ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Киценка, 37, після складення акту ознайомила із ним спеціаліста відділу житлово-комунального господарства, посвідчення № 40, районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Сніжко Н.М. Але відповідно до камери спостереження 10.06.2020 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Киценка, 37, знаходилася лише представник ГЕМ АТ "Запоріжгаз" Азамат В.Ю.; в графі № 3 Акту порушення підпис виконаний не рукою ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 , що свідчить про підробку документів та намагання заволодіти грошовими коштами позивача шахрайським чином. Позивач вважає, що АТ "Запоріжгаз", обираючи підстави для нарахування необлікованого об'єму газу, не навів доказів наявності обставин, що свідчать на користь несанкціонованого відновлення газоспоживання. Зокрема засіб вимірювальної техніки не має ознак зовнішнього пошкодження чи несанкціонованого демонтажу/встановлення. Крім того, акт про порушення не складався на місці виявлення порушення, споживачу не надано відеофіксацію порушення, не зазначено контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи), що вказує на недотримання вимог п. 8 глави 5 розділ ІХ Кодексу газорозподільних систем. Отже не існує підстава для проведення перерахунку (донарахування) об'ємів природного газу з порушення, яка визначена Кодексом ГРМ. Також відповідач не надав обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. Крім того, відсутня вина позивача, як обов'язкова складова для цивільної відповідальності. Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд визнати Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості на загальну суму 21450 грн. 89 коп. неправомірним, скасувати Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості на загальну суму 21450 грн. 89 коп. за адресою АДРЕСА_1 до споживача ОСОБА_1 , стягнути на її користь витрати на правничу допомогу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2020 року, в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальненими доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 є те що, вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку та може бути оскаржена. В акті про порушення обов'язково повинна бути зазначена інформація про контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи). Вказані інформація в акті відсутня. Позивачка не отримувала ухвалу про прийняття позову до розгляду, повідомлення про дату та час розгляду справи, відзиву на позов, що позбавило її можливості реалізувати свої процесуальні права. Надані позивачем докази доводять вимоги позову та необґрунтовано не взяті до уваги судом першої інстанції.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, представник Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи Запоріжгаз» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок зроблено правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга зводиться до переоцінки досліджених доказів та не містить нормативно-правового обґрунтування.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту № 143738 від 30.05.2016, за адресою: АДРЕСА_1 , було припинено газопостачання шляхом опломбування крану вводу пломбою С29612905.

Показання лічильника G4 Gallus № 0029305398 на момент відключення газових приладів: 41061 м3.

Після повірки лічильника G4 Gallus № 002930539 при його монтажі пломбування на гайках не установлено, оскільки кран на вводі був опечатаний пломбою С29612905 (акт № 005859 про монтаж засобу вимірювальної техніки від 11.06.2016.).

10.06.2020 майстром ГЕМ АТ "Запоріжгаз" ОСОБА_5 та слюсарем ГЕМ ОСОБА_6 за участю незаінтересованої особи - головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства РА ЗМР Шевченківського району Сніжко Н.М. встановлено несанкціоноване відновлення газопостачання позивачем, а саме: пломбувальний матеріал (дріт), на якому встановлена охоронна пломба С29612905 на крані вводу, пошкоджений (розтягнутий), кран вводу у напіввідкритому положенні, газ на прилади надходить, лічильник газу не введений в експлуатацію, про що складено акт про порушення № 0600290395.

Складення акту про порушення без участі несанкціонованого споживача, але за участі незаінтересованої особи (головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства РА ЗМР Шевченківського району Сніжко Н.М.) узгоджується із положеннями п. 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу.

Акт про порушення № 0600290395від 10.06.2020 складено у відповідно до Кодексу, за формою наведеною в Додатку 16 до цього Кодексу

03.07.2020 за участі позивача відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення, де ОСОБА_1 мала можливість ознайомитися із відеозаписом порушення, навести свої заперечення щодо викладеного в акті № 0600290395. Відповідно до протоколу засідання комісії № 856 акт про порушення № 0600290385 від 10.06.2020 вирішено задовольнити.

16.07.2020 ОСОБА_1 отримала нарочно акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості та рахунок на його оплату, що підтверджується особистими підписами позивача.

Відповідно до детального розрахунку, що наданий відповідачем суду, нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) газу здійснювалося за період 6 місяців, який передував виявленню порушення, що відповідає приписам п. 2. Глави розділу ХІ Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу заявленого позову.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

За приписами статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

На виконання вимог Закону України «Про ринок природного газу», НКРЕКП, своєю Постановою від 30.09.2015 р. № 2494, затвердила Кодекс газорозподільних систем, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824, який регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пунктом 1 та 2 глави 1 розділу VІ кодексу ГРМ передбачено, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачка є споживачем послуг з газопостачання на підставі укладеного з ПАТ «Запоріжгаз» договору №ЕІС 89141 від 28.12.2010 року.

Відповідно до акту № 143738 від 30.05.2016, за адресою позивача: м. Запоріжжя, вул. Миколи Киценка, 37, було припинено газопостачання шляхом опломбування крану вводу пломбою С29612905.

Показання лічильника G4 Gallus № 0029305398 на момент відключення газових приладів: 41061 м3.

Після повірки лічильника G4 Gallus № 002930539 при його монтажі пломбування на гайках не установлено, оскільки кран на вводі був опечатаний пломбою С29612905 (акт № 005859 про монтаж засобу вимірювальної техніки від 11.06.2016.).

Відповідно до положень п. 5 глави 3 розділу V Кодексу Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об'єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством, а споживач зобов'язаний забезпечити доступ на власні об'єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов'язків, зокрема, для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.

Пунктом 1 глави 5 розділу ХI Кодексу газорозподільних систем, встановлено: у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

10.06.2020 майстром ГЕМ АТ "Запоріжгаз" ОСОБА_5 та слюсарем ГЕМ ОСОБА_6 за участю незаінтересованої особи - головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства РА ЗМР Шевченківського району Сніжко Н.М. відповідно до акту встановлено несанкціоноване відновлення газопостачання позивачем, а саме: пломбувальний матеріал (дріт), на якому встановлена охоронна пломба С29612905 на крані вводу, пошкоджений (розтягнутий), кран вводу у напіввідкритому положенні, газ на прилади надходить, лічильник газу не введений в експлуатацію, про що складено акт про порушення № 0600290395.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 4 Глави І розділу І Кодексу несанкціоноване відновлення газоспоживання - виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.

Фіксація порушення відповідно до акту про порушення № 0600290395, відбувалась за відсутності споживача ОСОБА_1 , що виключає внесення зауважень до акту.

Відповідно до п.7 Акту про порушення № 0600290395 від 10.06.2020 року, встановлено проведення відеофіксації порушення.

Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Під час перегляду відео-фіксації порушення встановлено наступні обставини.

Майстром ГЕМ ОСОБА_5 зафіксовано відсутність порушень дроту та пломби на крані вводу та незмінність показів лічильника. При фіксації витоку газу не перевірено подання та надходження газу на газові прилади. Візуально відсутні ознаки знаходження крану вводу у напіввідкритому положенні.

При цьому відповідно до положень Кодексу, несанкціоноване відновлення газоспоживання передбачає несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.

Враховуючи, що несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи, шляхом пошкодження пломби на вводі на об'єкт споживача майстром ГЕМ ОСОБА_5 відповідно до відеофіксації порушення, не встановлено, а перевірка несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях) не проводилась, відсутнє порушення Кодексу газорозподільних систем, таке як несанкціоноване відновлення газоспоживання.

При цьому відповідно до відеозапису наданого відповідачем дріт, на якому встановлена охоронна пломба С29612905 на крані вводу, був при перевірці конторолерами зрізаний і не перевірявся взагалі на предмет його пошкодження в тому числі і чи він був розтягнутий. При цьому відповідачем не доведено, що напіввідкрите положення крану мало пропускну можливість газу яка б дозволяла користуватись газовими приладами. Також відповідачем не доведено, що з моменту опломбування положення крану було змінено, враховуючи, що показники лічильника газу з моменту опломбування газопроводу не змінились.

Пунктом 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, який регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, передбачено, що вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільної системи, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) з об'ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, він може оскаржити їх у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.

Таким чином, зазначеним нормативно-правовим актом, що є спеціальним законом до правовідносин, які виникли між сторонами, прямо передбачено, що споживач у разі незгоди з об'ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити такий акт (вимогу) в судовому порядку, і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.

Застосування вказаного способу захисту права позивач обґрунтовано безпідставністю здійснення розрахунку вартості необлікованого газу через відсутність порушення Кодексу газорозподільних систем, яке стало підставою для складання оспорюваного акту.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До апеляційної скарги додано договір про надання правової допомоги № бн від 02.07.2020 року укладений між адвокатом Тягуновим О.А. та ОСОБА_1 , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_7 , ордер на надання правничої допомоги адвокатом Тягуновим О.А. - ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № бн від 02.07.2020 року, акт надання послуг за договором про надання правової допомоги від 02.07.2020 року, складений 16.12.2020 року на суму 57000,00 грн., квитанція видаткового касового ордеру №3 від 16.12.20220 року на суму 57000,00 грн.

Слід зазначити, що до позовної заяви було додано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на суму 47000,00 грн., а до апеляційної скарги попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на 28000,00 грн.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи надані позивачем докази на підтвердження отримання правничої допомоги та понесення у зв'язку цим витрат, наявні підстави компенсації вказаних судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розміру таких витрат колегія суддів зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Враховуючи конкретні обставини справи, а саме факт розгляду справи в суді першої інстанції у порядку спрощеного провадження без виклику сторін; включення до переліку наданих послуг з правової допомоги виїзд на комісію АТ «Запоріжгаз», який не пов'язаний з розглядом справи в суді; категорію справи, відповідно до якої позивач мав намір захистити свої права споживача та скасувати акт-розрахунок на суму 21450,89 грн.; відсутність у договорі про надання правової допомоги вартості 1 години роботи адвоката або суми гонорару за конкретні послуги, що позбавляє суд можливості перевірити відповідність зазначеної вартості послуг, а також підтвердження позивачем в судовому засіданні апеляційного суду, що реальні витрати, які понесені нею на правову допомогу на час розгляду справи складають 1000,00 грн., колегія суддів вважає, що розмір витрат на правову допомогу, який підлягає компенсації позивачу за рахунок відповідача підлягає зменшенню з 57000,00 грн. до 3500,00 грн.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2020 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи Запоріжгаз» про визнання акту розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості неправомірним та його скасування - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати акт розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості на загальну суму 21450,89 грн. за адресою АДРЕСА_1 до споживача ОСОБА_1 .

Сягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 15 квітня 2021 року

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: О.В. Крилова

О.З. Поляков

Попередній документ
96290455
Наступний документ
96290457
Інформація про рішення:
№ рішення: 96290456
№ справи: 336/5197/20
Дата рішення: 06.04.2021
Дата публікації: 19.04.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Запорізький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.12.2020)
Дата надходження: 16.12.2020
Предмет позову: про визнання акту розрахунку необлікованого (донарахованого) об"єму природного газу і його вартості неправомірним
Розклад засідань:
17.11.2020 09:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
16.02.2021 14:00 Запорізький апеляційний суд
09.03.2021 14:20 Запорізький апеляційний суд
06.04.2021 14:20 Запорізький апеляційний суд