Дата документу 07.04.2021 Справа № 328/482/21
Єдиний унікальний № 328/482/21 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/349/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
7 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відео конференції),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 19 березня 2021 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, не працюючого, одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 12.11.1993 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.ч. 2, 3 ст. 140, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнився 12.11.1996 по відбуттю покарання;
2) 25.01.1999 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.ч.2,3 ст. 140, 42 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнився 12.07.2003 по відбуттю покарання;
3) 26.05.2005 Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, 75,76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
4) 19.01.2006 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2, 3 ст.185, ч. 2 ст. 309, 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнився 02.04.2009 УДО на 2 місяці 2 дні;
5) 03.05.2012 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, 75,76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
6) 24.04.2013 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі; звільнився 08.01.2015 УДО на 5 місяців 16 днів;
7) 06.12.2016 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 квітня 2021 року включно, з визначенням розміру застави в сумі 45400 грн., -
Старший слідчий СВ ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках строку досудового розслідування до 23 квітня 2021 року включно.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, за наступних обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , фактично проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на надання приміщення вказаної квартири для виготовлення та вживання наркотичних засобів та реалізуючи його, 16 лютого 2021 року приблизно о 10 год., надав вказане приміщення ОСОБА_10 , для незаконного виготовлення та вживання останнім особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого.
Після цього, ОСОБА_10 , знаходячись на кухні, в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , з відома ОСОБА_7 , за допомогою каструлі та миски з насіння маку, води, розчиннику, оцту та соди, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.
Одразу після цього, ОСОБА_10 , знаходячись на кухні, в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , з відома ОСОБА_7 , за допомогою шприцу, об'ємом 5 мл. з голкою, шляхом введення особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого собі в вену, вжив його.
16 лютого 2021 року, в період часу з 12 год. 30 хв. по 13 год. 42 хв. працівниками поліції ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області, за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , на кухні на столі, біля раковини було виявлено та вилучено медичний шприц, об'ємом 5 мл., з голкою та ковпачком, із залишками рідини бурого кольору. Також на кухні, на підвіконні було виявлено та вилучено полімерну пляшку об'ємом 0,5 л із залишками рідини коричневого кольору. Також на кухні на столі біля вікна було виявлено та вилучено металеву емальовану каструлю із залишками рідини темно-коричневого кольору, яку для зручності було перелито до прозорої скляної банки, об'ємом 250 мл. та вилучено.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/108-21/2420-НЗПРАП від 19 лютого 2021 року встановлено, що в наданому на дослідження полімерному медичному шприці одноразового використання з градуюванням на 5,0 мл., що закритий голкою в полімерному ковпачку, виявлений особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масу якого неможливо встановити в зв'язку з незначною кількістю.
В нижньому шарі рідини світло-коричневого кольору масою 12,520 г в прозорій безбарвній полімерній пляшці з етикеткою «Розчинник 650», що закрита кришкою червоного кольору, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 0,048г.
В верхньому шарі рідини коричневого кольору з характерним запахом розчинника, масою 73,530г в прозорій безбарвній полімерній пляшці з етикеткою «Розчинник 650», що закрита кришкою червоного кольору, наркотичних алкалоїдів опійної групи - морфіну, кодеїну та естерів морфіну -моноацетилморфіну, діацетилморфіну, не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження).
В наданій на дослідження емальованій каструлі помаранчевого зовні та білого в середині кольору, з нашаруваннями речовини коричневого кольору на внутрішніх поверхнях, виявлений особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи, масу якого неможливо встановити в зв'язку з незначною кількістю.
В наданій на дослідження рідині темно-коричневого кольору, масою 197,960г в прозорій безбарвній скляній банці з етикеткою «Гірчиця Російська», яка закрита металевою кришкою, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 0,307г.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у наданні приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.
16 лютого 2021 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082350000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України (а.с. 1).
25 лютого 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України (а.с. 31-32).
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри, яка пред'явлена ОСОБА_7 , наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та безпідставною, оскільки при розгляді клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не були доведені слідчим та прокурором, суду не було надано письмових доказів про наявність відповідних ризиків, а висновки суду є надуманими та не підтверджуються відповідними доказами, які б стали підставою для задоволення клопотання.
Вказує, що застосований до підозрюваного запобіжний захід є занадто суворим та до останнього необхідно застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки слідчим та прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення є надуманими та суперечать ст. 24 Конституції України, Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини.
Захисник зауважує, що в ході розгляду клопотання слідчого було встановлено, що ОСОБА_7 постійно мешкає в квартирі, яка належить його брату, тобто фактично має постійне місце мешкання, одружений, має дружину та повнолітніх дітей, але тимчасово з сім'єю не мешкає, оскільки немає в м. Запоріжжя роботи.
Вказує, що з часу останнього засудження ОСОБА_7 минуло більш 5 років, іспитовий строк, який був призначений судом, останній відбув повністю - протягом випробувального терміну нових злочинів не вчинив та був звільнений від відбуття покарання.
Крім того зазначає, що ОСОБА_7 з'являвся на всі виклики слідчого та суду, ніколи не переховувався від органів досудового розслідування, не має на меті перешкоджати досудовому провадженню чи уникати кримінальної відповідальності або вчиняти інші правопорушення.
Також вказує, що відносно ОСОБА_7 не має будь-яких вироків та не відбутого покарання, за місцем проживання на останнього будь-яких скарг про порушення ним громадського порядку не надходило.
Зауважує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_7 повністю визнає своє провину та щиро розкаюється у скоєному.
Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою місця його мешкання: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримала подану нею апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану його захисником апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що слідчий суддя встановив всі обставини по справі та врахував наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, який законом віднесено до нетяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, та фактично погодився з існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджена матеріалами клопотання.
Доводи апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не факту конкретного їх вчинення.
Враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення, а також суворість можливого покарання у виді позбавлення волі до 5 років, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, факт неодноразового відбування ним покарання в місцях позбавлення волі в минулому та відсутність місця реєстрації, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На думку колегії суддів, матеріальне становище підозрюваного ОСОБА_7 , підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_7 не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово звільнявся від відбування покарання як з випробуванням з іспитовим строком, так і умовно-достроково, що у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших злочинів.
Доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце мешкання, одружений, відбув іспитовий строк, з'являвся на всі виклики слідчого та суду, визнає свою провину та щиро розкаюється, не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, доводи апелянта про те, що за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 , на останнього не надходили скарги про порушення ним громадського порядку повністю спростовуються характеристикою голови правління ОСББ «КАЛИНА-26», згідно якої ОСОБА_7 за місцем свого проживання, де проживав без реєстрації, характеризується негативно, за період його проживання надходили численні скарги від сусідів за аморальний спосіб його життя та нічні пияцтва, а також зі слів сусідів вживає та виготовляє наркотичні засоби (а.с. 28).
Щодо доводів захисник аз приводу наявності постійного місця проживання підозрюваного, то вони також спростовані наявним в матеріалах справи протоколом допиту свідка - ОСОБА_11 , який показав, що він є братом підозрюваного, за адресою: АДРЕСА_1 підозрюваний не проживає, оскільки свідок заборонив йому там проживати через вчинення кримінальних правопорушень.
Жодних відомостей на підтвердження доводів захисника з приводу утримання ОСОБА_7 родини матеріали провадження не містять, а у сукупності із відсутністю відомостей про будь-яке працевлаштування та зайняття суспільно корисною працею підозрюваного колегія суддів вважає такі доводи цілком спростованими матеріалами справи.
Крім того відповідно до ст. 178 КПК України колегія суддів враховує і відомості, які містяться у листі старшого інспектора Дніпровського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, згідно якого станом на 11 березня 2021 року ОСОБА_7 перебуває на обліку у вказаній установі як особа, засуджена вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2016 р. за вияснення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, від відбування якого він звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Під час іспитового строку відносно засудженого слідчим відділом Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 186 КК України. Обвинувальний акт скеровано до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, станом на 11 березня 2021 року справа не розглянута.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 19 березня 2021 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4