Єдиний унікальний номер 243/700/21
Номер провадження 22-ц/804/1016/21
14 квітня 2021 року
м. Бахмут
справа № 243/700/21
провадження № 22-ц/804/1016/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Хейло Я.В.,
суддів Мірути О.А., Новікової Г.В.
секретаря Цимбал Д.А.
учасники справи:
заявник старший державний виконавець Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
боржник ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2021 року по цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорного Євгена Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 (суддя Воронков Д.В.), ухваленого в приміщенні суду в місті Слов'янськ Донецької області, -
29 січня 2021 року старший державний виконавець Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорний Є.О. звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 з вилученням паспортного документа, до виконання останнім своїх зобов'язань.
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Слов'янському МР ВДВС Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) перебуває зведене виконавче провадження по примусовому виконанню:
виконавчого листа, виданого № 2-1092-2009 від 11.09.2009 року, виданого Апеляційним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 11115 грн.;
виконавчого листа № 2/243/1352/2014 від 15.09.2015 року, виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості на суму 5000 грн.;
виконавчого листа № 263/6165 від 17.01.2014 року , виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполь про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 189782,25 грн.
На час звернення до суду з поданням боржником жодних дій щодо погашення боргу не вчинено, декларацію не подано, будь-яких дій, спрямованих на виконання судових рішень, не здійснено. На виклики державного виконавця боржник не з'являється. Згідно з інформацією, наданою ЦНАП м. Слов'янська від 09.12.2020 року, боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий 15.04.2019 року. До теперішнього часу рішення суду боржником не виконано, боржник ухиляється від явки до виконавчої служби.
Просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон - ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим провадженням № 60767488.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2021 року подання задоволено частково.
Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, згідно: виконавчого листа Апеляційного суду Донецької області № 2-1092-2009 від 11.09.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 11115 грн.; виконавчого листа Слов'янського міськрайонного суду Донецької області № 2/243/1352/2014 від 15.09.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості на суму 5000 грн.; виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Маріуполь № 263/6165 від 17.01.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 189782,25 грн.
В задоволенні іншої частини подання відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування обставин справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні подання відмовити.
ЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Посилається на статтю 33 Конституції України, статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та зазначає, що рішення ним частково виконуються по мірі заробітку, при цьому станом на час звернення з поданням заборгованість перед ОСОБА_3 становить близько 5000 гривень, перед ОСОБА_2 приблизно 120000 гривень.
Таким чином, під час розгляду подання судом першої інстанції не було надано оцінку поступовому виконанню боржником судових рішень, що спростовує наявність у його діях свідомого ухилення від виконання рішень суду.
Звертає увагу, що державний виконавець прибував до нього з метою опису та арешту майна, проте у зв'язку з відсутністю майна виконавчі листи неодноразово повертались стягувачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Про наявність відкритого виконавчого провадження йому відомо не було, копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження він не отримував, від викликів державного виконавця не ухилявся, оскільки таких викликів не було.
Старший державний виконавець Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорний Є.О. в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стягувачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Постановляючи ухвалу про задоволення подання, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем належними доказами підтверджено факт отримання викликів державного виконавця та ухилення від явки, також ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених нього судовими рішеннями, що є підставою для застосування обмеження, про яке державний виконавець зазначає у поданні.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Слов'янському МР ВДВС Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) перебуває зведене виконавче провадження №60767488 по примусовому виконанню:
виконавчого листа, виданого № 2-1092-2009 від 11.09.2009 року, виданого Апеляційним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 11115 грн.;
виконавчого листа № 2/243/1352/2014 від 15.09.2015 року, виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості на суму 5000 грн.;
виконавчого листа № 263/6165 від 17.01.2014 року , виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполь про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 189782,25 грн.
Обгрунтовуючи подання, державний виконавець, зазначав, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення, не з'являється до відділу ДВС,що підтверджується даними трекінгу поштових відправлень з офіційного сайту АТ «Укрпошта»,ухиляється від виконанні рішення суду, тому є підстави для застосування тимчасового обмеження у праві виїзду на межі України.
Проте, апеляційний суд вважає, що факт ухилення боржника від виконання рішення суду державним виконавцем належними доказами не доведений.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Зі змісту наведених норм вбачається, що законом передбачено тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України лише за умов ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду, а не за наявності факту невиконання зобов'язань.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 державний виконавець не прийняв до уваги, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а саме за ухилення від виконання.
Відповідно до положення частини 3 статті 12 ЦПК України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Оскільки, відповідно до частини 4 статті 441 ЦПК України зазначене подання розглядається судом без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.
У зв'язку з цим державному виконавцю необхідно було надати суду належні та допустимі докази того, що дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково, зокрема докази того, що він має змогу виконувати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Належних доказів, які б свідчили про те, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що він ухилявся від виконання своїх боргових зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості, або безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця, заявником не надано.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, поштові відправлення, на які послався суд першої інстанції як доказ отримання ОСОБА_1 викликів до ДВС, з номерами 8412208895112 та 8412209596780, боржником отримані не були, та повернулись на адресу виконавчої служби.
Крім того, з наданих державних виконавцем документів неможливо встановити зв'язок між номером трекінгу поштового відправлення та вмістом цього поштового відправлення, що об'єктивно позбавляє суд можливості встановити факт направлення тих чи інших документів на адресу боржника.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази надсилання на адресу боржника ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2019 року та викликів державного виконавця, а надані державним виконавцем роздруківки не є належним доказом на підтвердження факту надсилання такої кореспонденції (а.с. 79-80).
Отже, судом встановлено, що боржник не був обізнаний про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з нього коштів за рішеннями судів та за таких обставин відсутні підстави стверджувати про факт його ухилення від їх виконання.
Таким чином, під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права знайшли підтвердження, правові підстави для задоволення подання державного виконавця відсутні.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Отже, враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорного Є.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 367, 374, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2021 року скасувати.
У задоволенні подання старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорного Євгена Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Я.В. Хейло
Судді О.А. Мірута
Г.В. Новікова