ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
21 вересня 2009 року 12:56 № 2а-5267/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва
у складі судді Качур І.А.
при секретарі Черненко О.В.
за участю представника позивача Кононеко Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватний клуб»до Київського міського центру зайнятості про визнання акту нечинним та зобов'язання вчинити дії
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.09.2009 року о 12 год. 56 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинною відмови Київського міського центру зайнятості у видачі дозволу на працевлаштування іноземного громадянина -громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 для зайняття посади директора ТОВ «Приватний клуб»терміном на 1 рік та зобов'язати видати дозвіл на його працевлаштування. В обгрунтування заявленого позову покликається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватний клуб»через свого представника звернулось до відповідача з приводу отримання дозволу на працевлаштування іноземцю -громадянину Російської Федерації ОСОБА_3 для зайняття посади директора ТОВ «Приватний клуб»терміном на 1 рік. 24.09.2009 року відповідачу подано заяву з додатками, однак 19.05.2009 року відповідач листом №07-4922 повідомив, що рішенням Комісії Київського міського Центру зайнятості з розгляду документів роботодавців щодо оформлення і надання іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в місті Києві відмовлено в оформленні дозволу на працевлаштування з підстав порушення підприємством чинного законодавства щодо своєчасності та повноти сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; недостатнього вивчення роботодавцем стану ринку праці України та ненадання можливості незайнятим громадянам України конкурувати з іноземцем при зайнятті вакантної посади. З текстом даного рішення позивача ознайомлено не було, крім того підстави відмови, вказані відповідачем не передбачені законодавством. Позивач зареєстрований у Шевченківському районному центрі зайнятості, подав обгрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності, зокрема, взято до уваги його ділові якості, досвід роботи, рішення загальних зборів товариства.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, дала пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. До суду надійшли заперечення на позов, у яких обґрунтовується оскаржуване рішення та зазначається, що позивач не надав до районного центру зайнятості державну статистичну звітність за формою 3-ПН про наявну вакантну посаду, на яку запрошується іноземний громадянин. Позивач за період з 01.10.2008 року жодного разу не надавав ніякої звітності до районного центру зайнятості, не сплачував внески до фонду. А тому відповідач вважає, що відмова ТОВ «Приватний клуб»в оформленні дозволу на працевлаштування громадянина Росії ОСОБА_3 на посаду директора є правомірною та такою, що відповідає чинному законодавству України.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватний клуб»від 18.12.2008 року, протокол №2, вирішено обрати на посаду Директора Товариства громадянина Російської Федерації ОСОБА_3.
Положенням про Київський міський центр зайнятості, затвердженим Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 05.12.1997 року, передбачено, що Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та Київській міській держадміністрації.
До повноважень Центру, згідно п.4 пп.11 належить: видання за згодою Державного центру зайнятості іноземних громадянам дозволів на працевлаштування на підприємствах, в установах, в організаціях всіх форм власності і господарювання, які знаходяться на підвідомчій території.
Постановою КМ України від 01.11.1999, № 2028 затверджено Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, чинний на час подання та розгляду заяви позивача.
Відповідно до п.4, 5 Порядку, дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Мінпраці (далі - Державний центр зайнятості) або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації, які запросили іноземця на певну посаду (за фахом) (п.4).
Для отримання дозволу роботодавцем подаються до відповідного центру зайнятості такі документи: заява (у довільній формі); обґрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності; копія контракту між іноземним та українським суб'єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг (якщо такий контракт укладено); копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності, засвідчені в установленому порядку; список іноземців із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі; копія проекту контракту роботодавця з працівником - іноземним громадянином; документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право представника роботодавця представляти його інтереси у центрі зайнятості; копії документів про освіту або кваліфікацію; довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем передбачених законодавством податків та зборів; довідка, завірена печаткою та підписом роботодавця (у разі наявності на підприємстві режимно-секретного органу також підписана його керівником), про те, що посада або робоче місце, на яких використовуватиметься праця іноземця, відповідно до законодавства не пов'язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці; квитанція про внесення плати за розгляд заяви (п.5).
Рішення про надання дозволу на працевлаштування або відмову в ньому приймається у термін не пізніше 30 днів з дня одержання зазначених вище документів.
Про прийняте рішення відповідний центр зайнятості письмово повідомляє заявника.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Київського міського центру зайнятості з заявою від 29.04.2009 року про надання Дозволу на працевлаштування іноземцю, який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю. До заяви додані документи, перелічені в п.5 згаданого вище Порядку.
Листом від 19.05.2009 року №07-4922 позивача повідомлено про прийняте Комісією Київського міського центру зайнятості з розгляду документів роботодавців щодо оформлення і надання іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування рішення про відмову в оформленні дозволу з наступних причин: порушення підприємством законодавства щодо своєчасності та повноти сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; недостатності вивчення роботодавцем стану ринку праці України та ненадання можливості незайнятим громадянам України конкурувати на ринку праці в рівних умовах з іноземними громадянами щодо зайняття вакантної посади, на яку претендує іноземець.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що незалежно від стану на ринку праці та тенденцій його розвитку дозвіл на працевлаштування не видається, якщо: у поданих для видачі дозволу документах містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України; контрактом передбачаються умови праці іноземців гірші, ніж громадян України, які працюють за аналогічним фахом; виявлено факти подання іноземцем або роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; іноземець має намір зайняти посаду або займатися трудовою діяльністю, яка відповідно до законодавства пов'язана з належністю до громадянства України; встановлено наявність фактів порушення іноземцем законодавства України під час перебування на її території; від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи минуло менше одного року.
Судом встановлено, що причини відмови відповідача у наданні дозволу позивачу на працевлаштування іноземного громадянина не передбачені згаданим вище Порядком, який регламентує оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про відмову в оформленні дозволу на працевлаштування громадянина Росії ОСОБА_3 на посаду директора ТОВ «Приватний клуб».
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати рішення відповідача про відмову в оформленні дозволу на працевлаштування громадянина Росії ОСОБА_3 на посаду директора ТОВ «Приватний клуб»неправомірним та зобов'язати видати дозвіл на працевлаштування іноземного громадянина терміном на 1 рік.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати рішення Київського міського центру зайнятості про відмову у видачі дозволу на працевлаштування іноземного громадянина -громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 -неправомірним.
Зобов'язати Київський міський центр зайнятості видати дозвіл на працевлаштування громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 для зайняття посади директора ТОВ «Приватний клуб»терміном на 1 рік.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -25.09.2009 року.
Суддя Качур І.А.