15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.006634
адміністративне провадження № К/9901/6705/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №1.380.2019.006634 за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування наказу,
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, із наданням її копії відповідно до кількості учасників справи.
26 березня 2021 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 березня 2021 року позивачем надано заяву про усунення недоліків касаційної скарги без її копії відповідно до кількості учасників справи.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
У заяві про усунення недоліків скаржник вказує підставами для касаційного оскарження судового рішення пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ОСОБА_1 зазначила, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 500/1391/19 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Водночас, залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд в ухвалі від 10 березня 2021 року вказував, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд зауважував, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, у справі № 500/1391/19 позивач звернувся в суд з позовом до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 10.06.2019 №24/11 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 ».
Натомість, у даній справі відповідачем є Галицька митниця Держмитслужби, отже, суб'єктний склад учасників відносин не є тотожним.
Крім того, обставини справи № 500/1391/19 були пов'язані з порушенням позивачем вимог пунктів 2, 3 статті 8, пункту 2 частини другої статті 62 Закону № 889-VIII та пунктів 4, 5 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства юстиції України та його територіальних органів, що свідчило про вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки позивач, як державний службовець, керівник Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, під час перебування на своєму робочому місці, при обставинах, що пов'язані з виконанням обов'язків державної служби, допустив зневажливе ставлення до колег, не дотримався ділового стилю спілкування, не проявив витримки, тактовності, принципів толерантності та гідної поведінки.
Водночас, обставини даної справи стосуються порушення позивачем вимог статей 490, 491, 494 Митного кодексу України, чим не дотримано вимоги пунктів 1.4, 2.1.6 та 2.2.41.1 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, пов'язані з неправильною кваліфікацією позивачем дій громадянина Республіки Молдова у зв'язку із невивезенням/ввезеного ним 23 серпня 2017 року в зоні діяльності Одеської митниці ДФС у митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до одного року транспортного засобу марки «FORD GALAXY» , що стало підставою для винесення 18 вересня 2018 року Львівською митницею ДФС постанови про закриття провадження у даній справі. В подальшому, відповідно до наказу начальника Львівської митниці ДФС у Львівській області від 21 червня 2019 року № 163-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
З огляду на викладене, умови застосування правових норм (зокрема, час, місце, підстави виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) також не є тотожними, а отже, правовідносини у справі, зазначеній скаржником, та у даній справі не є подібними.
Крім того, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 зазначає про взаємовиключні протилежні правові висновки Верховного Суду, відсутністю єдиного тлумачення застосування норми, викладеної в частині 1 статті 68 Закону України «Про державну службу».
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Так, вказуючи підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про відсутності єдиного тлумачення застосування норми права, а не про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що не є належним доводом та обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 10 березня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, подана в цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №1.380.2019.006634 за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування наказу повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова