20 травня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-44338/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря - Дрижирук М.І.,
представника позивача - Чурсіна І.В.,
представника відповідача - Боганченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук житлобуд" до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці про визнання рішення нечинним, -
31 березня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчук житлобуд" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м.Кременчуці про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 16 березня 2009 року № 308.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що, починаючи з 20.03.2007 він своєчасно сплачував поточні платежі по сплаті страхових внесків, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями, та що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не передбачає зарахування страхових внесків в рахунок погашення фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх нарахування, а також що суд у справі № 8/277 вже давав оцінку правомірності нарахуванню позивачу штрафу та пені за період з 20.04.2005 по 20.03.2007.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Удовіченко С.О.) від 01.04.2009 провадження у справі за вказаним позовом відкрито. Ухвалою цього ж суду від 30.09.2009 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 справу прийнято до провадження суддею Слободянюк Н.І.
В судовому процесі представник позивача підтримав доводи сторони, інтереси якої він представляє, та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків за період з 20.04.2004 по 30.05.2008, підтверджену витягом з картки особового рахунку позивача за цей період, та на прийняття відповідачем рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування йому пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20.04.2004 по 17.03.2005 від 12.05.2005 № 42, у зв'язку з чим поточні платежі по сплаті страхових внесків позивача в силу частини 5 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спрямовувалися в погашення боргу по сплаті зазначених страхових внесків, фінансових санкцій та пені. З огляду на такий законодавчо встановлений порядок погашення боргу по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені, у позивача виник новий борг по сплаті поточних страхових внесків за період з 20.04.2007 по 21.10.2008, що давало відповідачу правові підстави спірним рішенням визначити позивачу фінансові санкції та пеню вже за цей період несвоєчасної сплати страхових внесків. Посилання позивача на обставини, встановлені судом у справі № 8/277 за позовом ТОВ «Кременчук Житлобуд»до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м.Кременчуці про визнання нечинним рішення від 11.04.2007 № 38, є безпідставним, оскільки оскарження товариством вказаного рішення до суду зупинило строк сплати сум фінансових санкцій та пені, визначених цим рішенням, а тому такі суми фінансових санкцій та пені не виставлялись позивачу до оплати у картці особового рахунку та не погашалися за рахунок поточних платежів по сплаті страхових внесків.
В судовому процесі представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з вищенаведених підстав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для застосування до ТОВ «Кременчук житлобуд»фінансових санкцій в сумі 18 348,04 грн та нарахування пені в сумі 2736,63 грн згідно спірного рішення від 16.03.2009 № 308 слугувала обставина несвоєчасної сплати товариством страхових внесків за період з 20.04.2007 по 21.10.2008.
Несвоєчасна сплата страхових внесків за вказаний період виникла у ТОВ «Кременчук житлобуд»внаслідок наступних обставин.
Починаючи з 20.04.2004, впродовж наступних років товариство сплачувало страхові внески з порушенням строку, встановленого статтею 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується витягом з картки особового рахунку ТОВ «Кременчук житлобуд»та не спростовується представником позивача.
В період з 29.04.2005 по 06.05.2005 Управлінням Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці проведено планову перевірку позивача з питань достовірності, правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, результати якої оформлені актом від 11.05.2005 № 34.
На підставі цього акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 12.05.2005 № 42.
Вказане рішення надіслано позивачу поштою та отримано ним 18.05.2005, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Зазначене рішення в адміністративному та судовому порядку позивачем не оскаржувалось та визначені в рішенні суми фінансових санкцій /33 519,80 грн/ та пені /7 103,10 грн/ ним у добровільному порядку /з зазначенням відповідного призначення платежу/ не сплачені.
Наведене давало відповідачу підстави спрямовувати поточні платежі позивача по сплаті страхових внесків в погашення боргу по сплаті вищезазначених страхових внесків, фінансових санкцій та пені в порядку календарної черговості його виникнення відповідно до частини 5 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з цією нормою за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Частинами 2 та 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій /частина 2/; територіальні органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату /частина 3/.
На виконання вказаних приписів відповідач надсилав позивачеві вимоги від 05.08.2004 № Ю-109, від 03.09.2004 № Ю-184, від 08.11.2004 № Ю-211, від 05.08.2004 № Ю-109, від 09.03.2005 № Ю-335, від 13.02.2006 № Ю-31, від 09.11.2006 № Ю-157, від 06.02.2007 № Ю-31, від 12.03.2007 № Ю-43, від 04.05.2007 № Ю-67, від 04.06.2007 № Ю-93, від 06.08.2007 № Ю-120, від 06.09.2007 № Ю-131, від 05.10.2007 № Ю-139, від 05.11.2007 № Ю-147, від 03.12.2007 № Ю-158, від 05.03.2008 № Ю-189, від 06.02.2008 № Ю-168.
Вказані вимоги отримані позивачем 12.08.2004, 09.09.2004, 16.03.2005, 20.02.2006, 17.11.2006, 12.02.2007, 16.03.2007, 11.05.2007, 14.06.2007, 10.08.2007, 14.09.2007, 11.10.2007, 12.11.2007, 14.12.2007, 14.03.2008, 12.02.2008 відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з пунктом 3 статті 106 названого Закону страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Представник позивача визнав, що перелічені вимоги позивачем у встановленому порядку не узгоджувалися.
А відтак, судом не виявлено будь-яких фактичних даних на спростування правомірності дій відповідача з погашення боргу позивача по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені в порядку календарної черговості його виникнення за рахунок поточних сум страхових внесків .
Довід позивача про те, що його поточні страхові внески всупереч нормі частини 13 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спрямовувалися відповідачем також в погашення фінансових санкцій та пені, визначених позивачу рішенням від 11.04.2007 № 38, не знайшов свого документального підтвердження.
Є безпідставним і довід позивача про те, що рішенням від 11.04.2007 № 38 до позивача застосовано фінансові санкції та пеню за той же самий період, що і спірним рішенням, оскільки судом з'ясовано, що рішенням від 11.04.2007 № 38 охоплений період прострочки сплати страхових внесків з 21.03.2005 по 10.04.2007, а спірним рішенням від 16.03.2009 № 308- з 20.04.2007 по 21.10.2008.
Згідно з пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону, що діяла на дату застосування фінансової санкції та пені згідно спірного рішення, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
У відповідності до вимог наведеної норми відповідач виніс спірне рішення. Доводи щодо самого розрахунку фінансових санкцій та пені згідно цього рішення позивачем не заявлялись.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки відповідачем, який за ознаками статті 3 вказаного Кодексу є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку частини 2 статті 71 КАС України доведено правомірність спірного рішення, суд доходить висновку, що це рішення не порушує права і інтереси позивача.
З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук житлобуд" до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 16 березня 2009 року №308 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2010 року.
Суддя Н.І. Слободянюк