14 квітня 2021 року
м. Київ
справа №560/2400/19
адміністративне провадження №К/9901/30383/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзеров А.А., Желєзний І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 (Ковальчук О.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 (Шидловський В.Б., Боровицький О.А., Матохнюк Д.Б.) за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації Западенко Олени Ігорівни, Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним, скасування рішення та визнання протиправними дії,
встановив:
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просила:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 22.05.2019 №355/2019-р "Про реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Православної церкви України Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, релігійна громада ПЦУ Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області" у новій редакції";
- визнати протиправними дії державного реєстратора Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації Западенко Олени Ігорівни про внесення 09.07.2019 запису 16751050003000757 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зміни повного найменування, зміни скороченого найменування "Релігійна громада Православної церкви України Свято-Дмитрівської парафії с.Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, релігійна громада ПЦУ Свято-Дмитрівської парафії с.Старий Кривин Славутського району Хмельницької області" та скасувати реєстраційний запис 16751050003000757, внесений 09.07.2019 державним реєстратором Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації Западенко Оленою Ігорівною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зміни повного найменування, зміни скороченого найменування "Релігійна громада Православної церкви України Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, релігійна громада ПЦУ Свято-Дмитрівської парафії с.Старий Кривин Славутського району Хмельницької області";
- визнати протиправними дії державного реєстратора Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації Западенко Олени Ігорівни про внесення 09.07.2019 запису 16751070004000757 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна керівника юридичної особи "Релігійна громада Православної церкви України Свято-Дмитрівської парафії с.Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, релігійна громада ПЦУ Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області" та скасувати реєстраційний запис 16751070004000757, внесений 09.07.2019 державним реєстратором Управління культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації Западенко Оленою Ігорівною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна керівника юридичної особи "Релігійна громада Православної церкви України Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, релігійна громада ПЦУ Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду 06.08.2019, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З ухваленими судовими рішеннями не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження та продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги, крім іншого, посилається на те, що предметом оскарження у даній справі є допущені державним реєстратором та Хмельницькою ОДА порушення при вчиненні реєстраційних дій та винесенні оскаржуваних розпоряджень, тобто позов подано до суб'єкта владних повноважень та обгрунтовано фактами, що свідчать про прийняття ним рішень у сфері державної реєстрації у межах виконання функцій органу виконавчої влади, а отже спір підлягає розгляду адміністративним судом за правилами КАСУ України.
У відзиві на касаційну скаргу Хмельницька обласна державна адміністрація просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача. Такий спір має приватноправовий характер та з огляду на суб'єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-ХІІ (далі - Закон №987-ХІІ) визначено, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №987-ХІІ для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України (частина двадцять перша статті 14, частина друга статті 15 Закону №987-ХІІ).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.».
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже розглядала справи, правовідносини в яких є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Зокрема у постанові від 20.11.2019 у справі №910/8132/19 Велика Палата Верховного Суду у дійшла висновку, що «…..правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади. Велика Палата Верховного Суду вважає, що такі правовідносини є тісно пов'язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, а юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону №987-ХІІ.
У зв'язку з викладеним Велика Палата Верховного Суду вважає, що посилання позивача на пункт 3 частини першої статті 20 ГПК правомірно визнані судами попередніх інстанцій безпідставними, а господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вирішення цього спору має здійснюватись за нормами ЦПК України.»
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення цієї справи.
Крім того, аналогічна правова позиція висловлена й КАС ВС у постановах, зокрема від 26.03.2020 у справі №460/1549/19, від 20.01.2020 у справі №140/1362/19, від 20.02.2020 у справі №500/1819/19, від 28.04.2020 у справі №140/648/19, від 16.07.2020 у справі №460/1820/19, від 30.11.2020 у справі № 460/1958/19.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для звернення з цим позовом до суду стали протиправні, на думку позивачки, реєстраційні дії державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про Релігійну громаду Православної церкви України Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, а саме щодо зміни назви та керівника юридичної особи, та розпорядження голови Хмельницької ОДА від 22.05.2019 №355/2019-р «Про реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Православної церкви України Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, релігійна громада ПЦУ Свято-Дмитрівської парафії с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області" у новій редакції.
Оскільки статтями 14, 15 Закону №987-ХІІ встановлено інший, ніж передбачено КАС України порядок судового провадження у спорах щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, в силу приписів пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів на такі публічно-правові спори не поширюється, що за правилами пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та прийняли рішення про відмову у відкритті провадження у справі.
Водночас, враховуючи приписи Закону №987-ХІІ та висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі №910/8132/19 щодо розгляду таких спорів в порядку цивільного судочинства, суди дійшли помилкових висновків визначивши підсудність справи господарському суду.
За правилами частини 1, 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні в частині визначення підсудності, за якою дана справа повинна розглядатись, а в решті - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 змінити в частині підсудності, визначивши, що ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
І.В. Желєзний